"Навіть якщо будівництво буде завершено, потім цей газопровід треба сертифікувати, без цього він не може працювати – є відповідні сертифікаційні санкції. Відповідно, США можуть зробити так, щоб ця сертифікація не відбулася", – зазначив він.
Водночас навіть надання оператору проєкту Nord Stream 2 AG сертифікації як незалежному оператору не означає, на думку Вітренка, що газогін розпочне роботу.
"Щоб цей газопровід працював, багато ще чого потрібно: щоб були компанії, які бронюють потужності, щоб хтось купував газ, який іде через цей газопровід. І все це теж може бути предметом відповідних санкцій із боку США", – підкреслив він.
Очільник "Нафтогазу" зазначив, що під час свого нещодавнього візиту до США він обговорював із конгресменами наявні можливості зупинення проєкту, оскільки адміністрація президента поки що так і не застосувала найдієвіших санкцій.
"Тому питання, яке ми обговорюємо з конгресменами, – додаткове законодавство, яке все ж зробить так, щоб адміністрація наклала ці санкції. З іншого боку, ми говоримо й із самою адміністрацією, щоб вони змінили своє рішення і наклали ці дієві санкції", – розповів він.
Вітренко також зазначив, що більшість санкцій можна застосувати не до самого газогону, а до компаній, що працюють із ним, і операційних грошових потоків.
"У чому сенс будь-яких санкцій? США кажуть: якщо ви хочете мати справу із цією компанією або цією особою, тоді ми не будемо мати справи з вами. Ви не зможете використовувати нашу банківську систему, працювати з нашими американськими компаніями", – резюмував голова НАК.
Контекст
"Північний потік – 2" має зв'язати Росію з Німеччиною дном Балтійського моря. Протяжність маршруту – понад 1200 км. Будівництво газогону розпочали 2018 року. Із кінця 2019 року проєкт і компанії, що беруть участь у ньому, перебувають під американськими санкціями, які неодноразово розширювали.
Будівництво заморожували 2019 року, коли було добудовано 93% газогону, за рік, у грудні 2020 року, будівництво поновили. У лютому 2021 року в "Газпромі" заявляли, що мають намір ввести "Північний потік – 2" в експлуатацію цьогоріч. Президент РФ Володимир Путін 4 червня повідомив про завершення робіт із прокладання труб першої нитки "Північного потоку – 2".
Вартість проєкту "Північний потік – 2" – €9,9 млрд, його фінансують російський "Газпром" і п'ять європейських компаній: англо-нідерландська Shell, німецькі Wintershall і Uniper, французька Engie і австрійська OMV.
Уряди України, Польщі, Угорщини, Молдови, Румунії, Чехії, Словаччини, Латвії, Литви та Естонії вважають "Північний потік – 2" загрозою для енергетичної безпеки Європи.
У лютому 2021 року стало відомо, що 18 європейських компаній покинули проєкт газогону "Північний потік – 2" або перебувають на стадії виходу. Причиною цього стали ймовірні нові санкції щодо проєкту з боку США. Німеччина наполягає на завершенні будівництва.
Адміністрація президента США Джо Байдена виступала проти будівництва газогону, однак наприкінці травня Байден назвав "контрпродуктивним із погляду наших європейських відносин" введення нових санкцій проти "Північного потоку – 2", оскільки газогін "практично закінчено".
18 травня Axios написав, що США не вводитимуть санкцій стосовно оператора будівництва газогону – компанії Nord Stream 2 AG. Маас 19 травня це підтвердив.
Сенатори-республіканці 20 травня подали в Конгрес США законопроєкт, який пропонує ввести санкції проти всіх організацій, що беруть участь у будівництві газогону.
21 травня Сполучені Штати додали до списку санкцій 13 російських суден, дві компанії і один заклад, пов'язані з будівництвом газогону, але Nord Stream 2 AG у списку немає.
Радник Байдена з нацбезпеки Джейк Салліван в ефірі телеканала CNN 20 червня заявив, що США й далі вводитимуть санкції проти російських компаній, що беруть участь у будівництві "Північного потоку – 2". У РФ це назвали "бігом із перешкодами по каруселі".
Президент України Володимир Зеленський говорив, що вважає "Північний потік – 2" зброєю Росії і як компенсацію за його запуск Україна хоче гарантій безпеки і повернення окупованих територій.
+1 Київ
