Воєнний стан – це, насамперед, радикальне обмеження прав громадян України, включаючи повну заборону страйків, масових зібрань та акцій
Враховуючи чисельні звернення громадян України, ми висловлюємо свою думку з питання введення воєнного стану в Україні.
Сьогодні Україна стоїть перед непростим вибором. Невдовзі Верховній Раді доведеться ухвалити рішення щодо введення воєнного стану, що в будь-якому випадку стане доленосним. Цинічний та неприхований напад Російської Федерації на українські кораблі в Керченській протоці, захоплення суден та полонення військових є відвертим актом збройної агресії держави, яка вже окупувала 13% нашої території.
Але чи стане введення Україною воєнного стану найкращою відповіддю на цей виклик? Чи можливо саме задля запровадження на берегах Дніпра надзвичайного режиму Кремль і влаштовував свою настільки зухвалу та демонстративну провокацію?
Воєнний стан – це, насамперед, радикальне обмеження прав громадян України, включаючи повну заборону страйків, масових зібрань та акцій. Право на заборону діяльності політичних партій та громадських організацій.
Важко уявити, яким стане курс гривні
Існує ще один безпрецедентний ризик, пов’язаний із воєнним станом, – це правовий хаос у державі. Кожна угода між суб'єктами господарювання містить пункт про невиконання умов договору у зв'язку з обставинами непереборної сили – однією з яких є воєнний стан. Блокування розрахунків за товари та послуги призведе до паралічу бізнесу. Наявні інвестиційні проекти буде заморожено, потенційні надходження скасовано. Відтік капіталів із банків призведе до некерованої інфляції.
Важко уявити, яким стане курс гривні.
Чи виправдані такі ризики? І чим це рішення про введення воєнного стану реально допоможе Україні у протистоянні агресору?
Якщо депутати вирішать, що альтернатив воєнному стану не існує, вони мусять внести зміни до закону України "Про правовий режим воєнного стану", прибравши з нього норму про скасування виборів та надмірне обмеження прав і свобод людей
За майже п′ять років війни з Росією було чимало моментів, коли введення воєнного стану видавалося не лише доцільним, а й єдино можливим. Захоплення Криму, бійня в Донецькому аеропорту (100 загиблих, 440 поранених), Дебальцевський котел (136 загиблих, 331 поранений), Іловайський котел (366 загиблих, 429 поранених, 300 зниклих безвісти). Але тисячі загиблих та загроза повномасштабного вторгнення ворога тоді не стали підставою для введення воєнного стану. І одним із головних аргументів проти такого рішення якраз і була неминучість катастрофічних соціально-економічних та демографічних наслідків.
Очевидно, сьогодні з’явилися інші аргументи, і, найімовірніше, політичного характеру. Це – вибори. Велика частина суспільства вважає, що так може бути обмежено демократію. Ці підозри є вкрай небезпечними – вони можуть призвести до суспільного конфлікту, яким неодмінно скористається ворог – і мають бути розвіяні.
Якщо депутати вирішать, що альтернатив воєнному стану не існує, вони мусять внести зміни до закону України "Про правовий режим воєнного стану", прибравши з нього норму про скасування виборів та надмірне обмеження прав і свобод людей. Ми вважаємо, що одночасно з уведенням воєнного стану та змінами до зазначеного закону депутати мають ухвалити постанову Верховної Ради про призначення президентських виборів на 31 березня 2019 року так, як це передбачено чинною Конституцією України.
Українському парламенту не раз доводилося ухвалювати доленосні рішення. Нині знову настав момент, коли від мудрості кожного народного обранця залежить майбутнє сорокамільйонної держави.
Правда за Україною, а отже, ми неодмінно переможемо.
З повагою,
Леонід Кравчук
Леонід Кучма
Віктор Ющенко