У Радбезі ООН з ініціативи РФ розглянули ситуацію з УПЦ МП. Церква заявила, що про захист Небензю не просила, Україна, Франція та Британія звинуватили Росію у спробі відволікти від своїх злочинів

У Радбезі ООН з ініціативи РФ розглянули ситуацію з УПЦ МП. Церква заявила, що про захист Небензю не просила, Україна, Франція та Британія звинуватили Росію у спробі відволікти від своїх злочинів Засідання Радбезу ООН скликали з ініціативи Росії. Посол України обурився, що присутні вкотре мають "слухати маячню" Небензі
Фото: un.org
17 січня у Раді Безпеки Організації Об'єднаних Націй відбулося засідання, на якому розглянули питання релігійних свобод в Україні.

Як повідомила пресслужба ООН, розгляд цього питання ініціювала Росія. Постійний представник Росії при ООН Василь Небензя заявив, що Україна "намагається знищити Українську православну церкву, яка канонічно пов'язана з Московським патріархатом".

Перед засіданням Українська православна церква Московського патріархату заявила, що ні до кого не зверталася з проханням її захистити, "а тим більше до держави, яка вчинила віроломний збройний напад на нашу країну".

"Також ми не уповноважували нікого з РПЦ МП виступати від нашого імені в ООН. Стурбовані тим, що питання про Українську православну церкву піднімають структури, які не мають до нас жодного відношення", – ідеться у заяві.

В УПЦ МП закликали владу Росії не говорити від імені церкви на міжнародних майданчиках і "не використовувати релігійний фактор у власних політичних цілях".

На засіданні виступила помічниця генерального секретаря ООН з прав людини Ілзе Брандс Керіс. Вона висловила стурбованість обмеженням свободи віросповідання як на території, яку контролює український уряд, так і на окупованій Росією території, повідомила пресслужба ООН.

Керіс зауважила, що хоча напруженість між двома православними громадами в Україні "була десятиліттями", вона ще більше загострилася після російського вторгнення.

Згадавши обшуки в єпархіях УПЦ МП та відкриті кримінальні провадження щодо кількох священнослужителів, помічниця генсека закликала владу України забезпечити "повну відповідність таких обшуків міжнародному праву", і додала, що всім має бути надано право на справедливий судовий розгляд.

Ілзе Брандс Керіс під час засідання Ради безпеки ООН. Фото: press.un.org Ілзе Брандс Керіс під час засідання Радбезу ООН. Фото: press.un.org

Небензя заявив, що Україна проводить "репресивну політику" і розпочала "війну з канонічним православ'ям". Він сказав, що Росія "не миритиметься з тим, що на наших кордонах формується зловмисна, русофобська, антихристиянська диктатура".

У відповідь на це постійний представник Франції в ООН Нікола де Рів'єр заявив, що Росія знову намагається відвернути увагу Ради Безпеки, використовуючи свободу релігії і переконань. Він засудив нещодавній ракетний удар по Дніпру, внаслідок якого загинуло щонайменше 45 осіб, і назвав скликану Росією зустріч "ще одним прикладом цинічної стратегії дезінформації Російської Федерації". Дипломат обурився, що Росія порушує питання про "свободу віросповідання", водночас сама обстрілює Україну, внаслідок чого гинуть мирні жителі.

"Росія вбивалай травмувала мирних жителів і надалі скоює серйозні порушення прав людини в Україні: насильницьке переміщення, сексуальне насильство, порушення права на свободу релігії або переконань. Безкарності не буде", – написав він у Twitter після засідання.

Дипломат наголосив, що Франція "рішуче підтримує Україну" і ніколи не погодиться на мир, "у якому сила перемагає закон".

Постійна представниця Мальти при ООН Ванесса Фрейзьєр також звинуватила Росію у спробі змістити акценти. Вона засудила поширення дезінформації російськими ЗМІ та релігійними лідерами для виправдання війни Росії проти України, а також знищення об'єктів української історичної та духовної спадщини у низці регіонів.

Заступник постійного представника США в ООН Річард Міллз сказав, що його країна серйозно ставиться до порушень прав людини, але додав: "Чи може якась поінформована людина серйозно поставитися до нібито прихильності Росії до свободи віросповідання в Україні?" Він нагадав, що саме Росія, окупувавши Крим, переслідувала кримських татар за релігійною ознакою, і закликав взяти до уваги збитки, завдані представниками Росії релігійним об'єктам в Україні.

