Відеофіксація, підвищення штрафів у 80 разів. Як уряд пропонує боротися зі смертністю на дорогах G

Чому уряд вирішив посилити покарання

Наприкінці жовтня, невдовзі після резонансної ДТП у Харкові, у якій загинуло шестеро осіб, міністр внутрішніх справ Арсен Аваков заявив, що в Україні продовжує зростати кількість аварій на дорогах. За його даними, у 2017-му, порівняно з 2016 роком, кількість ДТП зросла на 13%. Він анонсував занесення "п'яти–шести змін" до українського законодавства в частині відповідальності за порушення правил дорожнього руху.

10 листопада пакет змін розглянули на засіданні Кабінету Міністрів. Презентуючи напрацювання, Аваков заявив, що в Україні "склалася катастрофічна ситуація у сфері безпеки дорожнього руху". Він повідомив, що до 2016 року в Україні сталося майже 155 тис. аварій, із яких понад 25 тис. – із постраждалими. Протягом дев'яти місяців 2017 року сталося вже 117 тис. ДТП, 19 тис. із яких – з постраждалими. За даними Кабміну, зараз в Україні жертвами аварій щодня стають вісім осіб, 92 – дістають травми.

"Тільки протягом останніх двох років у ДТП загинуло понад 5,5 тис. осіб. Травмовано – понад 57 тис. Для порівняння: упродовж 2016 року в зоні АТО, де відбуваються справжні бойові дії із застосуванням сучасного озброєння, загинуло 763 наших військовослужбовців. Я хочу, щоб ми всі розуміли, що нові правила – це не питання обмеження когось у правах і можливостях, а питання нашої безпеки. У нас на дорогах гине в чотири рази більше людей, ніж у зоні АТО", – заявив Аваков на засіданні Кабміну.

Кабмін вирішив посилити відповідальність за порушення правил дорожнього руху, зокрема після масштабної ДТП у центрі Харкова, у якій загинуло шестеро осіб. Фото: EPA

Що пропонує Кабінет Міністрів

Законодавчої ініціативи Кабміну поки що офіційно не оформлено: прем'єр-міністр Володимир Гройсман говорив, що законопроект подадуть до парламенту після триденного доопрацювання. Вивчити пропозиції уряду можна за презентацією (.pdf), підготовленою Міністерством внутрішніх справ. У цьому документі шість пунктів:

1. Внесення змін до ст. 286 Кримінального кодексу України для посилення відповідальності за порушення правил дорожнього руху, які спричинили травми або загибель людей.

Зараз ця стаття передбачає покарання від штрафу 3400 грн або обмеження волі на строк до трьох років за порушення ПДР, унаслідок якого потерпілий дістав травми середнього ступеня тяжкості, до 10 років позбавлення волі за аварію з кількома загиблими (наприклад, за цією статтею висунули обвинувачення Олені Зайцевій та Геннадію Дронову, яких прокуратура вважає винуватцями ДТП у Харкові із шістьма загиблими).

МВС пропонує посилити покарання за всіма пунктами статті 286 (як саме, у презентації не уточнюють), а також окремо прописати відповідальність за скоєння ДТП у стані алкогольного або іншого сп'яніння, якщо внаслідок аварії постраждали або загинули люди.

За порушення правил дорожнього руху в стані алкогольного сп'яніння, унаслідок якого потерпілий дістав травми середньої тяжкості, МВС пропонує позбавляти волі на строк до трьох років із позбавленням права керування транспортними засобами на строк від трьох до п'яти років. За ці самі порушення, якщо потерпілий дістав важкі травми чи є загиблі, – позбавлення волі на строк від семи до 12 років із позбавленням прав на 5–10 років.

2. Наступна пропозиція – обмеження швидкості в межах населених пунктів до 50 км/год (зараз – 60 км/год). МВС підкреслює, що такий швидкісний режим діє у багатьох містах Європи і США, а також рекомендований Всесвітньою організацією охорони здоров'я. У презентації йдеться, що ймовірність летального результату під час зіткнення автомобіля з пішоходом на швидкості 50 км/год у чотири рази нижча, ніж за швидкості 60 км/год (20% і 82% відповідно).

