Нормандські переговори в Парижі. Те, що залишилося за кадром G

9 грудня 2019 року в Парижі зранку йшов дощ. До обіду розпогодилося, о 13.30, як було призначено, біля Єлисейського палацу зібралося приблизно 200 журналістів, щоб отримати бейджики преси. Пропускали на територію повільно і маленькими групками, французькі ЗМІ заходили без черги. До 15.00 на вогкій вулиці залишалося осіб 100, ось-ось мали з'явитися президентські кортежі, і поліцейські доволі жорстко відтіснили журналістів за дальню огорожу.

Першою на Mercedes приїхала канцлерка Німеччини Ангела Меркель, другим – президент України Володимир Зеленський на Renault. Президент Росії Володимир Путін запізнився хвилин на 15, хоча зазвичай на міжнародних переговорах змушує себе чекати набагато довше. У кортежі, окрім його довгого Aurus, їхало ще два коротші Aurus і три мікроавтобуси Aurus плюс велика карета швидкої допомоги.

На відміну від переговорів "Нормандської четвірки" в Мінську у 2015 році, де все було організовано злагоджено й комфортно, у Парижі журналістів не пустили навіть у кулуари, обмеживши перебуванням у пресрумі біля Єлисейського палацу, у якому не вистачало посадкових місць, кави і періодично лягав Wi-Fi. І тільки безпосередньо перед підсумковою пресконференцією чотирьох лідерів ЗМІ зайшли в палац.

Журналісти під будівлею Єлисейського палацу. Фото: Ростислав Гордон / Gordonua.com

Генеральний директор агентства "Інтерфакс-Україна" Олександр Мартиненко, головна редакторка "ГОРДОН" Олеся Бацман і засновник видання Дмитро Гордон перед самітом. Фото: Ростислав Гордон / Gordonua.com

Стартові позиції

За день до саміту одна із груп впливу в делегації українського президента розповіла, що є попередньо погоджений план під умовною назвою "Мінськ-3". Мовляв, з огляду на те, що Путіну потрібно спокійно обратися на наступний, енний, строк у 2024 році, він хоче створити єдину державу з Білоруссю з новою конституцією. А щоб Захід сильно не шумів, та ще й санкції щодо Донбасу зняв, Путін готовий зробити широкий жест і піти на поступки Зеленському. А саме: кордон на Донбасі та керівництво адміністраціями в окупованих районах переходять під контроль України до виборів. У Парижі тему Криму не чіпають. Проти цього плану нібито виступав помічник Путіна Владислав Сурков, тому українські чиновники побоювалися, що все зірветься.

Інша ж частина пулу президента Зеленського такого розкладу не підтверджувала і тільки загадково знизувала плечима. Мовляв, зачекайте, буде цікаво.

Як відбувалися переговори

На відміну від Путіна, який прилетів безпосередньо перед переговорами, Зеленський із делегацією прибув на чартері напередодні в неділю. Оселилися в п'ятизірковому Sofitel за 500 метрів від Єлисейського палацу. Журналісти жартували, що легше перерахувати тих, кого Зеленський не взяв із собою в Париж, ніж тих, кого взяв. Із ним приїхали: глава МВС Арсен Аваков, начальник Генерального штабу – головнокомандувач Збройних сил Руслан Хомчак, голова СБУ Іван Баканов, керівник Офісу президента Андрій Богдан та його заступник Кирило Тимошенко, помічники президента Сергій Шефір та Андрій Єрмак, глава МЗС Вадим Пристайко, міністр енергетики Олексій Оржель, виконавчий директор НАК "Нафтогаз України" Юрій Вітренко, радник президента Руслан Демченко, член української делегації у тристоронній контактній групі з урегулювання конфлікту на Донбасі Олексій Резніков та інші. До речі, у літак помістилися не всі охочі побачити Париж, деяким високопосадовцям довелося залишитися вдома.

