"Остання домовленість щодо "Північного потоку – 2" – лише верхівка айсберга. Багато залишається за лаштунками. США "своє не віддадуть" і збережуть важелі, і не лише відкриті. Але для нас висновки близькі до катастрофічних", - написав дипломат.
Він вважає, що справа "не лише в результатах".
"Насамперед тому, що ми не в грі. Зовсім. До нас не дослухаються, ми не шукаємо рішень за одним столом зі США, ЄС і Німеччиною, як мали б. Ми навіть не є частиною процесу, не те що результату. Робимо багато емоційних заяв, які мають таку ж силу, як минулорічний сніг, і взагалі нікому не заходять. По відношенню до нас накопичується відчутний дефіцит довіри та поваги", – пояснив Клімкін.
За його словами, Україна стає "частиною проблеми, а не частиною рішення".
"Це очевидно і боляче", – підкреслив дипломат.
Контекст
Німеччина і США 21 липня повідомили, що уклали угоду щодо газопроводу "Північний потік – 2". Німеччина обіцяла, що застосує національні санкції проти Росії та закличе до ефективних заходів ЄС, якщо РФ і далі використовуватиме газ як інструмент тиску на інші країни або "здійснить подальші агресивні дії проти України". Згідно з угодою, транзит через Україну після введення в дію газопроводу мають продовжити на 10 років (чинний контракт на транзит завершується 2024 року).
Окрім того, США і Німеччина працюватимуть над фондом інвестицій на суму не менше як $1 млрд, який піде на розвиток поновних джерел енергії в Україні. Німеччина спочатку внесе у цей фонд не менше ніж $175 млн.
Глава МЗС України Дмитро Кулеба після цього заявив, що Україна офіційно ініціює консультації з Єврокомісією і Німеччиною щодо "Північного потоку – 2". Також у спільній заяві Кулеби та глави МЗС Польщі Збігнєва Рау йдеться, що країни "працюватимуть разом зі своїми союзниками і партнерами над протидією запуску "Північного потоку – 2".
Міністр закордонних справ Литви Габріелюс Ландсбергіс назвав угоду помилкою, яка "дорого коштуватиме". За словами голови парламентської комісії із закордонних справ Естонії Марко Мігкельсона, угодою з ФРН США дають "зелене світло" для добудови газопроводу.
Газопровід "Північний потік – 2" будують дном Балтійського моря, він має зв'язати Росію з Німеччиною. У зв'язку із цим проєктом транзит газу через Україну може опинитися під загрозою.
Виконавчий директор компанії – оператора газопроводу Nord Stream 2 AG Маттіас Варніг 11 липня заявив, що будівництво завершать у серпні. За його словами, "Північний потік – 2" добудовано на 98%.
Уряди США, України, Польщі, Угорщини, Молдови, Румунії, Чехії, Словаччини, Латвії, Литви та Естонії вважають "Північний потік – 2" загрозою для енергетичної безпеки Європи. Німеччина наполягає на завершенні будівництва.
Адміністрація президента США Джо Байдена виступала проти будівництва газопроводу, однак наприкінці травня Байден назвав "контрпродуктивним із погляду наших європейських відносин" введення нових санкцій проти "Північного потоку – 2", оскільки газопровід "практично закінчено".
18 травня видання Axios написало, що США не вводитимуть санкції стосовно оператора будівництва газопроводу – компанії Nord Stream 2 AG. Глава МЗС Німеччини Гайко Маас 19 травня це підтвердив. 21 травня Сполучені Штати занесли до списку санкцій 13 російських суден, дві компанії та один заклад, пов'язані з будівництвом газопроводу, але Nord Stream 2 AG у списку немає.
Радник Байдена з нацбезпеки Джейк Салліван 20 червня заявив, що США і далі вводитимуть санкції проти російських компаній, які беруть участь у будівництві "Північного потоку – 2". У РФ це назвали "бігом із перешкодами по каруселі".
Президент України Володимир Зеленський сказав, що вважає "Північний потік – 2" зброєю Росії і як компенсацію за його запуск Україна хоче гарантій безпеки та повернення окупованих територій. На брифінгу за підсумками зустрічі з канцлеркою ФРН Ангелою Меркель 12 липня Зеленський заявив, що питання "Північного потоку – 2" мають обговорювати на саміті лідерів "Нормандської четвірки". Меркель зазначила, що Берлін серйозно ставиться до побоювань України через газопровід.
-1 Київ