Про це сказав заступник посла Великобританії в ООН Джеймс Каріукі.

"Росія здійснює мерзенні злочини і вказує в іншому напрямку, щоб спробувати ввести нас в оману... Із "послужного списку" Росії зрозуміло, що вона попросила про цю зустріч не з міркувань дотримання будь-яких прав людини. Причина, через яку Росія попросила про цю зустріч, полягає в тому, щоб укотре відволікти від власних дій", – сказав він.

Заступник постійного представника Китаю при ООН Дай Бін заявив, що релігійні питання у конфліктній ситуації часто бувають складними, але "необхідно зміцнювати взаємну повагу та підтримувати культуру миру". Діалог і переговори, за його словами, – "єдиний можливий шлях розв'язання кризи", всі сторони "мають виявляти раціональність і стриманість".

Також на засіданні виступив голова відділу зовнішніх церковних зв'язків Російської православної церкви митрополит Волоколамський Антоній. Він заявив, що між українцями й росіянами є "важливі культурні та релігійні зв'язки" і що РПЦ нібито робить усе можливе для захисту прав вірян, особливо християн. Водночас Антоній не згадав, що РПЦ прямо підтримує війну Росії проти України.

Постійний представник України при ООН Сергій Кислиця обурився виступами представників Росії. Він сказав, що не розуміє, чому представника іноземної релігійної організації запросили виступити в Раді Безпеки на тему релігійної ситуації в іншій країні. Кислиця також обурився, що учасники засідання мають "слухати маячню" Небензі. Він сказав, що "представник режиму президента Володимира Путіна" зловживає своїм місцем у Радбезі і змушує цей орган "вислуховувати дезінформаційні наративи".

Кислиця підкреслив, що Росія просто намагається відвернути увагу Радбезу від реальних загроз безпеці, які вона становить.

"Ми чули божевільні заяви про військових комарів, "брудні бомби" тощо. Сьогодні Небензя пішов ще далі. Це справжнє знущання, коли співучасник злочинів проти людства перевдягається в мантію проповідника і пояснює, яку конфесію в Україні треба визнати канонічною", – написав український дипломат у Twitter.

Кислиця розповів, що за 11 місяців Росія зруйнувала в Україні понад 270 церков і культових споруд.

"Хай куди приходить Росія, свобода віросповідання закінчується", – резюмував він.

Контекст

В Україні діє дві великі православні церкви: УПЦ МП, яка є частиною РПЦ, та Православна церква України, яку створили у 2018 році, вона отримала томос про автокефалію від предстоятеля Константинопольської православної церкви Варфоломія.

УПЦ МП офіційно має статус "самоврядної церкви з правами широкої автономії". На соборі 27 травня 2022 року УПЦ МП заявила про свою незалежність (внесла зміни до статуту) та висловила незгоду з патріархом РПЦ Кирилом, який підтримав вторгнення РФ в Україну, проте не засудила його.

У Православній церкві України вважають, що зміна статуту – це "спроба приховати те, що УПЦ залишається в юрисдикції Московського патріархату".

Протягом останніх місяців українські правоохоронні органи регулярно повідомляють про обшуки у храмах УПЦ МП і притягнення до відповідальності священнослужителів цієї церкви. Також щодо низки представників УПЦ МП Україна ввела санкції, а деяких позбавила громадянства.

Президент України Володимир Зеленський пояснив, що санкції було введено, "щоб у держави-агресора не було жодної ниточки, за яку могли б смикати українське суспільство".

Секретар Ради національної безпеки і оборони України Олексій Данілов заявив, що Україна не бореться з УПЦ МП, але цій церкві "потрібно визначитися". "Якщо вони приведуть у відповідність [до українського законодавства] всі свої відповідні документи, якщо вони будуть жити по наших законах, то питань до них немає. Інша справа – що величезна кількість людей, які одягають цей одяг, – мають відношення безпосередньо до Московії", – сказав Данілов.

Згідно з опитуванням, яке у грудні 2022 року провів Київський міжнародний інститут соціології, 54% українців вважають, що УПЦ МП в Україні потрібно заборонити. 24% респондентів виступили за встановлення державного нагляду і контролю за діяльністю УПЦ МП і її представників, але не за повну заборону; 12% вважають, що державі не треба втручатися у справи УПЦ МП, а розслідувати потрібно лише правопорушення окремих представників цієї церкви, якщо вони є; 9% вагалися з відповіддю.

Як читати "ГОРДОН" на тимчасово окупованих територіях Читати