Центри приймання українців уже багато місяців переповнені, біженцям дедалі частіше відмовляють, тому VNG говорить про "дуже критичну ситуацію" й закликає уряд діяти, ідеться у статті.
Утрехт – одна з громад, яка нещодавно вперше змушена була відмовити українським біженцям, а місто через брак коштів найближчим часом ризикує закрити деякі місця для проживання. Заступниця мера Утрехта Рейчел Стрефланд каже, що "гадки не має, що тоді робити".
Це не вперше, коли місцева влада порушує проблему розміщення, пишуть журналісти. За їхньою інформацією, у березні VNG разом із чотирма найбільшими містами Нідерландів уже надсилали прем'єр-міністру країни Діку Схоофу терміновий лист, зараз громади знову звертаються до національного уряду: вони хочуть довгостроковий план і додаткові кошти.
Будівлі, де розміщують українців, зазвичай не належать громадам, тому доводиться платити значну орендну плату, зазначили автори статті. Інвестувати в нові локації, за словами Стрефланд, також складно: багато девелоперів хоче фінансових гарантій, перш ніж погоджуватися, наприклад, на переобладнання офісів.
Згідно із законом, громади не мають права відмовляти українцям у прихистку, але іноді змушені це робити, заявили у статті. Через ці відмови українці подали позов проти муніципалітету Гет-Гогеланд у провінції Гронінген і виграли справу, однак муніципалітет подав апеляцію.
Зараз у Нідерландах є понад 97 тис. муніципальних місць для проживання, і вони "практично всі" зайняті, поки щотижня до Нідерландів приїжджає приблизно 300 українців, повідомили в асоціації. Там наголосили, що це здебільшого жінки й діти, але є й чоловіки, які знають, що тут можна знайти роботу.
Стрефланд закликає ухвалити нове національне законодавство, щоб саме місцевим органам влади не доводилося вирішувати, хто опиниться на вулиці. На її думку, саме бізнес має оплачувати розміщення українських чоловіків і, "можливо, це треба закріпити в законодавстві".
Вона також занепокоєна психічним станом українців, багато з яких має травми чи проблеми з ментальним здоров'ям, що іноді призводить до труднощів у місцях розміщення, але громади мають мало інструментів для врегулювання таких проблем.
Дордрехт, де зараз проживає приблизно 1 тис. біженців, теж змушений регулярно відмовляти українцям, зазначає ЗМІ. Половина з біженців живе в колишній офісній будівлі, але вже з лютого наступного року будівля матиме інше призначення, підкреслює медіа.
Міністерство у справах прихистку й міграції погоджується із занепокоєнням VNG і говорить про "болісні ситуації, коли вразливі переселенці не отримують потрібного житла". За словами речника, зараз врегульовують питання, "хто на якому ліжку має розміститися".
У довгостроковій перспективі міністерство розглядає можливість залучати самих українців до оплати, якщо вони мають дохід.