-2 Київ
Багато сфабрикованих "червоних повідомлень" складав саме Прокопчук
21 листопада 2018 року главою Інтерполу можуть призначити 57-річного генерал-майора російського МВС, який уже два роки обіймає посаду віце-президента Міжнародної кримінальної поліції, Олександра Прокопчука. Донедавна Інтерпол очолював представник Китаю Мен Хунвей. Але в жовтні він поїхав на батьківщину, його там затримали (без повідомлення про це міжнародної громадськості – тобто на якийсь час він просто зник), а потім подав у відставку у зв'язку з розпочатим проти нього у КНР розслідуванням за обвинуваченням у корупції. Отже, місце керівника Інтерполу виявилося вакантним.
Другим кандидатом на посаду глави Інтерполу є представник Південної Кореї Кім Йонг Ян, наразі виконувач обов'язків глави Інтерполу. Свого кандидата висуне, мабуть, ще й Південна Африка. Проте думка експертів зводиться до того, що посаду керівника Інтерполу обійме саме Прокопчук, якого наполегливо проштовхує Путін. Голосування відбудеться в середу в Дубаї, де пройде Генеральна асамблея Інтерполу, на якій будуть присутні делегати всіх країн-учасниць.
До свого призначення в Інтерпол протягом 10 років Прокопчук очолював у МВС Росії відділ зі зв'язків із міжнародною поліцією, а до того був керівником підрозділу з боротьби з економічними і податковими злочинами. Саме в ці роки Інтерполу надходило з Росії чимало так званих червоних повідомлень, що стосувалися людей, яких переслідувала російська влада не з кримінальних, а з політичних причин. Багато цих сфабрикованих "червоних повідомлень" складав саме Прокопчук.
Такі "повідомлення" неодноразово подавали в Інтерпол, наприклад, щодо [колишнього російського медіа-магната] Володимира Гусинського, заарештованого на вимогу Москви спочатку у грудні 2000 року в Іспанії, потім – у серпні 2003 року у Греції. (І в першому, і в другому випадку місцева влада визнала вимогу Москви про арешт і екстрадицію Гусинського політично мотивованою й заарештованого в Росію не видали).
У лютому 2001 року в Парижі на вимогу російської Генпрокуратури за лінією Інтерполу було заарештовано відомого бізнесмена, главу групи компаній "МИКОМ" Михайла Живила. Росія наполягала на його екстрадиції за обвинуваченням у підготовці вбивства губернатора Кемеровської області Амана Тулєєва. У травні того самого року французький суд визнав обвинувачення російської сторони необґрунтованими, відмовився видати Живила Росії та звільнив заарештованого.
Наприкінці жовтня 2002 року в Данії було заарештовано представника чеченського уряду у вигнанні Ахмеда Закаєва, на виданні якого Росія також наполягала. Проте на початку грудня уряд Данії відмовився видати Росії Закаєва, його було звільнено з в'язниці, він виїхав до Бельгії.
25 березня 2003 року в Лондоні на вимогу російської Генпрокуратури за лінією Інтерполу заарештували й відразу звільнили під заставу [бізнесмена] Бориса Березовського та його друга і партнера Юлія Дубова. В екстрадиції і першого, і другого британська влада Росії відмовила, уважаючи обвинувачення політично мотивованими.
У серпні 2012 року в Іспанії було заарештовано і за 10 днів звільнено російського журналіста й активіста Петра Силаєва, на екстрадиції якого в Росію за вигаданим обвинуваченням, оформленим через Інтерпол, наполягала Москва.
У січні 2016 року на Кіпрі на вимогу російської Генпрокуратури через Інтерпол було затримано соратника [російського опозиціонера] Олексія Навального Микиту Кулаченкова, але і його не було екстрадовано до Росії, оскільки обвинувачення проти нього кіпрська влада визнала політично мотивованими.
Про [одного з колишніх керівників ЮКОС] Леоніда Невзліна згадувати не будемо: російська влада неодноразово намагалася через Інтерпол домогтися його затримання й видання в Росію, але Невзліна навіть заарештовувати відмовлялися.
