Киянка Хорошунова в щоденнику 1943 року: Третій день ми, вигнані, живемо в колишній Артшколі G

Киянка Хорошунова в щоденнику 1943 року: Третій день ми, вигнані, живемо в колишній Артшколі Хорошунова: За Дніпром здалека виднілася заграва, десь були перші пожежі
Фото із сімейного архіву Наталії Гозулової

"ГОРДОН" продовжує серію публікацій зі щоденника Ірини Хорошунової – художниці-оформлювачки, корінної киянки, яка пережила окупацію української столиці в роки Другої світової війни. Цей документ – унікальне історичне свідчення, не спогади, а опис подій у реальному часі. Редакція публікує щоденник у ті дати, коли його писала Хорошунова, якій на початок війни було 28 років. Сьогодні ми публікуємо запис від 28 вересня 1943 року.

28 вересня 1943 р., вівторок

Третій день ми, вигнані, живемо в колишній Артшколі. Тут в одному будинку поміщається Gerdtelager, де працює Галя. І оскільки її не відпускають тепер додому, а нас вигнали, ми перебралися з нашими мішками сюди, щоб Галю одну не могли вивезти. Дні тепер як місяці. Ні запам'ятати, ні записати. Добре, що обстановка мусить змінюватися. Немає часу. І всі ми нічого не розуміємо.

У неділю все витирали, бігали один до одного, радилися, питали, що робити. Ішла розмова про виїзд фольксдойче, але ніхто ще нічого не знав.

Увечері була на Андріївському. За Дніпром здалека виднілася заграва, десь були перші пожежі. А потім усе пішло шкереберть.

Попередній запис у щоденнику від 26 вересня. Наступний запис – 29 вересня.

Про особу автора мемуарів про окупацію Києва – Ірину Хорошунову – і те, як склалося її життя після війни, а також про долю самого щоденника читайте у розслідуваннях видання "ГОРДОН". Повний текст мемуарів публікуємо у спецпроекті "Щоденник киянки".

Редакція дякує Інститут юдаїки за надані матеріали.

За ідею редакція дякує історику і журналісту, співробітнику Українського інституту національної пам'яті Олександрові Зінченку.

Як читати "ГОРДОН" на тимчасово окупованих територіях Читати