Загалом із початку 2023 року в Ірані стратили 307 осіб, що на 76% більше, ніж за аналогічний період 2022 року. Більше ніж половину всіх страчених у травні цього року – 78 осіб – засудили до смерті за злочини, пов'язані з наркотиками. Двох засуджених повісили за блюзнірство, а ще чотирьох стратили за обвинуваченням у "поширенні корупції на землі".
Правозахисники зазначають, що влада посилила довільні страти в Ісламській Республіці, щоб посіяти страх у суспільстві, запобігти протестам та продовжити своє правління. Вони закликали міжнародну спільноту рішуче відреагувати на дії іранської влади, щоб запобігти сотням нових жертв упродовж найближчих місяців.
Контекст
8 травня 2023 року стало відомо, що в Ірані виконано смертну кару щодо двох громадян, яких обвинуватили в "богохульстві" в кіберпросторі. Юсефа Мехрдада і Садруллу Фазелі Заре затримали ще навесні 2020 року. До страти їх засудили за рік за те, що вони нібито "налаштовані проти ісламу й ображають святині мусульман світу та культурні і релігійні цінності народу Ірану". Їх повісили.
У січні в Ірані стратили ще двох засуджених за участь в антиурядових мітингах, які відбуваються в країні з вересня 2022 через смерть 22-річної Махси (Джини) Аміні із Саккеза (Курдистан). 13 вересня вона приїхала до Тегерана із сім'єю і її затримали за нібито неправильне носіння хіджаба. Родичам сказали, що її відпустять після "сеансу перевиховання". За словами свідків, Аміні побили у фургоні для затриманих, а за три дні після затримання вона померла. Поліція факт побиття заперечує, заявляючи, що студентка померла від серцевого нападу. 17 вересня Аміні поховали.
Після її смерті почалися протести проти обмежень свобод в Ірані, зокрема жорстких правил носіння одягу. Мітинги охопили більшість провінцій Ірану. За оцінкою Reuters, це наймасовіші мітинги із 2019 року, коли в Ірані відбувалися протести через ціни на пальне.
-1 Київ
