ГОРДОН
 
 
Публікації ЕКСКЛЮЗИВ "ГОРДОНА"

Навчання в Києві, робота у КДБ і брат-дипломат. Що відомо про росіянина з українським корінням, який може очолити Інтерпол

21 листопада, в останній день роботи 87-ї сесії Генеральної асамблеї Інтерполу, делегати країн-членів мають обрати нового президента організації. ЗМІ називають головним претендентом главу російського бюро Олександра Прокопчука, який із 2016 року обіймає пост віце-президента Інтерполу. В Україні виступили категорично проти і пригрозили розглянути питання про зупинення членства в організації. Народний депутат від "Народного фронту", член колегії МВС України Антон Геращенко назвав Прокопчука кадровим співробітником російської розвідки, який займався шпигунством проти США. "ГОРДОН" розповідає, що відомо про росіянина, який претендує на пост глави Інтерполу.

Цей матеріал можна прочитати і російською мовою
Прокопчук став віце-президентом бюро в листопаді 2016 року
Прокопчук став віце-президентом бюро в листопаді 2016 року
Фото: мвд.рф
Тетяна ЛІТВІНЧУК

Чому в Інтерполі проводять дострокові вибори президента

Необхідність обрати нового президента Інтерполу виникла у зв'язку з тим, що 7 жовтня обраний на цю посаду в листопаді 2016 року Мен Хунвей подав заяву про відставку. Це сталося після того, як влада Китаю заявила, що підозрює його в корупції.

Голосування відбудеться 21 листопада на сесії Генасамблеї, яка проходить у Дубаї (ОАЕ). Новий президент очолюватиме Інтерпол до завершення поточного мандата (до 2020 року).

Загалом до організації входить 194 країни. Згідно зі статутом Інтерполу, у кожної держави-члена є одне право голосу. Президента обирають двома третіми голосів.

Кандидатами на цю посаду є Прокопчук і старший віце-президент Кім Чон Ян (Південна Корея), який зараз виконує обов'язки глави організації. За даними The Times, головний претендент – Прокопчук.


Фото: INTERPOL HQ / Facebook
87-ма сесія Генеральної асамблеї Інтерполу відкрилася 18 листопада.Фото: INTERPOL HQ / Facebook


Що відомо про Прокопчука

Олександр Прокопчук народився 18 листопада 1961 року в місті Коростень Житомирської області. Навчався в Коростенському міському колегіумі. У 1983 році закінчив Київський державний університет (нині – Київський національний університет імені Тараса Шевченка) за спеціальністю "романо-германські мови і література", а у 2000-му – Всеросійську державну податкову академію за спеціальністю "юриспруденція". У біографії Прокопчука на сайті міністерства внутрішніх справ РФ зазначено, що в 1990-ті роки він працював у міністерстві РФ із податків і зборів (нині – Федеральна податкова служба Росії) і Федеральній службі податкової поліції РФ. У 2003 році, коли це відомство скасували, Прокопчук перейшов працювати у МВС. Він, зокрема, був начальником управління правового регулювання та організації міжнародної взаємодії департаменту економічної безпеки.

У 2006 році Прокопчук став заступником глави Національного центрального бюро Інтерполу МВС РФ, а у 2011 році очолив НЦБ. У листопаді 2014 року він увійшов до виконавчого комітету Інтерполу, а в листопаді 2016 року став віце-президентом бюро.

У біографії Прокопчука зазначено, що він був учасником бойових дій, але не вказано, де саме. Спікер МВС України Артем Шевченко припустив у Facebook, що йдеться про конфлікт у Чечні.

Прокопчук нагороджений іменною зброєю, він є почесним співробітником МВС Росії, а також кандидатом економічних наук.

57-річний віце-президент Інтерполу знає англійську, німецьку, французьку, італійську і польську мови.


Фото: мвд.рф
У 2014 році Прокопчук став членом виконкому Інтерполу. Фото: мвд.рф


За інформацією народного депутата від "Народного фронту", члена колегії МВС України Антона Геращенка, Прокопчук "є кадровим співробітником російської розвідки, інфільтрованим в Інтерпол".

"Наприкінці 1980-х років він був співробітником першого відділу управління розвідки з території Першого головного управління КДБ СРСР. Працював під прикриттям Інституту російської мови імені Пушкіна. Займався розробленням перспективної агентури серед студентів зі США та Європи. У 1991 році його перевели в американський відділ Першого головного управління КДБ (стратегічна розвідка). У другій половині 1990-х був співробітником резидентури Служби зовнішньої розвідки у Вашингтоні. Займався шпигунством проти США. У 2003 році Прокопчука перевели в органи МВС РФ у межах кампанії зміцнення міліції кадрами зі спецслужб. Але він, як і раніше, був і залишається співробітником спецслужб РФ", – заявив Геращенко.

