$39.60 €42.44
menu closed
menu open
weather +10 Київ

Чи можна обміняти старі долари? Головне про причини валютного "психозу" в Україні та нові правила обміну валют від НБУ G

Чи можна обміняти старі долари? Головне про причини валютного "психозу" в Україні та нові правила обміну валют від НБУ Після початку повномасштабної війни на ринку побільшало старих купюр, кажуть власники обмінників. НБУ наголошує: обмежень на їх обмін немає
Фото: depositphotos.com
Протягом останніх тижнів в Україні обмінники почали стягувати додаткову комісію за обмін доларів із незначними потертостями чи невеликими плямами або взагалі – відмовляти в обміні старіших купюр. Зрештою Нацбанк ввів нові правила обміну валют і погрожував банкам та обмінникам штрафами за порушення. Через що склалася така ситуація на ринку? Чи можна обміняти долари 1996-го, 2001 року випуску? Які пошкодження банкнот вважаються серйозними та що можна зробити з такими купюрами? Про це – у матеріалі "ГОРДОН".

"Гроші за повітря", або в чому суть проблеми

"Багато хто з вас протягом останніх місяців стикався із ситуацією, коли в обмінниках відмовлялися приймати долари, аргументуючи їхньою зношеністю. Водночас дуже часто їхні вимоги йдуть від балди. Та у 90% випадків", – так суть проблеми з обміном "зношених" купюр описував співзасновник Українського інституту майбутнього Юрій Романенко.

Ситуація, коли обмінники не хочуть приймати "старі" долари (із біло-зеленим дизайном, випущені 2001-го, 1996 року і раніше) не нова, її обговорювали й раніше, наприклад, 2020 року "Мінфін" публікував роз'яснення, чому це відбувається і як поміняти купюри.

Останнім часом фінустанови посилили вимоги до купюр і часто відмовляються приймати банкноти з незначною потертістю, написами та печатками, або пропонують здавати їх із дисконтом 10–15%, що раніше практикували лише з дуже пошкодженими грошима, написав "Главком" 4 червня.

Фото: depositphotos.com Фото: depositphotos.com

Журналісту "Економічної правди" в касі одного з державних банків у центрі Києва сказали: "Ми забронювали для вас $2,5 тис., але мусимо одразу попередити, що не всі із цих банкнот у вас потім приймуть в обміннику".

Ситуація з обміном валют настільки загострилася, що голова комітету Верховної Ради з питань фінансів, податкової та митної політики, нардеп від "Слуги народу" Данило Гетманцев 6 червня різко розкритикував роботу обмінників та банків і попросив писати йому про факти безпідставних відмов в обміні або вимаганні додаткової комісії.

"Друзі, розумію, можливо, у пошуку додаткової маржинальності ви трошки забулися і забули, що у країні війна. Саме тому, напевно, вирішили запровадити додаткову комісію за обмін "зношених" купюр, серед яких зношеними вважаються навіть пом'яті або з малесенькими цяточками у куточку. Оця цяточка може вам надто дорого коштувати, якщо точніше – ліцензії", – звернувся він до фінустанов.

Менше ніж за добу, за словами нардепа, йому надійшло понад 400 скарг, більшість із яких – на роботу нелегальних обмінників. Гетманцев заявив тоді, що "відверто шокований масовістю звернень щодо додаткових комісій при обміні валюти, безпідставно кваліфікованої обмінниками як зношеної".

Економіст і фінансовий аналітик Олексій Кущ вважає, що додаткова комісія за обмін "старої" валюти це корупція.

"Є певна константа грошей, яку потрібно зібрати певній кількості людей з економіки країни. Ну, наприклад, їм треба зібрати на свій спосіб життя, наприклад, $5 млрд або $10 млрд. Економіка просіла, жирних тем, на яких можна заробляти, стало менше, і вони починають вигадувати нові", – пояснив він 9 червня у розмові з журналістом Євгеном Плінським.

На думку Куща, комісія в обмінниках – саме така "тема".

