+12 Київ
Поява нормандського формату
Перша зустріч лідерів Франції, Німеччини, України та Росії (Франсуа Олланда, Ангели Меркель, Петра Порошенка й Володимира Путіна), що поклала початок нормандському формату врегулювання конфлікту на Донбасі, відбулася за ініціативою Олланда 6 червня 2014 року, у день 70-річчя висадження союзних військ у Європі під час Другої світової війни. Зустріч проводили у французькій комуні Бенувіль, у Нормандії – звідси й назва формату.
"Нормандська четвірка" на найвищому рівні збиралася чотири рази: у жовтні 2014 року в Мілані (обговорювали закон про "особливий статус" Донбасу), у лютому 2015-го в Мінську (було розроблено й підписано Комплекс заходів щодо реалізації Мінських угод), у жовтні 2015-го в Парижі (було ухвалено рішення про відведення озброєнь калібром менш ніж 100 мм від лінії зіткнення) і в жовтні 2016-го в Берліні (погоджено розведення сил і засобів на трьох ділянках фронту: у Станиці Луганській, Золотому й Петрівському).
Із 2016 року "Нормандська четвірка" вела переговори тільки в телефонному режимі.
Із 2014 року "Нормандська четвірка" провела чотири зустрічі. Франсуа Олланда (другий праворуч) та Петра Порошенка на грудневому, п'ятому, саміті замінять Еммануель Макрон і Володимир Зеленський. Фото: EPA
Реанімація нормандського формату
Навесні 2019-го, після перемоги Володимира Зеленського на виборах президента України, Київ неодноразово заявляв про намір відновити переговори про врегулювання конфлікту на Донбасі в нормандському форматі.
3 травня тодішній радник Зеленського, який згодом став секретарем РНБО України, Олександр Данилюк назвав активізацію нормандського формату "ключовим пріоритетом" для нового глави держави. “Для нас тут важливо не якомога скоріше провести зустріч, а наповнити її змістом. Це важливий крок. Виборці очікують, щоб ми потроху знаходили вирішення проблеми війни на сході України", – говорив він.
До середини літа Київ і Москва сформулювали умови для проведення зустрічі "Нормандської четвірки". Кремль вимагав завершити розведення сил на трьох ділянках фронту, про яке "четвірка" домовилася ще у 2016 році, і офіційно затвердити так звану формулу Штайнмаєра про проведення виборів на окупованих територіях Донецької та Луганської областей.
"Формула Штайнмаєра". Чому її знову обговорюють, у чому суть і кому вона вигідна
Володимир Зеленський умовами для зустрічі в нормандському форматі називав "звільнення наших полонених, повернення українських моряків, обов'язкове припинення вогню й розведення військ".
Підготовка до п'ятого саміту
До початку листопада більшість попередніх умов виконали і Росія, і Україна:
- 2 вересня політичні радники погодили текст "формули Штайнмаєра", і 1 жовтня підпис під цим документом поставив представник України у тристоронній контактній групі, другий президент Леонід Кучма. Документ передбачає, що так званий закон про особливий статус Донбасу тимчасово почне діяти в день проведення виборів в окупованих районах і остаточно набуде чинності тільки після висновку ОБСЄ, що вибори відповідали українському законодавству та міжнародним стандартам;
- 7 вересня Україна й Росія провели обмін утримуваними особами за формулою "35 на 35". В Україну повернулися 24 члени екіпажів захоплених біля Керченської протоки кораблів Військово-морських сил України, а також Олег Сенцов, Олександр Кольченко, Володимир Балух, Роман Сущенко, Микола Карпюк, Станіслав Клих, Павло Гриб, Євген Панов, Артур Панов, Едем Бекіров і Олексій Сизонович. Київ передав Росії підозрюваних у державній зраді, сепаратизмі й тероризмі, зокрема, імовірного свідка у справі про катастрофу рейсу MH17 Володимира Цемаха і головреда "РИА Новости Украина" Кирила Вишинського. 18 листопада російська влада повернула Україні й захоплені катери "Бердянськ", "Нікополь" та буксир "Яни Капу", залишивши собі розетки, плафони й унітази;
- із червня до листопада тривало розведення сил і засобів на трьох ділянках: у Станиці Луганській (завершилося 30 червня), у Золотому (завершилося 1 листопада) та Петрівському (завершилося 11 листопада).
27 листопада спікерка Кучми Дарка Оліфер заявила, що Україна виконала всі зобов'язання для проведення зустрічі в нормандському форматі. Незадовго до цього сторони погодили дату й місце проведення цієї зустрічі: 9 грудня в Парижі.
Що буде обговорювати "Нормандська четвірка"?
