Ракетний скандал ініціювала Росія, щоб досягти своїх цілей – The Atlantic Council

Північнокорейське керівництво, очолюване 33-річним Кім Чен Ином, відкрито погрожує своїм сусідам, а також Сполученим Штатам ракетними ударами. Як ця маленька країна, більша частина якої живе у злиднях, зуміла викликати таку глобальну проблему безпеки? У нещодавній статті The New York Times звинуватила Україну в незаконному постачанні ракетної техніки для держави-ізгоя. Однак відповідь на це питання складніша. Необхідно критично мислити і згадати про судження президента Росії Володимира Путіна на Мюнхенській конференції з безпеки у 2007 році.

Незадоволений силою Сполучених Штатів, а також утратою Кремлем контролю над колишнім Радянським Союзом, Путін у Мюнхені заявив про необхідність зруйнувати орієнтовану на США однополярність. Посилаючись на Сполучені Штати, він сказав: "Домінування чинника сили неминуче підживлює прагнення низки країн до володіння зброєю масового знищення", і що настав вирішальний момент, аби переглянути архітектуру глобальної безпеки.

Саме в цьому контексті Північна Корея, ізольована і залежна від китайської і російської допомоги, знову приєдналася до привілейованої групи "друзів" Москви, користуючись формами політичної, економічної й військової підтримки. Військово-технічне співробітництво між Кремлем і Пхеньяном процвітало за жорстокого радянського диктатора Йосипа Сталіна. Мабуть, Путін іде його слідами. Він є першим російським президентом, який здійснив офіційний візит до Північної Кореї, відновив військово-технічне співробітництво і сприяє розвитку військово-промислового комплексу Північної Кореї, надаючи йому доступ до російських технологій. Російська зброя швидко допомогла безжальному північнокорейському режиму модернізувати свої збройні сили, включно з переносними засобами ППО та іншими ракетними системами. Навіть більше, Москва списала йому 90% радянського боргу (приблизно $11 млрд) і покриває решту 10% через спільні проекти.

Але ця підтримка коштує дорого. Унаслідок відновленої дружби Пхеньяна з Кремлем Північна Корея наразі офіційно підтримує геополітичні амбіції Росії, зокрема її незаконну агресію проти України. У прямому протиріччі з мюнхенським твердженням про те, що Росія не використовуватиме військової сили без санкції ООН і "діятиме завжди строго в межах міжнародного права", Путін порушив міжнародне право, коли захопив Крим, а потім удерся в Україну у 2014 році. Уперше у післявоєнній історії постійний член Ради Безпеки ООН використав військову агресію для приєднання суверенної території іншої країни в Європі. Північна Корея підтримує войовничу політику Москви і входить до переліку небагатьох залежних від Кремля країн, що визнають Крим територією Росії.

Саме в цьому контексті Україну звинуватили в незаконному постачанні ракетних двигунів у Північну Корею. На жаль, доповідь Майкла Еллемана, що лежала в основі статті The New York Times, є ще одним прикладом "гібридної" атаки Москви на західні демократії. Стаття розкрила, із чого складається всеосяжна операція російських спецслужб.

По-перше, ретельно відбирається "компетентний" іноземний фахівець, переважно американський чи західноєвропейський, за його психологічними і моральними якостями. З'ясовують його особисті і ділові переваги, а також ризик для нього або його професійної репутації.

Еллеман, що працює на авторитетний західний інститут, заявляє, що Україна, а не Росія, є основним підозрюваним у незаконній торгівлі зброєю з Північною Кореєю. Його слова мають вплив, але про нього або про його професійну об'єктивність відомо мало.

По-друге, обирають відоме західне медіа-джерело. У цьому випадку – The New York Times. Які причини стоять за рішенням редакції опублікувати цю недоопрацьовану статтю, що дала старт антиукраїнській інформаційній кампанії, невідомо.

По-третє, спецслужби Росії використовують різні види маловідомих західних "незалежних" інтернет-ресурсів, які часто фінансує Російська Федерація, щоб дати дезінформації розгорнутися повною мірою. У випадку з північнокорейськими ракетами було задіяно псевдозахідні, проросійські, антиглобалістські засоби масової інформації і навіть створений Росією блог "моряка США", який брав участь у підтримці фальшивої історії.

По-четверте, після того як дезінформація досягла значного ефекту на міжнародному рівні, російські ЗМІ починають використовувати ці результати, щоб максимально нашкодити західній демократії та інтересам національної безпеки України.

У цьому прикладі Росія розкручує надуманий "ракетний скандал" для досягнення своїх цілей: передати власні ракетні технології в Північну Корею, перемикаючи увагу міжнародної спільноти на Україну; порушити розвиток американсько-українських відносин на якісно новому рівні; зірвати потенційне передавання США летальної зброї для України; знизити міжнародну підтримку України і сприяти зняттю санкцій із Росії.

У спробі виправити завдану шкоду Еллеман заявив, що його слова було перекручено. Важливо, що він не зміг відкинути можливості, що велике російське ракетне підприємство "Энергомаш", яке має міцні зв'язки з українським комплексом, зіграло свою роль у передаванні технології двигунів РД-250 у Північну Корею. Він зазначив, що двигуни РД-250 також можуть зберігати на російських складах.

Рада національної безпеки і оборони України опублікувала детальне спростування звинувачень Еллемана, зазначивши, що "розробником двигуна РД-250 є російське підприємство "Науково-виробниче об'єднання "Энергомаш". ...Усі ракетні двигуни, придатні для використання у польоті, включно з двигуном РД-250 і його модифікаціями, було передано з "Південмашу" у РРФСР, а потім у Російську Федерацію, лише в складі ракет".

Скандал у ЗМІ, пов'язаний із цим питанням, найімовірніше, швидко забудуть і витіснять наступним. Що більше відкривається правди, то більша ймовірність, що ті, хто запустив цю історію, будуть зацікавлені замести її "під килим". Можливо, саме в цьому випадку міжнародна спільнота має взяти до уваги слова міністра закордонних справ України: "Сумніваюся, що Північна Корея могла б добитися того, що вона зробила, без сторонньої допомоги. Світова спільнота має об'єднатися, щоб провести міжнародне розслідування і з'ясувати, хто відповідає за це".