У президентів було заплановано серії двосторонніх переговорів, потім спільну зустріч і підсумкову пресконференцію. Росіяни хотіли провести переговори Зеленський – Путін уже після завершення саміту. Українці наполягли, щоб особиста зустріч президентів України та Росії відбулася до того, як погодять фінальне комюніке і лідери вийдуть на підсумкову пресконференцію.

Еммануель Макрон зустрічав гостей на ґанку Єлисейського палацу. Володимир Зеленський приїхав другим – після Ангели Меркель. Останнім прибув Володимир Путін. Фото: EPA

Модерувати цю нормандську зустріч зголосився президент Франції Еммануель Макрон (на відміну від попереднього президента Франції Франсуа Олланда, який у 2015 році в Мінську повністю дистанціювався від дискусії і просто курив, відкинувшись у кріслі; переговори з Петром Порошенком і Путіним тоді вела Меркель). Макрон сказав, що буде по черзі давати слово кожному лідеру. Зеленський виступав українською мовою. За його спиною сиділи Єрмак, Хомчак і Демченко.

Тільки один раз український президент перейшов на російську, коли цитував російське прислів'я: "Гладко было на бумаге, да забыли про овраги". У фіналі своєї промови він звернувся до лідерів Німеччини та Франції: "Пані Меркель! Пане Макрон! Моє ім'я та ім'я Володимира Путіна мають одне й те саме закінчення -мир. І я б дуже хотів, щоб підсумком цієї зустрічі стало настання миру". Путін, який до цього більше уваги приділяв французьким імператорським стелям, із цікавістю подивився на Зеленського.

Основною ідеєю, із якою приїхав на переговори Путін, було закріплення особливого статусу Донбасу в українській Конституції. І хоча Макрон попросив кожного президента виступати по черзі і не перебивати колег, перший раз, коли Путін заговорив про це, Зеленський не витримав. Не давши Путіну закінчити, він недипломатично його перервав: "Я прошу вибачення, але цього не буде! Ми ніколи не знайдемо 300 голосів за це у Верховній Раді. І народ із цим не погодиться!".

Кажуть, на переговорах Володимир Путін велику увагу приділяв французьким імператорським стелям. Фото: EPA

Увесь день Путін звертався до Зеленського на "ви" і підкреслено ввічливо "Володимире Олександровичу". Члени української делегації, може, видаючи бажане за дійсне, а може, і ні, зазначали, що президент Росії мав вигляд, наче він ні в сих ні в тих, постійно відкашлюючись. "У нього ніби почався синдром сухого горла на нервовому ґрунті", – розповів один із дипломатів.

Те, що Путін був похмурим і неприкрито злим через результати переговорів, говорили і члени російської делегації.

У мене склалося враження, що Путіну хтось пообіцяв (а швидше, дав гарантії) більш зговірливого і податливого Зеленського, у якого головнокомандувач РФ подумки вже прийняв капітуляцію, тому й погодився приїхати в Париж, щоб офіційно закріпити це. А Зеленський до останнього сподівався, що, поговоривши віч-на-віч із Путіним по-пацанськи, зламає цю кедебешну функцію своєю чарівністю, напором і прямотою.

Це знайомство не виправдало очікувань обох: ні Путіна, ні Зеленського.

Схоже, підсумки саміту не сподобалися ні Володимиру Зеленському, ні Володимиру Путіну. Фото: EPA

Кулуари

Найемоційнішим на переговорах був Сурков. Один із членів делегації розповів, як він на підвищених тонах, по-хамськи кидався на Єрмака. Французькі колеги, боячись зриву саміту, обнімали його за плечі і намагалися заспокоїти. В інтерв'ю Дмитрові Гордону Арсен Аваков підтвердив цю інформацію: "У Суркова нерви здали. Він розлютився, кинув папери на стіл, частина з них упала на підлогу. Мовляв, ми так не домовлялися! Вони запропонували продовжувати грати цього дурника під назвою "розведення вздовж усього кордону". Реакція Суркова була негайною. Він заявив російському "Коммерсанту", що, мовляв, це Авакову здалося, оскільки він був п'яним. Що, загалом, тільки підтвердило сказане главою МВС України.

