"За оцінкою розвідувальної спільноти, з високим ступенем упевненості можемо говорити, що ця куля не збирала жодних розвідувальних даних", – сказав генерал.
Міллі додав, що, на його думку, куля відхилилася від курсу через сильні вітри на значній висоті.
Журналісти CBS додали, що після того, як військово-морський флот США підняв уламки аеростата з дна Атлантики, технічні експерти виявили, що датчики повітряної кулі не були активовані під час перебування над континентальною частиною Сполучених Штатів.
"Я б сказав, що це була шпигунська повітряна куля, про яку ми з високим ступенем упевненості знаємо, що вона не отримувала жодних розвідувальних даних і не передавала жодних розвідданих назад у Китай", – підсумував Міллі.
Контекст
3 лютого стало відомо, що американські військові зафіксували на півночі США розвідувальну повітряну кулю з Китаю.
Китай стверджував, що повітряна куля була просто "дирижаблем" для дослідження погоди, який збився з курсу. Однак Пентагон одразу відкинув цю заяву. Через виявлену кулю держсекретар США Ентоні Блінкен відклав візит до Китаю, який було заплановано на 5–6 лютого. Очікували, що на порядку денному буде війна Росії проти України.
4 лютого США збили аеростат над узбережжям Південної Кароліни. Міністерство закордонних справ Китаю опублікувало заяву, у якій висловило "сильне невдоволення і протест" у зв'язку з рішенням США збити кулю-шпигуна. У заяві йдеться про те, що китайська сторона неодноразово інформувала американську сторону про цивільний характер дирижабля й повідомляла, що його проникнення у США пов'язане з "форс-мажорними обставинами".
Після цього збили ще три літальні об'єкти: 10 лютого над Аляскою, 11 лютого над Канадою (він спершу летів над Аляскою, а потім потрапив у повітряний простір сусідньої країни) і 12 лютого над озером Гурон у штаті Мічиган.
16 лютого президент США Джо Байден заявив, що останні три збиті кулі не були пов'язані з Китаєм. А 29 червня в Пентагоні запевнили, що перший збитий китайський розвідувальний аеростат не займався збором інформації.
-1 Київ