Погодженого порядку денного майбутніх переговорів зустрічі не публікували – про ймовірні теми для обговорення можна здогадуватися тільки з огляду на заяви українських і російських політиків. На підставі їхніх виступів із квітня до грудня 2019 року "ГОРДОН" склав приблизний порядок денний зустрічі "Нормандської четвірки".
Отже, Україна має намір домовитися:
- про обмін утримуваними особами за формулою "всіх на всіх";
- про розведення сил і засобів на всій лінії зіткнення на Донбасі;
- про "формулу Штайнмаєра", тобто проведення місцевих виборів на окупованих територіях і терміни виведення "всіх військ" із Донбасу до проведення голосування;
- про зміст нового закону "Про особливості місцевого самоврядування в окремих районах Донецької та Луганської областей" (так званий закон про особливий статус Донбасу);
- про амністію для сепаратистів;
- про миротворчу місію на кордоні України й Росії.
Крім того, президент Володимир Зеленський говорив, що в Парижі має намір:
- обговорити всі пункти Мінських угод (зокрема, порядок їх виконання);
- порушити питання про укладення нового контракту на транзит російського газу в Європу через територію України (у Кремлі не відкидають, що це питання можуть обговорювати на особистій зустрічі Путіна й Зеленського, яка, імовірно, відбудеться в Парижі);
- спробувати поставити на обговорення питання повернення Криму (прессекретар Путіна Дмитро Пєсков категорично відкинув таку можливість).
Росія, як і раніше, наполягає, що не є стороною конфлікту на Донбасі, а тому її вимоги, по суті, зводяться до одного: проведення прямих переговорів між українською владою і лідерами бойовиків. Глава МЗС Росії Сергій Лавров заявив 27 листопада, що Росія не є стороною Мінських домовленостей і тому не може їх "самостійно виконати". Виконанням Мінських угод, на його думку, має займатися Україна.
Остання сторінка Комплексу заходів із реалізації Мінських угод, підписаного в лютому 2015 року в Мінську. Під документом стоїть підпис учасника тристоронньої контактної групи від Росії Михайла Зурабова. Скріншот: osce.org
Спікер українського парламенту Дмитро Разумков підкреслював, що вести переговори з бойовиками безглуздо, оскільки ними "повністю керує Кремль".
Чого чекати від саміту?
Міністр закордонних справ України Вадим Пристайко в інтерв'ю "BBC News Україна", яке було опубліковано 14 листопада, заявляв, що за підсумками зустрічі має бути ухвалено коротке комюніке (його приблизний текст вже підготували й погодили).
"Якщо нам вдасться масовий обмін до зустрічі – там буде записано, що лідери вітають цей обмін і уповноважують свої органи завершити обмін "всіх на всіх". Там також буде записано, що сторони вимагають відкрити доступ до територій так званих "ЛДНР" для гуманітарних міжнародних організацій, таких як Червоний Хрест", – говорив він.
В інтерв'ю "РБК-Україна" 18 листопада міністр зазначав, що в комюніке можуть внести правки, "якщо в ході розмови лідерів буде досягнутий якийсь прорив". “Наприклад, усі чотири лідери прийдуть до того, що треба закінчувати з війною і є три-чотири кроки, які треба зробити. Це ідеальний сценарій, але зараз наші очікування засновані на мінімально можливому варіанті", – сказав Пристайко.
Президент Володимир Зеленський чекає від переговорів "нормального результату".
"Очікую, що європейські країни будуть підтримувати українську позицію... Також очікую, що [наступні] зустрічі нормандського формату будуть не за три роки, а дуже часто, поки ми не розв'яжемо всіх питань, пов'язаних із поверненням наших територій та припиненням війни", – сказав глава держави.
Леонід Кучма в коментарі агентству Associated Press висловив побоювання, що лідери Франції та Німеччини "будуть підштовхувати Україну до компромісу з Росією". Водночас Вадим Пристайко запевнив, що українська сторона "не збирається здавати території та повідомила росіян про свої червоні лінії".
Кучма вважає, що західні лідери будуть підштовхувати Зеленського до компромісів із Росією. Фото: EPA
“Ми не дозволимо, щоб Росія зафіксувала своє панування на частинах української території, як, наприклад, це сталося в Молдові із Придністров'ям. Ми хочемо повернути наших громадян. І якщо це не є можливим, нам потрібно буде вдатися до інших засобів, про які зараз говорити ще рано", – заявляв Пристайко.
Про неприпустимість заморожування конфлікту говорив і президент Зеленський: “Я б дуже не хотів, щоб у нас було Придністров'я чи Абхазія. Я дуже цього не хочу, але не можу гарантувати на 100%, що цього не станеться". Якщо переговори в Парижі проваляться, Україна скористається "планом Б", підкреслив Зеленський. У чому полягає цей план, президент України не уточнив.
