Світ

Сенатор Круз має намір домагатися санкцій проти "Північного потоку – 2", блокуючи призначення висуванців Байдена

23 липня 2021, 14.40 Этот материал также можно прочитать на русском

Круз готовий "з радістю відмовитися від блокування", якщо адміністрація США повернеться до політики санкцій проти "Північного потоку – 2" Фото: EPA

У США сенатор-республіканець Тед Круз заявив, що і далі блокуватиме в Сенаті затвердження на дипломатичні посади висуванців адміністрації президента Джо Байдена, поки вона не введе санкції проти компаній, які будують газопровід "Північний потік – 2". Про це він заявив у коментарі Politico.

Круз зазначив, що держсекретар Ентоні Блінкен "неодноразово заявляв, що відмову від санкцій можуть скасувати".

На думку сенатора, у такий спосіб глава Держдепу "означив шлях уперед: скасувати відмову і фактично діяти за законом". Круз пообіцяв, що коли Держдепартамент скасує відмову від санкцій, він "із радістю відмовиться від блокування".

Сенатор вважає, що рішення адміністрації Байдена і віцепрезидентки Камали Гарріс відмовитися від санкцій щодо "Північного потоку – 2" за значущістю для зовнішньої політики США – на тому самому рівні або навіть "на порядок серйозніше", ніж передання президентом Джиммі Картером Панамського каналу під юрисдикцію влади Панами.

Раніше про те, що Круз блокує кандидатури на найважливіші дипломатичні посади в Держдепартаменті США, щоб змусити адміністрацію Байдена жорсткіше діяти проти російського газопроводу, повідомив із посиланням на джерела телеканал NBC News.

Контекст

"Північний потік – 2" має зв'язати Росію з Німеччиною дном Балтійського моря. Протяжність маршруту – понад 1200 км. Будівництво газопроводу розпочали 2018 року. З кінця 2019 року на проєкт і компанії, які беруть участь у ньому, накладено американські санкції, які неодноразово розширювали.
Будівництво заморожували 2019 року, коли було побудовано 93% газопроводу, за рік, у грудні 2020 року, будівництво відновили.
Виконавчий директор компанії – оператора газопроводу Nord Stream 2 AG Маттіас Варніг 11 липня 2021 року заявив, що будівництво завершать у серпні. За його словами, "Північний потік – 2" добудовано на 98%.
У зв'язку із цим проєктом транзит газу через Україну може опинитися під загрозою.
Вартість проєкту "Північний потік – 2" – €9,9 млрд, його фінансують російський "Газпром" і п'ять європейських компаній: англо-нідерландська Shell, німецькі Wintershall і Uniper, французька Engie та австрійська OMV.
Уряди України, Польщі, Угорщини, Молдови, Румунії, Чехії, Словаччини, Латвії, Литви та Естонії вважають "Північний потік – 2" загрозою для енергетичної безпеки Європи.
Адміністрація Байдена виступала проти будівництва газопроводу, однак наприкінці травня Байден назвав "контрпродуктивним" із погляду відносин із Європою введення нових санкцій проти "Північного потоку – 2", оскільки газопровід "практично закінчено".
18 травня видання Axios написало, що США не вводитимуть санкцій щодо оператора будівництва газопроводу – компанії Nord Stream 2 AG. Глава МЗС Німеччини Гайко Маас 19 травня це підтвердив. 21 травня Сполучені Штати занесли до санкційного списку 13 російських суден, дві компанії й один заклад, пов'язані з будівництвом газопроводу, але Nord Stream 2 AG у списку немає.
Радник Байдена з нацбезпеки Джейк Салліван 20 червня заявив, що США й далі вводитимуть санкції проти російських компаній, які беруть участь у будівництві "Північного потоку – 2". У РФ це назвали "бігом із перешкодами по каруселі".
Президент України Володимир Зеленський сказав, що вважає "Північний потік – 2" зброєю Росії та як компенсацію за його запуск Україна хоче гарантій безпеки і повернення окупованих територій.
Німеччина і США 21 липня повідомили, що уклали угоду щодо газопроводу "Північний потік – 2". Німеччина обіцяла, що застосує національні санкції проти Росії та закличе до ефективних заходів ЄС, якщо РФ і далі використовуватиме газ як інструмент тиску на інші країни або "надалі агресивно діятиме проти України". Згідно з угодою, транзит через Україну після введення в дію газопроводу мають продовжити на 10 років (чинний контракт на транзит завершується 2024 року).
Крім того, США і Німеччина працюватимуть над фондом інвестицій на суму не менше ніж $1 млрд, який спрямують на розвиток поновних джерел енергії в Україні. Німеччина спочатку внесе в цей фонд щонайменше $175 млн.
Глава МЗС України Дмитро Кулеба після цього заявив, що Україна офіційно ініціює консультації з Єврокомісією та Німеччиною щодо "Північного потоку – 2".
Угоду США і Німеччини розкритикували в Польщі, Литві та Естонії.