Круз зазначив, що держсекретар Ентоні Блінкен "неодноразово заявляв, що відмову від санкцій можуть скасувати".
На думку сенатора, у такий спосіб глава Держдепу "означив шлях уперед: скасувати відмову і фактично діяти за законом". Круз пообіцяв, що коли Держдепартамент скасує відмову від санкцій, він "із радістю відмовиться від блокування".
Сенатор вважає, що рішення адміністрації Байдена і віцепрезидентки Камали Гарріс відмовитися від санкцій щодо "Північного потоку – 2" за значущістю для зовнішньої політики США – на тому самому рівні або навіть "на порядок серйозніше", ніж передання президентом Джиммі Картером Панамського каналу під юрисдикцію влади Панами.
Раніше про те, що Круз блокує кандидатури на найважливіші дипломатичні посади в Держдепартаменті США, щоб змусити адміністрацію Байдена жорсткіше діяти проти російського газопроводу, повідомив із посиланням на джерела телеканал NBC News.
Контекст
"Північний потік – 2" має зв'язати Росію з Німеччиною дном Балтійського моря. Протяжність маршруту – понад 1200 км. Будівництво газопроводу розпочали 2018 року. З кінця 2019 року на проєкт і компанії, які беруть участь у ньому, накладено американські санкції, які неодноразово розширювали.
Будівництво заморожували 2019 року, коли було побудовано 93% газопроводу, за рік, у грудні 2020 року, будівництво відновили.
Виконавчий директор компанії – оператора газопроводу Nord Stream 2 AG Маттіас Варніг 11 липня 2021 року заявив, що будівництво завершать у серпні. За його словами, "Північний потік – 2" добудовано на 98%.
У зв'язку із цим проєктом транзит газу через Україну може опинитися під загрозою.
Вартість проєкту "Північний потік – 2" – €9,9 млрд, його фінансують російський "Газпром" і п'ять європейських компаній: англо-нідерландська Shell, німецькі Wintershall і Uniper, французька Engie та австрійська OMV.
Уряди України, Польщі, Угорщини, Молдови, Румунії, Чехії, Словаччини, Латвії, Литви та Естонії вважають "Північний потік – 2" загрозою для енергетичної безпеки Європи.
Адміністрація Байдена виступала проти будівництва газопроводу, однак наприкінці травня Байден назвав "контрпродуктивним" із погляду відносин із Європою введення нових санкцій проти "Північного потоку – 2", оскільки газопровід "практично закінчено".
18 травня видання Axios написало, що США не вводитимуть санкцій щодо оператора будівництва газопроводу – компанії Nord Stream 2 AG. Глава МЗС Німеччини Гайко Маас 19 травня це підтвердив. 21 травня Сполучені Штати занесли до санкційного списку 13 російських суден, дві компанії й один заклад, пов'язані з будівництвом газопроводу, але Nord Stream 2 AG у списку немає.
Радник Байдена з нацбезпеки Джейк Салліван 20 червня заявив, що США й далі вводитимуть санкції проти російських компаній, які беруть участь у будівництві "Північного потоку – 2". У РФ це назвали "бігом із перешкодами по каруселі".
Президент України Володимир Зеленський сказав, що вважає "Північний потік – 2" зброєю Росії та як компенсацію за його запуск Україна хоче гарантій безпеки і повернення окупованих територій.
Німеччина і США 21 липня повідомили, що уклали угоду щодо газопроводу "Північний потік – 2". Німеччина обіцяла, що застосує національні санкції проти Росії та закличе до ефективних заходів ЄС, якщо РФ і далі використовуватиме газ як інструмент тиску на інші країни або "надалі агресивно діятиме проти України". Згідно з угодою, транзит через Україну після введення в дію газопроводу мають продовжити на 10 років (чинний контракт на транзит завершується 2024 року).
Крім того, США і Німеччина працюватимуть над фондом інвестицій на суму не менше ніж $1 млрд, який спрямують на розвиток поновних джерел енергії в Україні. Німеччина спочатку внесе в цей фонд щонайменше $175 млн.
Глава МЗС України Дмитро Кулеба після цього заявив, що Україна офіційно ініціює консультації з Єврокомісією та Німеччиною щодо "Північного потоку – 2".
Угоду США і Німеччини розкритикували в Польщі, Литві та Естонії.
+10 Київ