Молодший брат Прокопчука Ігор із червня 2010 року очолює постійне представництво України при міжнародних організаціях у Відні, а до цього був послом у Литві. Він також навчався в Коростенському міському колегіумі, а потім у Київському університеті. У МЗС України заявили, що Ігор Прокопчук самовіддано працює на посаді глави постійного представництва України в ОБСЄ. Заступник глави українського зовнішньополітичного відомства Сергій Кислиця підкреслив, що дипломат відданий справі захисту інтересів України. Сам Ігор Прокопчук ситуації поки не прокоментував. Зв'язатися з ним виданню "ГОРДОН" не вдалося, оскільки він не відповідає на дзвінки.

Хто і чому проти обрання росіянина главою Інтерполу

Росію неодноразово звинувачували у використанні механізмів Інтерполу для політичних переслідувань, хоча в статуті організації зазначено, що "здійснювати будь-яке втручання або діяльність політичного, військового, релігійного або расового характеру" категорично заборонено.

Довідка "ГОРДОН". У 1923 році у Відні було створено Міжнародну комісію кримінальної поліції (МККП). У 1938 році більшість країн припинила свою участь у ній, оскільки організація опинилася під контролем нацистської Німеччини. У 1942 році штаб-квартиру МККП було перенесено в Берлін. У 1946 році після завершення Другої світової війни організацію реорганізували. Вона дістала назву Інтерпол. Зараз до неї входить 194 країни. В Інтерполі використовують вісім типів повідомлень, сім із них мають кольорове маркування:

  • червона картка – розшук підозрюваних, обвинувачених або засуджених для екстрадиції;
  • жовта картка – розшук зниклих безвісти;
  • блакитна картка – збір інформації про особу, її місцеперебування та діяльність у межах розслідування злочину;
  • чорна картка – пошук інформації, необхідної для впізнання тіл;
  • зелена картка – надання відомостей про злочинців, які можуть скоїти злочини повторно в інших країнах;
  • помаранчева картка – попередження про події, людей, об'єкти чи процеси, що становлять серйозну загрозу громадській безпеці;
  • фіолетова картка – пошук або надання інформації про методи та пристрої, використовувані злочинцями;
  • спеціальна картка ООН – використовують стосовно осіб, які потрапили під санкції Ради Безпеки ООН.

Запити на занесення до бази Інтерполу повідомлень відправляють національні бюро або міжнародні органи, уповноважені розслідувати кримінальні справи. Найпоширенішою є червона картка. Щоб розмістити її в базі Інтерполу, злочин має вважатися таким у більшості країн світу, а передбачене за нього покарання – бути не менше ніж два роки позбавлення волі. Перевірку на відповідність вимогам проводить Генеральний секретаріат Інтерполу.

Крім зазначених вище повідомлень використовують і так звані difussions. Це запити про міжнародну допомогу, надіслані одному або кільком національним бюро. До бази Інтерполу difussions потрапляють одразу, без проведення перевірки.

Старший науковий співробітник Atlantic Council, шведсько-американський економіст Андерс Аслунд наголосив у Twitter, що Росію треба виключити з Інтерполу за зловживання механізмами організації. Він зазначив, що якщо Прокопчук стане президентом, країни Заходу повинні вийти з Інтерполу. Такої самої думки дотримується депутат Європейського парламенту Ребекка Гармс.

Понад 70 громадських організацій з України та інших країн закликало делегатів країн – членів Інтерполу не допустити обрання Прокопчука главою організації. У заяві постійного комітету Форуму вільної Росії зауважують, що він безпосередньо підпорядковується президенту РФ Володимирові Путіну "і, безумовно, є слухняним знаряддям у його руках".

"Противники путінського режиму, які проживають за межами Росії, уже не раз потрапляли під дію таких механізмів Інтерполу, як "червона картка" та diffusions, унаслідок чого їх затримували і вони проходили через тривалі процедури розглядів, перш ніж їм удалося переконати Інтерпол у політичному характері переслідування. Ось тільки деякі з них: члени постійного комітету Форуму вільної Росії Леонід Невзлін і Ілля Пономарьов, засновник і генеральний директор інвестиційного фонду Hermitage Capital Management Вільям Браудер, співробітник Фонду боротьби з корупцією Микита Кулаченков, антифашист Петро Силаєв, активіст арт-групи "Война" Олег Воротніков, журналіст і активіст з Іжевська Андрій Некрасов, ульяновський блогер Сергій Крюков, колишній глава Тутаєвського муніципального району Ярославської області Ян Андрєєв", – ідеться в заяві.

