+2 Київ
Уранці 29 листопада (за місцевим часом) Північна Корея здійснила новий запуск балістичної ракети, яка пролетіла приблизно 1000 км і впала в Японське море. Лідер Північної Кореї Кім Чен Ин назвав запуск ракети "Хвасон-15" завершенням створення "державних ядерних сил" КНДР.
Міністр оборони Японії Іцунорі Онодера повідомив, що запущена ракета піднялася на рекордну для всіх випробувань КНДР висоту. ООН, Євросоюз і НАТО рішуче засудили запуск "Хвасона-15", президент США Дональд Трамп пообіцяв увести "додаткові серйозні санкції", а Південна Корея у відповідь провела на кордоні з КНДР ракетні навчання.
Зародження ядерної програми КНДР
КНДР почала розробляти ядерну програму в 50-х роках XX століття. У 1952 році Пхеньян заснував для цього Дослідний інститут атомної енергії, чотири роки потому підписав із СРСР угоду про підготовку фахівців-ядерників, а потім домовився з Москвою про "співробітництво в галузі мирного використання ядерної енергії".
До створення ядерної зброї північнокорейці за підтримки Китаю бралися у 1970-ті роки. Тоді ж Північна Корея вступила в Міжнародне агентство з атомної енергії (МАГАТЕ) і підписала Договір про нерозповсюдження ядерної зброї. З МАГАТЕ Пхеньян вийшов уже в 1994 році після того, як агентство засумнівалося в намірах КНДР і запропонувало провести в країні "спеціальну інспекцію".
Того самого року Вашингтон і Пхеньян підписали Рамкову угоду. Згідно з нею КНДР мала припинити будівництво і використання підприємств зі збагачення урану, вивезти з країни відпрацьоване ядерне паливо і демонтувати всі об'єкти, які можна використовувати для розповсюдження ядерної зброї. Натомість США зобов'язалися постачати Північній Кореї паливний мазут і замість зупиненого ядерного реактора побудувати в Кореї два сучасні реактори на легкій воді.
Кожен із цих реакторів за потужністю мав у 200 разів перевершити єдиний ядерний реактор, який був у КНДР (його побудували в 1964 році за сприяння СРСР). Однак їх так і не було побудовано: у 2002 році США заявили, що КНДР продовжує збагачувати уран і порушує умови угоди. Після цього Вашингтон перестав постачати паливо для північнокорейських електростанцій, а КНДР оголосила про відновлення ядерної програми, розконсервувала реактор і вийшла з Договору про нерозповсюдження.
У 2003–2004 роках для врегулювання ядерної кризи проходили шестисторонні переговори за участю КНДР, США, Китаю, Росії, Південної Кореї і Японії, але вони не дали жодних результатів. Незабаром Пхеньян уперше визнав, що створив ядерну зброю, і пообіцяв розширювати її запаси, "поки Америка розмахує ядерною палицею".
Запуск північнокорейської балістичної ракети малої дальності в серпні 2017 року. Фото: EPA
Ядерні випробування і запуск ракет
Перше ядерне випробування КНДР провела в жовтні 2006 року, про що повідомило єдине джерело інформації в країні – Центральне телеграфне агентство Кореї (ЦТАК). Агентство підкреслило, що випробування "принесло щастя нашим військовим і народу". Воно пройшло на північному сході КНДР за 170 км від кордону з Росією і спричинило підземний поштовх магнітудою 4,2. Витоку радіації ніхто не зафіксував.
Наступні п'ять випробувань проводили у 2009–2017 роках, щоразу сейсмологи фіксували підземні поштовхи. У вересні 2017 року магнітуда землетрусу становила від 6,1 до 6,4. Японські вчені припустили, що потужність вибуху перевершила попереднє випробування в 10 разів і зросла до 100 кілотонн.
Паралельно Північна Корея протягом останніх 20 років проводить запуск і випробування балістичних ракет, які можна оснащувати ядерними боєголовками. Усі вони падають у Японське море, Тихий океан.
Незважаючи на те, що деякі запуски ракет Пхеньян пояснював мирними мотивами (наприклад, виведенням супутників на орбіту), США і Радбез ООН неодноразово вводили санкції проти КНДР за порушення міжнародних домовленостей.
Нинішні можливості КНДР
Запуск 29 листопада 2017 року став першим випробуванням ракет класу "Хвасон-15". Попередня модель мала назву "Хвасон-14", і її було запущено в День незалежності США – 4 липня 2017 року. Саме двигуни ракети "Хвасон-14", за твердженням газети The New York Times, було створено на базі старих двигунів українського "Південмашу", які нібито купила КНДР. Україна цю інформацію спростовувала.
The New York Times писала, що розробки українського "Південмашу" допомогли КНДР створити двигун для "Хвасона-14". Фото: ЕРА
4 липня ракета піднялася на висоту понад 2800 км і впала в море приблизно за 950 км від місця запуску. Однак ці цифри не є максимальними можливостями "Хвасона-14". Річ у тім, що під час випробувань Північна Корея запускає ракети "піднесеної траєкторії": вони набирають дуже велику висоту, але падають порівняно недалеко від місця пуску. Якщо запустити цю ракету за стандартною траєкторією, вона буде летіти на меншій висоті і пролетить значно далі.
За словами співкерівника "Союзу стурбованих учених" Девіда Райта, результати випробування "Хвасона-14" засвідчили, що максимальна дальність польоту ракети становить приблизно 6700 км. Цього достатньо, щоб ударити по Алясці або малих Гавайських островах, але не по континентальній частині США. Радіус 6700 км навколо Північної Кореї покриває всю територію Росії (крім Калінінграда), Іран, Індію, Індонезію, північне узбережжя Австралії, частину Канади і десятки інших держав.
ЦТАК стверджує, що нова модель "Хвасон-15" під час випробування набрала ще більшу висоту – до 4500 км. За словами Райта, за стандартної траєкторії така ракета зможе пролетіти до 13 тис. км. Цього достатньо, щоб уразити не тільки Вашингтон, але і всю територію США.
Пхеньян також стверджує, що після запуску "Хвасон-15" КНДР володіє "ще однією міжконтинентальною балістичною ракетою, яка здатна навантажити надвелику важку ядерну боєголовку і завдати удару по всій території США". Офіційно цієї інформації поки не підтверджено.
Радіус ураження північнокорейських балістичних ракет. "Хвасона-15" на карті не вказано, але, за непідтвердженими даними, він перевершує за характеристиками "Хвасон-13" (KN-08). Фото: wikimedia.org
