Пропонують підвищити вік призову за нижньою планкою із 18 до 21 року, за верхньою – із 27 до 30 років. Законопроєкт передбачає перехідний період до 2026 року. 2024 року під призов на військову службу підпадатимуть росіяни віком від 19 до 30 років, 2025 року – від 20 до 30, а 2026-го – від 21 до 30. Відповідно, протягом перших двох років в армію має потрапити більше людей, ніж за звичайного призову.
Водночас повнолітнім юнакам надають можливість за бажання піти в армію до настання призовного віку.
Ініціативу до нижньої палати подали голова комітету з оборони Андрій Картаполов і двоє його заступників – Андрій Красов і Юрій Швиткін. За їхніми словами, це роблять для "гарантованого здобуття громадянами середньої загальної, середньої професійної та вищої освіти". Водночас підвищення нижньої межі призведе до скорочення кількості потенційних призовників, тому верхню підвищують "як компенсацію".
Контекст
21 вересня 2022 року президент РФ Володимир Путін оголосив "часткову" мобілізацію в Росії для поповнення військ, що вторглися в Україну. 28 жовтня міністр оборони РФ Сергій Шойгу доповів Путіну про її завершення.
7 грудня Путін заявив, що у продовженні мобілізаційних заходів у РФ "немає потреби". За його словами, 150 тис. мобілізованих росіян перебувають у резерві, ще 150 тис. спрямували в зону бойових дій в Україні. Водночас юридично мобілізації у РФ не припиняли, оскільки Путін не підписував указу про її завершення.
Міністр оборони Росії Сергій Шойгу 21 грудня заявив, що Кремль хоче довести чисельність армії РФ до 1,5 млн військових. Він запропонував змінити вік для призову в армію: мінімальний – із 18 до 21 року, а граничний – із 27 до 30 років. Путін погодився із пропозиціями Шойгу.
Встановлена штатна чисельність збройних сил РФ із 1 січня 2023 року становить 2,04 млн осіб, із яких 1,151 млн осіб – військовослужбовці.