Глава МЗС Польщі запропонував компенсувати Україні запуск "Північного потоку

Світ

Україна як жертва агресії РФ через запуск газопроводу "Північний потік – 2" має отримати досить високу компенсацію – як у вигляді політичної підтримки, так і у вигляді підвищення її оборонного потенціалу. Про це в інтерв'ю німецькому виданню Frankfurter Allgemeine Zeitung заявив міністр закордонних справ Польщі Збігнєв Рау. Його цитує МЗС країни 30 червня.

За словами Рау, добудова "Північного потоку – 2" створить "серйозний дефіцит безпеки на східному фланзі НАТО" й Україна "опиниться у вакуумі з погляду безпеки".

"Тому я закликаю Німеччину взяти на себе відповідальність за своє рішення запустити "Північний потік – 2" й узяти фактичну, а не фіктивну участь у компенсації дефіциту безпеки", – сказав глава МЗС Польщі.

На думку Рау, президент РФ Володимир Путін "не для того витрачався на будівництво" Північного потоку – 2 ", щоб цим інструментом не користуватися".

"Тому необхідно посилити потенціал стримування як східного флангу НАТО, так і України... Польща готова брати участь у компенсації дефіциту, що виник", – зазначив міністр.

Контекст

"Північний потік – 2" має зв'язати Росію з Німеччиною дном Балтійського моря. Протяжність маршруту – більше ніж 1200 км. Будівництво газопроводу почали 2018 року. Із кінця 2019 року проєкт і компанії, що беруть у ньому участь, опинилися під американськими санкціями, які неодноразово розширювали.
Будівництво заморожували 2019 року, коли було добудовано 93% газопроводу, за рік, у грудні 2020 року, будівництво відновили. У лютому 2021 року в "Газпромі" заявляли, що мають намір ввести "Північний потік – 2" в експлуатацію цього року. Путін 4 червня повідомив про завершення робіт із прокладання труб першої нитки "Північного потоку – 2".
Вартість проєкту "Північний потік – 2" – €9,9 млрд, його фінансують російський "Газпром" і п'ять європейських компаній: англо-нідерландська Shell, німецькі Wintershall і Uniper, французька Engie та австрійська OMV.
Уряди України, Польщі, Угорщини, Молдови, Румунії, Чехії, Словаччини, Латвії, Литви та Естонії вважають "Північний потік – 2" загрозою для енергетичної безпеки Європи.
У лютому 2021 року стало відомо, що 18 європейських компаній покинули проєкт газопроводу "Північний потік – 2" або опинилися на стадії виходу. Причиною цього стали ймовірні нові санкції щодо проєкту з боку США. Німеччина наполягає на завершенні будівництва.
Адміністрація президента США Джо Байдена виступала проти будівництва газопроводу, однак наприкінці травня Байден назвав "контрпродуктивним із погляду наших європейських відносин" введення нових санкцій проти "Північного потоку – 2", оскільки газопровід "практично закінчено".
18 травня Axios написало, що США не вводитимуть санкцій щодо оператора будівництва газопроводу – компанії Nord Stream 2 AG. Глава МЗС Німеччини Гайко Маас 19 травня це підтвердив.
Сенатори-республіканці 20 травня подали в Конгрес США законопроєкт, який пропонує ввести санкції проти всіх організацій, які беруть участь у будівництві газопроводу.
21 травня Сполучені Штати занесли до санкційного списку 13 російських суден, дві компанії й один заклад, пов'язані з будівництвом газопроводу, але Nord Stream 2 AG у списку немає.
Радник Байдена з нацбезпеки Джейк Салліван в ефірі телеканала CNN 20 червня заявив, що США й далі вводитимуть санкції проти російських компаній, які беруть участь у будівництві "Північного потоку – 2". У РФ це назвали "бігом із перешкодами по каруселі".
Президент України Володимир Зеленський говорив, що вважає "Північний потік – 2" зброєю Росії та як компенсації за його запуск Україна хоче гарантій безпеки й повернення окупованих територій.