Світ

Угорщина дозволила розміщення військ НАТО на своїй території. Раніше в Будапешті заявляли, що мають достатні військові ресурси

7 березня 2022, 16.20 Этот материал также можно прочитать на русском

Відповідно до тексту указу, який підписав Орбан, Угорщина не дозволяє постачання летальної зброї через свою територію до України Фото: EPA

Прем’єр-міністр Угорщини Віктор Орбан підписав указ про дозвіл на розміщення військ НАТО на території країни. Про це 7 березня пише Reuters.

Зокрема, Угорщина дозволила постачання зброї через територію держави до інших країн – членів Альянсу.

Водночас в указі йдеться, що Угорщина не дозволяє постачання летальної зброї через свою територію до України.

9 лютого міністр закордонних справ Угорщини Петер Сіярто говорив в інтерв'ю Euronews, що Угорщина більше не розміщуватиме на своїй території додаткових сил НАТО на тлі російсько-української напруги.

Сіярто наголошував, що в цьому немає сенсу, оскільки на території країни вже є війська НАТО – угорська армія та збройні сили Угорщини, які "перебувають у належній формі, щоб гарантувати безпеку країни".

Контекст

Орбан підписав указ на тлі масового військового вторгнення РФ до сусідньої з Угорщиною України.
Уранці 24 лютого президент РФ Володимир Путін оголосив про вторгнення російських військ в Україну. Він заявив, що мета РФ – "демілітаризація та денацифікація України". Приблизно о 5.00 збройні сили РФ атакували Україну з півдня, півночі (зокрема з території Білорусі) та сходу. Вони почали обстрілювати українські позиції на Донбасі, завдали ракетно-бомбових ударів по низці аеродромів та інших військових об'єктах. Російські війська атакують житлові квартали, дитячі садки та лікарні. РФ застосовує в Україні реактивні системи залпового вогню "Град" та "Ураган", завдає авіаудари.
Точна кількість жертв російської агресії наразі невідома. Українська влада повідомляла, що станом на 28 лютого загинуло 352 мирні жителі, поранення дістало 2040 осіб (новіших даних влада не публікувала). Відомо, що серед загиблих в Україні – 38 дітей. Про втрати серед українських військовослужбовців президент України востаннє говорив 25 лютого – за перший день війни, за його інформацією, загинуло 137 військовослужбовців.
За даними Генштабу ЗСУ, втрати російських окупантів станом на 7 березня становлять понад 11 тис. осіб убитими, пораненими та полоненими, а також 290 танків, 999 ББМ, 117 артилерійських систем, 50 РСЗВ, 23 одиниці засобів ППО, 46 літаків, 68 вертольотів, 454 автомобілі, три кораблі/катери, 60 цистерн із паливом та сім оперативно-тактичних безпілотників.
27 лютого Україна подала позов проти Росії до Міжнародного суду ООН із вимогою "притягнути Росію до відповідальності за спотворення поняття геноциду для виправдання агресії". Прокурор Міжнародного кримінального суду Карім Хан особисто ініціював розслідування щодо вторгнення РФ в Україну, а 3 березня повідомив про початок розслідування. 7 березня в суді ООН у Гаазі розпочалися слухання за позовом України до Росії про геноцид.
Через вторгнення РФ в Україну західні країни ввели проти Росії санкції, зокрема персональні проти Путіна. Після введення санкцій у Росії оновили історичні максимуми падіння курсу рубля щодо євро та долара. Санкційні заходи призвели до обвалу економіки країни-агресора. Санкції мають намір розширювати і надалі.