$41.35 €44.56
menu closed
menu open
weather +3 Київ
languages

У Сенаті США провалили ухвалення оборонного бюджету через поправки щодо "Північного потоку – 2" та санкцій проти Росії

У Сенаті США провалили ухвалення оборонного бюджету через поправки щодо "Північного потоку – 2" та санкцій проти Росії Лідери обох палат Конгресу США прагнуть передати погоджений оборонний бюджет на підпис президенту до кінця року
Фото: EPA
Республіканці, які виступають за внесення до оборонного бюджету США на наступний рік поправок щодо санкцій проти російського газопроводу "Північний потік – 2", 29 листопада заблокували швидке ухвалення законопроєкту в Сенаті США. Про це пишуть Politico і Reuters.

Щоб ухвалити законопроєкт простою більшістю без дебатів, необхідно було 60 голосів зі 100. Проте за це процедурне рішення проголосувало 45 осіб, проти – 51, серед яких були всі присутні республіканці, за винятком сенаторки від штату Мен Сьюзан Коллінз, та кілька демократів.

Лідер демократів у Сенаті Чак Шумер назвав рішення республіканців обурливим і наголосив, що воно "підірвало двопартійний процес". "Республіканці просто заблокували закон, спрямований на підтримку наших військ, підтримку наших сімей, безпеку американців", – заявив він.

На розгляді в Сенаті наразі поправка до проєкту оборонного бюджету, внесена сенаторами-республіканцями Джимом Рішем, Тедом Крузом та іншими, щодо посилення санкцій проти "Північного потоку 2". Республіканці також наполягають на жорсткіших санкціях щодо Росії в разі ескалації російської агресії в Україні та закликають збільшити військову допомогу Україні.

Дебати щодо цих поправок зайшли в безвихідь у середині листопада. Лідер республіканців Мітч Макконнелл пообіцяв протидіяти подальшому просуванню законопроєкту без прогресу щодо поправок.

Він підкреслив, що це питання, "враховуючи санкції щодо трубопроводу, який живить зазіхання [президента Росії Володимира] Путіна на Європу... безумовно, варте часу Сенату".

Він також розкритикував Шумера за те, що він відкладав обговорення законопроєкту на кілька місяців після того, як його схвалив комітет збройних сил, і звернув увагу, що аналогічні правки щодо санкцій були й у версії оборонного бюджету від Палати представників, ухваленій у вересні.

Після того, як партії досягнуть компромісу і Сенат ухвалить оборонний бюджет, версії обох палат Конгресу буде узгоджено, і вже єдиний документ вирушить на підпис президенту. Politico зазначає, що лідери Палати представників та Сенату прагнуть передати погоджений законопроєкт на стіл президента Джо Байдена до кінця року.

Наприкінці листопада The Hill повідомляло, що адміністрація президента США виступає проти введення жорсткіших санкцій проти російського газопроводу, оскільки побоюється невдоволення з боку Німеччини. Видання писало з посиланням на помічників сенаторів, що держсекретар США Ентоні Блінкен закликав сенаторів від Демократичної партії заблокувати відповідні зміни до проєкту оборонного бюджету.

"Вони створюють процедурні проблеми, щоб уникнути політично жорсткого голосування. Демократи вкрай нервуються через голосування щодо "Північного потоку – 2", тому що всі вони були проти нього за попередньої адміністрації, але тепер, коли Байден при владі, вони вважають інакше", – заявило джерело в Сенаті.

Контекст

Будівництво "Північного потоку – 2", який має з'єднати ФРН і РФ дном Балтійського моря в обхід України, повністю завершено. 8 листопада 2021 року в "Газпромі" заявили, що трубопровід готовий до запуску.

Уряди України, Польщі, Угорщини, Молдови, Румунії, Чехії, Словаччини, Латвії, Литви та Естонії вважають трубопровід загрозою для енергетичної безпеки Європи.

Адміністрація президента США Джо Байдена виступала проти будівництва газопроводу, проте наприкінці травня 2021 року глава Білого дому назвав "контрпродуктивним" із погляду відносин із Європою введення нових санкцій проти "Північного потоку – 2", оскільки газопровід "практично закінчено".

Німеччина та США 21 липня 2021 року повідомили, що уклали угоду щодо газопроводу "Північний потік – 2". Німеччина обіцяла, що застосує національні санкції проти Росії і закличе до ефективних заходів ЄС, якщо РФ і далі використовуватиме газ як інструмент тиску на інші країни або "здійснить подальші агресивні дії проти України".

"Оператор ГТС України" (ОГТСУ) повідомив, що Nord Stream 2 AG, якою на 100% володіє російський "Газпром", 8 вересня подала заявку на сертифікацію як незалежного оператора системи передавання газопроводу "Північний потік – 2" у Федеральне мережеве агентство ФРН. До процедури сертифікації допущено державну енергетичну компанію Польщі PGNiG та її німецьке дочірнє підприємство PGNiG Supply & Trading GmbH, а також "Нафтогаз України" та "Оператора ГТС України".

"Немецкая волна" зазначала, що попереднє рішення щодо "Північного потоку – 2" має ухвалити Федеральне мережеве агентство ФРН, а потім свою позицію щодо газопроводу має висловити Європейська комісія, вона може взяти на вироблення висновку до чотирьох місяців. Після цього в німецького регулятора буде ще два місяці на ухвалення остаточного рішення.

16 листопада стало відомо, що Федеральне мережеве агентство Німеччини зупинило сертифікацію "Північного потоку – 2". В ОГТСУ припустили, що "Газпром" спробує обійти законодавство ЄС для сертифікації трубопроводу. ЗМІ також писали, що "Північний потік – 2" можуть ввести в експлуатацію без надання сертифіката.

Водночас амбасадорка Німеччини в Україні заявила, що трубопровід точно не працюватиме ще пів року.

Влада України вважає, що РФ уже почала використовувати "Північний потік – 2" як зброю – Росія обмежує експорт газу до Європи, щоб підвищити ціни, сформувати енергетичну кризу та виправдати запуск газопроводу, який проходить сертифікацію.