"Чому вимагання комісії за так звані зношені купюри в українських обмінних пунктах – суцільна маніпуляція та прояв мережевої корупції в масштабах усієї країни? Справа в тому, що вилучення зношених банкнот за комісію має відбуватися за правилами у рамках такої операції, як банківське інкасо валюти. Тобто ви здаєте у банк зношену валюту, банк чи фінкомпанія передає вам гривневий еквівалент, але саму купюру вилучає з обігу і відправляє на обмін за кордон. Звичайно, класичне інкасо – це вилучення купюри, обмін її на нову, передача нової купюри клієнту, а потім, за бажанням, обмін її на гривню. Але зазвичай усе відбувається простіше: клієнт здав зношену купюру й отримав гривню, сплативши комісію. Ключова ознака валютного інкасо – вилучення зношеної купюри з обігу та її обмін на нову. Саме за це і справляється комісія. Тобто має виникнути законна підстава для сплати комісії, інакше комісія нараховується за "повітря", – написав він у Facebook 17 червня.

Якщо валюти не вилучають з обігу, то нарахування комісії є незаконним, вважає Кущ.

"Обмінні пункти, які почали масово вимагати комісії за "зношені" банкноти, переважно долари, нікуди їх не відправляють і на нові купюри не обмінюють. А повертають знову в обіг, переважно у тіньовий. Забираючи собі з обігу 10–30% рентного заробітку. Звичайно, що це змова", – заявив аналітик.

Роль ринкового попиту і валютних терміналів "ПриватБанку"

Як казав Кущ, через війну ускладнилася логістика завезення нових банкнот, і зараз на українському ринку багато "неякісної з погляду зовнішнього вигляду" валюти.

Він каже, що "Україна перетворилася на заповідник" такої валюти: громадяни, вирішуючи обміняти накопичені раніше долари, "красивіші" залишають у себе, а "пошарпані та затерті" здають.

В Україні фактично сформувався різний попит на долари: нові банкноти українці купують охочіше, а старі, затерті або з плямами мають значно менший попит, пояснила "Економічна правда".

"Обмінник куплену валюту має продати. Він не може відправити ці долари у США, не може віддати їх банку. Якщо він купив якусь пошкоджену банкноту, то яка нормальна людина захоче її купити? Тому обміннику доводиться її продавати з дисконтом", – заявив у коментарі виданню співвласник мережі пунктів обміну "Альфа Інвест Груп" Денис Дмитрук.

Введення практики брати додаткову комісію під час обміну "зношених" купюр збіглося з рішенням державного "ПриватБанку" зупинити приймання валюти у терміналах самообслуговування, зазначив Кущ.

Фото: PrivatBank_insider/Telegram Фото: PrivatBank_insider / Telegram

"ПриватБанк" – єдиний в Україні банк, який надавав таку послугу громадянам, фінустанова перестала приймати долари та євро у терміналах наприкінці травня. "Мінфін" повідомив тоді, що це може бути пов'язано із проблемою старих купюр. В іншому державному банку – "Ощадбанку" – порталу розповіли, що 2020 року такий функціонал вводили у своїх касах, але послугу закрили за два місяці після запуску.

"Причина – старі купюри. На жаль, окрім як на інкасо подіти їх нікуди. Результат: два місяці подивилися, що з ринку збираємо, і закрили цей сервіс", – сказав член правління "Ощадбанку", відповідальний за роздрібний бізнес, Антон Тютюн.

"ПриватБанк" поновлює приймання валюти у терміналах самообслуговування із 22 червня.

Є ще причини "доларового психозу"

Як повідомив Центр протидії дезінформації, ситуацію з обміном валюти загострила інформаційно-психологічна операція про те, що старіші банкноти нібито перестануть приймати. Окрім того, згідно з релізом ЦПД, є обмінники, які, користуючись ситуацією, обмінювали такі купюри із 20-відсотковим дисконтом.

На вплив таких чуток скаржаться і співрозмовники "Економічної правди" на ринку.

