Сенатор-республіканець блокує призначення в Держдепартамент США через "Північний потік – 2"

Світ

Сенатор-республіканець Тед Круз блокує кандидатури на найважливіші дипломатичні посади в Держдепартаменті США, щоб змусити адміністрацію президента Джо Байдена жорсткіше діяти проти російського газопроводу "Північний потік – 2". Про це телеканалу NBC News 2 липня повідомили чотири інформовані джерела.

Комітет із міжнародних відносин Сенату затвердив 13 кандидатів. Більшість із них буде виконувати обов'язки, не пов'язані з політикою США щодо трубопроводу, сказали співрозмовники каналу.

Круз наполягає на введенні санкцій проти компанії-оператора Nord Stream 2 AG. Доки цього не відбудеться, він заважатиме затвердженню кандидатів.

У список увійшли Бретт Голмгрен, який має стати помічником держсекретаря з розвідки, Деніел Крітенбрінк – кандидат на пост помічника держсекретаря США у справах Східної Азії та Тихого океану. Республіканець заблокував кандидатів на посади двох заступників глави Держдепартаменту, помічника держсекретаря з міжнародних питань, що стосуються наркотиків, а також послів у Сомалі, Алжирі, Демократичній Республіці Конго та інших країнах Африки.

За даними NBC, інші противники "Північного потоку – 2" в Сенаті не підтримали Круза. Таку саму тактику сенатор застосовував під час розбіжностей із Білим домом за президентства Барака Обами щодо призначення генерального інспектора Держдепартаменту. Глава комітету Сенату США з міжнародних відносин Боб Менендес розкритикував Круза за блокування кандидатів.

Контекст

"Північний потік – 2" має зв'язати Росію з Німеччиною дном Балтійського моря. Протяжність маршруту – понад 1200 км. Будівництво газопроводу розпочали 2018 року. Із кінця 2019 року проєкт і компанії, які беруть участь у ньому, – під американськими санкціями, котрі неодноразово розширювали.
Будівництво заморожували 2019 року, коли було добудовано 93% газопроводу, за рік, у грудні 2020 року, будівництво відновили. У лютому 2021 року в "Газпромі" заявляли, що мають намір ввести "Північний потік – 2" в експлуатацію цього року. Путін 4 червня повідомив про завершення робіт із прокладання труб першої нитки "Північного потоку – 2".
Вартість проєкту "Північний потік – 2" – €9,9 млрд, його фінансують російський "Газпром" і п'ять європейських компаній: англо-нідерландська Shell, німецькі Wintershall і Uniper, французька Engie та австрійська OMV.
Уряди України, Польщі, Угорщини, Молдови, Румунії, Чехії, Словаччини, Латвії, Литви й Естонії вважають "Північний потік – 2" загрозою для енергетичної безпеки Європи.
У лютому 2021 року стало відомо, що 18 європейських компаній покинули проєкт газопроводу "Північний потік – 2" або опинилися на стадії виходу. Причиною цього стали можливі нові санкції щодо проєкту з боку США. Німеччина наполягає на завершенні будівництва.
Адміністрація Байдена виступала проти будівництва газопроводу, однак наприкінці травня Байден назвав "контрпродуктивним із погляду наших європейських відносин" введення нових санкцій проти "Північного потоку – 2", оскільки газопровід "практично закінчено".
18 травня Axios написало, що США не вводитимуть санкцій щодо оператора будівництва газопроводу – компанії Nord Stream 2 AG. Глава МЗС Німеччини Гайко Маас 19 травня це підтвердив.
Сенатори-республіканці 20 травня подали в Конгрес США законопроєкт, який пропонує ввести санкції проти всіх організацій, що беруть участь у будівництві газопроводу.
21 травня Сполучені Штати додали до списку санкцій 13 російських суден, дві компанії і один заклад, пов'язані з будівництвом газопроводу, але Nord Stream 2 AG у списку немає.
Радник Байдена з нацбезпеки Джейк Салліван в ефірі телеканала CNN 20 червня заявив, що США й далі вводитимуть санкції проти російських компаній, які беруть участь у будівництві "Північного потоку – 2". У РФ це назвали "бігом із перешкодами по каруселі".
Президент України Володимир Зеленський говорив, що вважає "Північний потік – 2" зброєю Росії і як компенсацію за його запуск Україна хоче гарантій безпеки та повернення окупованих територій.