Світ

Визнання, санкції та мігранти. ЗМІ дізналися, про що Лукашенко просив Меркель

17 листопада 2021, 18.51 Этот материал также можно прочитать на русском

Лукашенко хоче, щоб ЄС забрав половину мігрантів, які приїхали до Білорусі з країн Близького Сходу з метою потрапити до Євросоюзу. Фото: president.gov.by

Олександр Лукашенко, який називає себе президентом Білорусі, під час телефонної розмови з т.в.о. канцлера Німеччини Ангелою Меркель 15 листопада вимагав, щоб вона стала посередником у міграційній кризі за погодженням із президентом РФ Володимиром Путіним. Про це 17 листопада пише Bild.

Лукашенко зазначив, що хоче, щоб його визнали президентом Білорусі. Він попросив Меркель зняти санкції ЄС проти Білорусі через фальсифікацію виборів торік, насильство й тортури проти учасників акцій протесту та захоплення літака Ryanair, з якого викрали опозиційного журналіста Романа Протасевича.

Лукашенко також хотів, щоб Євросоюз (переважно ФРН) забрав половину мігрантів, які приїхали до Білорусі з країн Близького Сходу з метою потрапити до ЄС.

Окрім того, Лукашенко попросив про фінансову допомогу для притулків та будинків для біженців, оскільки він боїться ще більшої хвилі нелегалів з Афганістану.

Bild зазначило, що Меркель під час розмови залишалася жорсткою. Водночас німецька політикиня пообіцяла Лукашенку розглянути різні питання та обговорити їх із главами країн Євросоюзу.

10 листопада Меркель попросила Путіна вплинути на "режим Лукашенка" у ситуації з мігрантами, які хочуть потрапити з Білорусі до Німеччини.

13 листопада Путін заявив, що Меркель та Лукашенко готові говорити одне з одним безпосередньо.

17 листопада Меркель та Лукашенко поговорили вдруге за три дні. Вони домовилися, що проблему нелегальних мігрантів загалом винесуть на рівень ЄС та Білорусі, повідомили на сайті глави білоруської держави.

Контекст

Цьогоріч у країнах Євросоюзу, які межують із Білоруссю, загострилася проблема нелегальної міграції з країн Близького Сходу. У ЄС спочатку заявляли, що Білорусь навмисно послабила контроль над кордоном зі свого боку, пізніше Олександра Лукашенка, який називає себе президентом республіки, звинуватили не просто в послабленні контролю, а й в організації потоків нелегальної міграції.
У Євросоюзі повідомляли, що мігрантів до Білорусі запрошують через білоруські диппредставництва. За інформацією української розвідки, на території третіх країн створено "вербувальні центри", де людям пропонують за плату доправити їх до Євросоюзу та під виглядом туристів везуть до Мінська. За даними видання Welt am Sonntag, Білорусь подвоїла кількість авіарейсів із країн Близького Сходу, їх найчастіше використовують нелегали для подальшої міграції до країн ЄС.
У Литві стверджують, що частина мігрантів прибуває до Білорусі з Росії.
14 листопада секретар Ради нацбезпеки і оборони України Олексій Данілов повідомив, що на території Білорусі перебуває приблизно 16 тис. нелегальних мігрантів.
За інформацією польських правоохоронців, серед мігрантів, які намагаються незаконно перетнути кордон, – громадяни Сирії, Іраку, Лівану та інших країн.
Уранці 8 листопада білоруські ЗМІ повідомили, що до кордону з Польщею вирушила численна колона мігрантів, їх супроводжують люди у військовій формі. Дійшовши до кордону, мігранти розбили табір і залишаються там і зараз. Вони також не раз намагалися зламати загородження на кордоні.
У зв'язку із цим міністерство оборони Польщі підвищило готовність військ територіальної оборони на кордоні з Білоруссю та скерувало для патрулювання кордону з Білоруссю військові гелікоптери. Станом на 15 листопада кордон охороняють, за офіційними даними, 15 тис. солдатів польської армії, 4 тис. прикордонників та 2 тис. поліцейських.
15 листопада Рада Євросоюзу ухвалила рішення посилити санкції проти режиму Лукашенка за створення міграційної кризи в Європі.
16 листопада на білорусько-польському кордоні у районі прикордонного поста "Брузги – Кузниця" відбулася спроба мігрантів прорватися на територію ЄС. За даними польських правоохоронців, нападники діяли під контролем білоруських спецслужб, співробітники яких озброїли мігрантів світлошумовими гранатами. Польські силовики застосовували водомети і сльозогінний газ. Атака тривала приблизно годину.