+1 Київ
Побиттям і затриманням у Мінську 10 серпня командував відставний командир так званого "ескадрону смерті" Дмитро Павличенко. Про це йдеться в матеріалі кореспондентки "Новой газеты" в Білорусі Ірини Халіп.
Халіп розповіла, що 25 березня 2006 року під час антиурядових мітингів проти протестувальників виступили спецпризначенці внутрішніх військ – військова частина 3214. Командир цієї частини Дмитро Павличенко тоді наказав підривати світлошумові гранати і застосовувати газ проти людей.
Тоді загони спецпризначенців громили протестувальників і відвозили їх в ізолятор тимчасового утримання на вулиці Окрестіна.
"Коли в центрі Мінська в день виборів [нинішні вибори президента Білорусі] розірвалася перша світлошумова граната, я подумала: "Зовсім як тоді, коли Павличенко командував..." Наступного дня той самий Павличенко, вже 11 років як відставний, командував побиттям і затриманням мінчан. Між вибухами тих гранат минуло 14 років", – написала вона.
У статті йдеться, що Павличенка підозрюють у створенні "ескадрону смерті", який знищував у 1999–2000 роках політичних противників президента Білорусі Олександра Лукашенка.
Кореспондентка "Новой газеты" зазначила, що після розгону протестувальників 25 березня 2006 року в Мінську було багато акцій протесту, але гранат ніхто не застосовував 14 років.
"Застосували – і відразу виявилося, що це відставник Павличенко почав командувати", – написала Халіп.
Із 4-го до 8 серпня в Білорусі тривало дострокове голосування на виборах президента, а 9 серпня відбулося основне. На пост президента балотувалося п'ять кандидатів. 14 серпня ЦВК оголосила остаточні підсумки виборів президента. За офіційними даними, перемогу здобув чинний президент Білорусі Олександр Лукашенко, за якого проголосувало 80,1% виборців. Друге місце з 10,1% голосів посіла опозиційна кандидатка Світлана Тихановська. Решта кандидатів набрала менше ніж 2%. Водночас альтернативні екзитполи показували протилежну картину – впевнену перемогу Тихановської.
Вибори в Білорусі відбувалися без незалежних міжнародних спостерігачів. Після закриття виборчих дільниць 9 серпня в кількох містах почалися протести, які тривають досі. До акцій протесту приєдналися трудові колективи найбільших білоруських підприємств. Мітингувальники звинувачують владу у фальсифікації виборів. Для розгону протестувальників силовики застосовують спецзасоби, зокрема в Мінську вони використовували світлошумові гранати, гумові кулі та водомети/
Під час протестів затримали приблизно 7 тис. демонстрантів (за офіційними даними, понад 2 тис. із них уже відпустили), щонайменше дві людини загинули, сотні дістали травми і поранення.
Іноземні держави та міжнародні організації закликали владу Білорусі утриматися від насильства. У США і Європейському союзі заявили, що вибори в Білорусі не були вільними і демократичними. ЄС не визнав результатів голосування і повідомив про намір ввести санкції проти білоруської влади.
15 серпня на урядовій нараді Лукашенко сказав, що йому потрібно терміново зв'язатися з президентом РФ Володимиром Путіним через протести в Білорусі, "тому що це вже загроза не тільки Білорусі". Телефонна розмова відбулася того самого дня. За даними Кремля, Путін і Лукашенко "висловили впевненість, що всі виниклі проблеми буде незабаром врегульовано", і домовилися "зміцнювати союзницькі відносини". Пресслужба Лукашенка не повідомила подробиць розмови, зазначила тільки, що співрозмовники обговорили ситуацію "всередині і навколо Білорусі".