Лавров під час переговорів навіть вдавався до шантажу: мовляв, ми зараз узагалі покинемо Єлисейський палац!

У тому самому інтерв'ю Гордону Аваков розповів, як президент Зеленський осадив міністра закордонних справ РФ: "Володимир Олександрович зрештою зірвався й каже: "І, пане Лавров, припиніть кивати головою! Так, я знаю ваше прізвище".

Найбільше обурення в української команди викликав епізод, пов'язаний із безпекою на переговорах. За правилами акредитації, у делегатів було кілька рівнів допуску. Нижній рівень – чорні бейджі – в охоронців. Із червоно-синіми ходили члени делегації, які мали вибірковий доступ. Червоні бейджі – найвищий рівень делегатів. Вони були в тих, хто із президентами міг безпосередньо перебувати в залі переговорів. Як розповів один із дипломатів, вони були шоковані, коли побачили, що французи дали червоний бейдж озброєному бодігарду Путіна, який ходив разом із ним скрізь, тоді як охорона інших президентів залишилася в інших приміщеннях. "Червонощокий і здоровий! Він сидів на кріслі, як гора, із пістолетом", – описав його один із членів української делегації.

Як розповіли очевидці, після цього Аваков жартома запропонував Зеленському використовувати його як таємну зброю, оскільки у нього є ручка, якою можна виколоти око. А інший член делегації порадив українському президентові помиритися з Віталієм Кличком і на наступні переговори зайти до Путіна в оточенні братів-боксерів.

Підсумки

Після вечері на першій пресконференції з'явилася українська делегація. Богдан голосно сміявся і постійно комусь підморгував у залі. Інші чиновники активно нашіптували одне одному і посміхалися журналістам. Потім прийшли французи. Останніми з'явилися підшефні Путіна. Зосереджені й похмурі. Стримана посмішка періодично гуляла тільки на обличчі Суркова. Мабуть, від хвилювання колега Суркова в окулярах, який сидів праворуч, навіть задрімав під час виступу президента Росії.

Українська делегація після переговорів. Зліва направо: Кирило Тимошенко, Андрій Богдан, Іван Баканов, Вадим Пристайко, Андрій Єрмак, Сергій Шефір та Руслан Хомчак. Фото: Олеся Бацман / Gordonua.com

На пресконференції член російської делегації, який сидів поруч із Владиславом Сурковим, заснув. Фото: Олеся Бацман / Gordonua.com

Я сиділа у другому ряду, якраз навпроти Путіна. Не відразу я зрозуміла, що мені заважає зосередитися. Ноги Володимира Володимировича в туфлях на значних підборах жили своїм життям під столом і страшно відволікали від того, що виголошували президенти.

Лідери "Нормандської четвірки" після переговорів. Фото: EPA

Журналісти намагалися зрозуміти настрій Володимира Путіна за ногами. Фото: Олеся Бацман / Gordonua.com

Але вразило не це, а міміка Зеленського, який нахабною посмішкою і закочуванням очей просто під час пресконференції супроводжував антиукраїнські випади Путіна.

А тепер сухі підсумки нормандської зустрічі:

• домовилися зустрітися таким самим складом за чотири місяці;
• домовилися до Нового року провести обмін утримуваними особами у форматі "всіх на всіх";
• домовилися розвести війська ще у трьох місцях "із гуманітарною метою";
• не домовилися щодо контролю над кордоном;
• не домовилися про особливий статус у Конституції;
• не домовилися про вибори на Донбасі;
• не домовилися щодо газу;
• тему Криму не порушували.

P.S. Офіційні підсумки нормандських переговорів читайте в розгорнутому матеріалі заступника головного редактора видання "ГОРДОН" Дмитра Неймирка "Припинення вогню, обмін, вибори, контроль над кордоном. Про що домовилася і не домовилася "Нормандська четвірка".