3. Збільшення штрафів за деякими статтями Кодексу про адміністративні правопорушення. Наприклад, штраф за перевищення максимальної швидкості більш ніж на 50 км/год має зрости в 6,6 раза: з 510 до 3400 грн (про посилення покарання за перевищення швидкості на 20–49 км/год в документі не йдеться). Штраф за покинення місця ДТП може зрости з 255 до 3400 грн, а водія можуть позбавити прав на строк до шести місяців. Також МВС запропонувало суттєво збільшити штрафи за управління транспортним засобом особою, яка не має або позбавлена права керувати автомобілем. Зараз таких водіїв штрафують на 510 грн. Якщо зміни підтримає Верховна Рада, штрафи зростуть до 10 200 і 20 400 грн відповідно за перше порушення, і до 40 800 грн за повторне (тобто у 80 разів).

Минулого року Верховна Рада вирішила схожим способом боротися з нетверезими водіями: у липні 2016-го штрафи за керування транспортним засобом у стані алкогольного чи іншого сп'яніння збільшили втричі – до 10 200 грн. Тоді в пояснювальній записці зазначали, що у 2015 році в Україні склали приблизно 91 тис. адміністративних протоколів за 130 статтею Кодексу про адміністративні правопорушення (водіння в нетверезому вигляді). 10 листопада 2017-го прес-служба Кабміну повідомила, що протягом дев'яти місяців цього року вже склали 88 тисяч протоколів за ст. 130 КУпАП. За збереження динаміки за підсумками року ця цифра досягне приблизно 117 тис.

4. Збільшення строків накладення адміністративних стягнень у разі керування авто в нетверезому стані із трьох місяців до одного року (після закінчення трьох місяців людину вже не можна притягнути до адмінвідповідальності), а також заборона на застосування статей 21 та 22 Кодексу про адмінправопорушення у справах щодо керування автомобілем у нетверезому стані. Відповідно до 21-ї статті Кодексу, справу про адміністративне правопорушення можна передати на розгляд громадської організації або трудового колективу, "якщо з урахуванням характеру правопорушення і особи порушника до неї доцільно застосувати методи громадського впливу" (це, наприклад, громадський осуд, громадська догана з публікацією або без публікації в пресі тощо). Відповідно до 22-ї статті суд може звільнити порушника від покарання, якщо визнає провину "малозначущою".

За даними МВС, упродовж дев'яти місяців цього року у такий спосіб відповідальності за водіння в нетверезому стані уникло 508 осіб.

5. Уведення фото- і відеофіксації порушень правил дорожнього руху. У презентації наголошують, що в Польщі після установлення всього 500 камер по всій країні рівень смертності у ДТП вдалося скоротити майже удвічі за чотири роки.

У документі щодо фото- і відеофіксації жодних подробиць не наводять. Рік тому Арсен Аваков говорив, що для впровадження відеофіксації порушень ПДР потрібно приблизно $1,5 млрд і не менше ніж три тисячі камер.

"Теоретично ми можемо починати відеофіксацію хоч завтра, але це вимагає дуже серйозних капіталовкладень, щоб оснастити всю територію країни в найкритичніших точках системами відеоспостереження та контролю... Думаю, що нам необхідно приблизно $1,5 млрд, щоб це було кваліфіковано, добре і на довгі-довгі роки. Це поворотна інвестиція. Так було у всій Європі, думаю, що так буде і в нас", – зазначив Аваков.

$1,5 мільярда – це майже 40 млрд грн за нинішнім курсом (бюджет Міністерства внутрішніх справ на 2017 рік становив 46 млрд). Про те, що міністерству вдалося знайти інвесторів, щоб профінансувати встановлення камер, протягом останнього року не повідомляли.

6. Остання пропозиція Кабміну – зміна порядку видавання водійського посвідчення. За задумом уряду, перші права водія мають видавати на два роки. Якщо протягом цього періоду водія оштрафували менше ніж три рази, права на 30 років він одержує без складання іспитів. В іншому разі для одержання "постійних" прав доведеться знову складати тести.