Сфабрикувавши проти Браудера кримінальну справу, російський уряд багато років намагається домогтися його арешту та екстрадиції в Росію
Зовсім інакше було з Вільямом (Біллом) Браудером, англійським підданим, відомим фінансистом, критиком [президента РФ Володимира] Путіна й ініціатором "закону Магнітського". Сфабрикувавши проти Браудера кримінальну справу, російський уряд багато років намагається домогтися його арешту та екстрадиції в Росію. У жовтні 2017 року його було занесено до бази даних Інтерполу як особу, що підлягає арешту для видання Росії. 30 травня 2018 року Браудера було затримано в Мадриді, але того самого дня його відпустили і він вилетів до Лондона. 18 липня 2018 року Путін під час зустрічі з [президентом США] Дональдом Трампом у Гельсінкі висунув вимогу до Білого дому дозволити російським слідчим допитати Браудера, співробітників Агентства національної безпеки США і ЦРУ, а також колишнього посла в Росії Майкла Макфола. Останній назвав висунуті російською Генпрокуратурою обвинувачення "божевільною, повністю сфабрикованою історією, вигаданою Путіним".
Тепер Генеральна прокуратура Росії порушила нову справу проти глави британського інвестиційного фонду Hermitage Capital Вільяма Браудера. Як заявив помічник генпрокурора Микола Атмоньєв, проти Браудера порушили кримінальну справу за ст. 210 КК Росії (організація злочинної спільноти), яка передбачає покарання до 20 років. Одночасно Браудера обвинувачують у причетності до п'яти смертей, зокрема смерті юриста його фонду Сергія Магнітського (помер у московському СІЗО 16 листопада 2009 року); бізнесмена Олександра Перепеличного (отруїли у Великобританії 12 листопада 2012 року); Валерія Курочкіна, Октая Гасанова і Сергія Коробейникова, яких російська Генпрокуратура називає "спільниками Браудера" (хоча Браудер стверджує, що не має до них жодного стосунку).
Усі ці люди, на думку російської прокуратури, померли внаслідок отруєння "з використанням диверсійних хімічних речовин, що містять сполуки алюмінію". Утім, "це поки версія, але дуже ймовірна", заявив ВВС начальник управління Генпрокуратури Олександр Курєнной і додав, що у цій справі російські слідчі органи хотіли б допитати співробітників Агентства національної безпеки США, ЦРУ, Державного департаменту США, а також представників спецслужб інших країн, зокрема британської розвідки МІ6.
Браудер прокоментував ці обвинувачення у своєму Twitter: "Завтра [20 листопада – заяву було зроблено 19 листопада] влада Нідерландів запросить усі країни – члени ЄС до Гааги, щоб оприлюднити розширений варіант "акту Магнітського". Напередодні цієї події російський уряд сьогодні звинуватив мене в убивстві Сергія Магнітського. Це щонайменше можна назвати кафкіанством".
Зрозуміло, нову кримінальну справу Браудер пов'язує з очікуваним у Росії призначенням Прокопчука новим керівником Інтерполу: "Поки Інтерпол вирішує, чи має його очільником стати росіянин, Генпрокуратура Росії проводить велику прес-конференцію, присвячену мені і тому, як вони будуть розшукувати мене по всьому світу", – писав Браудер, якого вже двічі засудили заочно в Росії і дали загалом дев'ять років колонії: першого разу 2013 року, а другого – у грудні 2017 року, за ухилення від сплати податків, навмисне банкрутство підприємства та скуповування акцій "Газпрому".
Генеральний секретаріат Інтерполу відмовляв Росії в затриманні та екстрадиції Браудера, звинувачуючи Москву в порушенні статуту, норм та правил міжнародної організації
Тут потрібно зробити паузу і підбити перші підсумки. 19 листопада 2018 року Генеральна прокуратура Росії підтвердила припущення, які давно закралися в нашу голову, що юриста Сергія Магнітського і бізнесмена Олександра Перепеличного було вбито. Першого вбили в московській в'язниці. Другого – у багатому передмісті Лондона, неподалік від його будинку. Перепеличний був найважливішим інформатором Браудера у проведеному Браудером розслідуванні злочинів, скоєних у Росії проти його інвестфонду Hermitage Capital, і незадовго до смерті почав давати свідчення й передавати документи швейцарській прокуратурі, яка розслідувала обвинувачення в афері з податками на $230 млн, здійсненій щодо фонду Браудера.
Три нові жертви російських силових структур: Октай Гасанов, Валерій Курочкін і Семен Коробейников – були номінальними директорами різних товариств з обмеженою відповідальністю (ТОВ). Під час обшуку, який провели російські слідчі у фірмі Браудера 2007 року, було викрадено печатки цих ТОВ. І ось тепер виявилося, що через нещасний збіг обставин усі три директори ТОВ померли, причому не просто померли, а їх було отруєно "диверсійними хімічними речовинами", а експертний аналіз біологічних матеріалів усіх чотирьох жертв "дає змогу зробити висновок, що в загиблих за життя були ознаки отруєння токсичною водорозчинною неорганічною сполукою алюмінію".