Браудер, якого 30 травня ненадовго затримали в Мадриді за запитом Росії, зазначив у коментарі Newsweek, що Москва із 2013 року зробила сім спроб домогтися його арешту. Засновник Hermitage Capital є одним з ініціаторів ухвалення в низці країн законів про санкції щодо росіян, причетних до порушень прав людини. Ці закони названо на честь загиблого в листопаді 2009 року в московському СІЗО юриста Hermitage Capital Сергія Магнітського. У РФ Браудера двічі заочно засудили і обидва рази до дев'яти років колонії (за обвинуваченням у податкових махінаціях і несплаті податків). 19 листопада в Генпрокуратурі заявили, що російське слідство вивчає версію причетності Браудера до смерті Магнітського. На думку засновника Hermitage Capital, якщо Прокопчук стане главою Інтерполу, це стане "найсміливішою операцією" президента РФ Володимира Путіна.


По словам Браудера, Москва с 2013 года предприняла семь попыток добиться его ареста. Фото: EPA
За словами Браудера, Москва із 2013 року зробила сім спроб домогтися його арешту. Фото: EPA


У різний час Росія домагалася також затримання колишнього російського медіа-магната Володимира Гусинського, естонського дипломата Ееріка-Нійлеса Кросса, бізнесмена Бориса Березовського, чеченського політика у вигнанні Ахмеда Закаєва та інших.

Москва вимагала арешту групи українських політиків, чиновників і бізнесменів, зокрема Юлії Тимошенко, Ігоря Коломойського, Арсена Авакова, Дмитра Яроша, Арсенія Яценюка, Віктора Муженка та інших. Глава МВС України Арсен Аваков заявив, що якщо Прокопчук стане главою Інтерполу, Україна розгляне питання про припинення членства в організації. Те саме зробить і Литва.

Екс-посол США у РФ Майкл Макфол назвав ймовірне обрання Прокопчука главою Інтерполу ще одним ударом по ліберальному міжнародному порядку. Колишній губернатор американського штату Вермонт Говард Дін підкреслив, що Росія зловживає механізмами Інтерполу більше, ніж будь-яка інша країна. На його думку, США повинні вийти з організації, якщо її очолить росіянин.

Проти обрання Прокопчука главою Інтерполу виступила також група американських сенаторів. У заяві членів Демократичної партії Джин Шахін і Кріса Кунса, а також республіканців Роджера Вікера і Марко Рубіо наголошено, що Росія регулярно використовує механізми Інтерполу для "зведення рахунків і переслідування політичних опонентів, дисидентів і журналістів". Також підкреслюють, що Прокопчук прямо причетний до цього як глава національного бюро Інтерполу.

"Обрання генерал-майора Олександра Прокопчука новим президентом Інтерполу подібне до того, щоб зробити лисицю відповідальною за курник", – заявили сенатори.

Керівник прес-служби Ради національної безпеки Білого дому Гарретт Маркі зазначив у коментарі ТАСС, що США підтримують у боротьбі за пост глави Інтерполу представника Південної Кореї Кім Чон Яна, оскільки російська влада використовує організацію для переслідування політичних опонентів.

Російський опозиціонер Гаррі Каспаров порівняв обрання росіянина главою Інтерполу з "призначенням палія відповідальним за роботу пожежників".

"Після масового обману на Олімпійських іграх у Сочі Росія приймає у себе чемпіонат світу [з футболу]. Після ігнорування верховенства права в Росії й порушення міжнародного права шляхом анексії Криму і спроб убивств за кордоном вони можуть очолити Інтерпол. Сліпий, наївний західний оптимізм", – зазначив колишній агент Центрального розвідувального управління США Стівен Голл.

У МВС РФ запевнили, що в разі обрання президентом Інтерполу Прокопчук "здійснюватиме свою діяльність суто в інтересах міжнародної поліцейської спільноти". У відомстві зазначили, що вважають неприпустимою політизацію Інтерполу, пише ТАСС.

Якщо ви знайшли помилку в тексті, виділіть її мишкою і натисніть Ctrl + Enter

КОМЕНТАРІ:

 
Заборонені нецензурна лексика, образи, розпалювання міжнаціональної та релігійної ворожнечі і заклики до насильства.
 
Залишилось символів: 1000
МАТЕРІАЛИ ЗА ТЕМОЮ
 

Натисніть «Подобається», щоб читати
Gordonua.com в Facebook

Я вже читаю Gordonua в Facebook

 
 

 
 
Більше матеріалів
 

Публікації

 
усі публікації