Інших подробиць він не повідомив, пославшись на кримінальну статтю про розголошення держтаємниці.
Інший адвокат Гіркіна Гаджі Алієв сказав Telegram-каналу Baza, що тепер усі засідання в його справі відбуватимуться в закритому режимі.
Гіркіну інкримінують публічні заклики до здійснення екстремістської діяльності в інтернеті (ст. 280 Кримінального кодексу Росії).
На засіданні в Міщанському райсуді Москви, яке відбулося 21 липня, ішлося про те, що розслідування справи ведуть слідчі ФСБ, зазначило РБК.
Гіркіна затримали 21 липня. РосЗМІ повідомили, що на нього подав заяву колишній "співробітник" ПВК "Вагнер". Ним виявився хірург із Ярославля Дмитро Петровський, котрий заявив, що "останньою краплею", яка спонукала його написати на Гіркіна заяву в прокуратуру, стали слова ексватажка бойовиків "ДНР" про президента країни-агресора Росії Володимира Путіна, якого той назвав "нікчемою". Міщанський суд Москви 21 липня обрав Гіркіну запобіжний захід у вигляді тримання під вартою строком на два місяці. Він перебуває у СІЗО "Лефортово".
Контекст
Гіркін народився 1970 року в Москві. Брав участь у воєнних конфліктах у Придністров'ї й Боснії, а також у двох чеченських кампаніях. Під час війни в Чечні, за даними російських правозахисників, викрадав і, можливо, мав стосунок до вбивств місцевих жителів.
За інформацією видання "Сноб", Гіркін із 1996-го до 2013 року був співробітником Федеральної служби безпеки РФ. До 2014 року, за даними СБУ, Гіркін неодноразово бував в Україні. Востаннє він легально перетнув кордон України 26 лютого 2014 року – прилетів до Сімферополя. Під час анексії Криму Росією був радником глави окупаційної адміністрації Сергія Аксьонова.
У квітні 2014 року Гіркін переїхав на Донбас. Під його керівництвом 12 квітня бойовики захопили Слов'янськ Донецької області. 5 липня бойовики на чолі з Гіркіним покинули місто й переїхали в Донецьк. Із травня до серпня 2014 року Гіркін називав себе "міністром оборони ДНР". На початку серпня стало відомо, що він склав повноваження й повернувся до Росії.
Гіркін перебуває в розшуку в Україні. Йому висунули підозри за низкою статей Кримінального кодексу України, зокрема ст. 258-3 (створення терористичної групи або терористичної організації), ст. 294 (масові заворушення), ст. 258 (терористичний акт), ст. 341 (захоплення державних або громадських будівель чи споруд).
17 листопада 2022 року Окружний суд Гааги визнав його, а також росіянина Сергія Дубінського й українця Леоніда Харченка відповідальними за катастрофу MH17.
0 Київ