Отруєння спровокувало в жертв розвиток гострої печінкової недостатності, що мало бути схожим на "природну картину смерті". Окрім того, Генпрокуратура Росії вказала, що отруту, використану проти отруєних 9–11 років тому жертв, могли створити лише у спецлабораторіях США, Франції та Італії.
Раніше вважали інакше. Раніше припускали, що Валерій Курочкін, наркоман, кримінальник, номінальний директор одного із трьох ТОВ, отруївся алкоголем у Борисполі 2008 року; Сергій Коробейников, торговець жіночими панчохами, несподівано став главою "Универсального банка сбережений" якраз перед самою його ліквідацією (через банк прокачували вкрадені з російського бюджету гроші), випав із вікна пентхаусу в Москві 2008 року; Октай Гасанов, охоронець торгових площ, який приїхав до Москви з Баку, теж номінальний директор вкраденого у фонду Браудера ТОВ, помер у Москві 2007 року.
Про Перепеличного нам багато чого відомо (завдяки зусиллям, насамперед і виключно, Браудера, який наполіг на проведенні експертизи щодо причин смерті Перепеличного). Про Магнітського – цю надзвичайно гідну людину – писали дуже багато і багато хто. Процитуємо свіжу публікацію в "Новой газете", де працювали отруєний Юрій Щекочихін і вбита в день народження Путіна Анна Політковська: "Юриста Сергія Магнітського, який викрив аферу з розкраданням понад $5,4 млрд із бюджету під виглядом повернення податку на прибуток украдених у Hermitage статутних печаток ТОВ, 2008 року було заарештовано, і за 11 місяців він помер у СІЗО "Матросская тишина". Перед смертю, як установила незалежна експертиза, Магнітського конвоювали в окрему камеру вісім конвоїрів "для діагностики психологічної неадекватності" внаслідок його періодичних скарг на погані умови утримання, ненадання медичної допомоги та загрозу життю (загалом приблизно 100 скарг).
Ще незалежне розслідування встановило, що в цій окремій камері конвойні побили його палицями. І чомусь у графі "діагноз" лікарі "Матросской тишины" спочатку написали про закриту черепно-мозкову травму, яку дістав Магнітський (потім цей запис акта смерті зникне)... Чому ж Генпрокуратура не змогла відразу встановити, що Магнітського отруїли, а разом з адміністрацією СІЗО з піною на губах доводила, що причиною смерті Магнітського стали слабке серце і гострий панкреатит? І з якої причини прокуратура Преображенського району Москви відразу ж відмовила рідним Магнітського в повторному судово-медичному обстеженні тіла покійного? І чому тільки зараз Генпрокуратура вирішила аналізувати біологічні матеріали небіжчиків? І, до речі, а де зберігали ці біологічні матеріали, звідки їх дістали за 9–11 років?"
Отже, це вже п'ята спроба Москви оголосити главу Hermitage Capital у міжнародний розшук "із подальшим затриманням і виданням". Російське бюро Інтерполу, на чолі якого стоїть Прокопчук, тричі в період між 2012-м і 2015 роками намагалося добитися оголошення Браудера в міжнародний розшук, але не змогло переконати штаб-квартиру Інтерполу у відсутності у влади Росії політичних мотивів. Генеральний секретаріат Інтерполу тричі відмовляв Росії в затриманні та екстрадиції Браудера, звинувачуючи Москву в порушенні статуту, норм і правил цієї міжнародної організації. Рада Європи 2016 року розкритикувала Кремль, називаючи спроби домогтися арешту неугодних політичних опонентів (представників опозиції, бізнесменів, українських чиновників і політиків) через Інтерпол "зловживанням червоними циркулярами". У жовтні 2017 року російське бюро Інтерполу вдалося до четвертої спроби оголосити Браудера в розшук. Генеральний секретаріат Інтерполу знову не визнав запиту і видалив ім'я бізнесмена з бази даних. Тепер зроблено п'яту спробу.
За даними "Новой газеты", бізнесмени, проти яких раніше порушували кримінальні справи в Росії, звернулися до делегатів Генеральної асамблеї Інтерполу з проханням не підтримувати кандидатури генерала російського МВС Прокопчука на виборах керівника організації. Проти кандидатури Прокопчука виступила й українська влада. У соціальних мережах активно збирають підписи із закликом до членів Генеральної асамблеї Інтерполу відмовитися від підтримки представника Росії.
Чекати залишилося недовго. Подивимося, що буде.
Джерело: "ГОРДОН"