"Головна причина психозу – чутки про те, що старі банкноти перестануть приймати. Банки підтримали ці чутки, тому всі пішли в обмінники. Люди перестали купувати банкноти за 1996–1999 роки. Усі обмінники закидані старими доларами, яких ніхто не купує", – розповіла співвласниця мережі пунктів обміну "Аксіома" Тамара Пасічник.

Окрім того, на ситуацію на ринку вплинуло те, що попит на валюту загалом упав, як порівняти з минулим роком. На початку повномасштабної війни на долари був ажіотаж, і в умовах великого попиту та невеликої пропозиції й обмінники, і їхні клієнти були готові приймати купюри у будь-якому стані. Коли ситуація вирівнялася, а ажіотаж спав, багато хто "вже крутить носом", зазначив фінансовий аналітик групи ICU Михайло Демків.

"А в банків та обмінників накопичується така валюта і вони намагаються із цим боротися", – пояснив він.

Ще однією причиною експерти називають війну. Внутрішньо переміщені українці, щоб почати життя "з нового аркуша" на новому місці, продають долари, які могли збирати роками, через що банкноти можуть бути старішими, ніж ті, які зараз в обігу.

"Після початку великої війни старих купюр стало більше. Багато людей дістали свої "заначки", коли тікали від війни. Дуже багато купюр є з плямами іржі", – пояснила Пасічник.

Що роблять профільний комітет Ради і Нацбанк для вирішення проблеми?

Після критики Гетманцева Нацбанк випустив роз'яснення щодо обміну валют та додаткової комісії, а також анонсував зустріч з учасниками ринку.

За словами Гетманцева, НБУ провів минулого тижня низку "роз'яснювальних" зустрічей. Нардеп заявив, що перші результати зустрічей уже видно, але скарги на обмінники й далі надходять, а проблеми "чорних" обмінників, які "працюють під "дахом" деяких правоохоронців", не вирішено. Тому на засідання фінансового комітету вирішили запросити представників Нацбанку і правоохоронних органів.

20 червня ввечері Нацбанк повідомив, що ввів низку заходів для врегулювання ситуації. Зокрема, НБУ:

  • скасував перелік ознак незначного зношування банкнот;
  • заборонив банкам та небанківським установам відмовляти клієнтам в обміні валюти, якщо її справжність підтверджено відповідним обладнанням, тобто операції з обміну мають проводити з усіма банкнотами, окрім суттєво зношених або пошкоджених;
  • заборонив банкам та небанківським установам вводити обмеження на номінал та рік емісії банкнот, які є законним платіжним засобом на території країни, де їх було випущено (наприклад, усі долари, які було випущено з 1914 року, вважають платіжними засобами, зокрема в Україні; у США на старі купюри не вводили обмежень, просто поступово виводять їх з обігу).

Голова НБУ Андрій Пишний підкреслив, що касир тепер не може "на око" оцінювати справжність банкнот або їхній стан і відмовляти у здійсненні валютно-обмінної операції, "бо йому здалося, що десь не співпадає малюнок чи не такий колір".

"Шахрайські пропозиції обміну 100 "білих" доларів на 90 "синіх" – це не просто грубе порушення, це аморально й неприпустимо, особливо в умовах війни, – наголосив він. – Звертаюся до громадян: банкноти попередніх років випуску, які є законним платіжним засобом в іноземній державі, є дійсними, отже, ви можете обмінювати їх на гривні в будь-який час. Не втрачайте свої заощадження у спровокованій панікою гонитві за обміном валюти "білої" на "синю". Фантомні перестороги, які ви можете почути чи прочитати щодо таких банкнот, – безпідставні".

"Нормативно-правовими актами НБУ прямо заборонено банкам та небанківським фінансовим установам встановлювати будь-які подібні обмеження. Принципова позиція регулятора така: у разі порушення такі дії розцінюватимуться не лише як недотримання регуляторних вимог НБУ, але і як потенційна ознака шахрайської діяльності", – ідеться у релізі Нацбанку.

Які купюри справді не підлягають обміну і їх мають приймати на інкасо?

Банкноти, які мають одну або кілька ознак значного пошкодження/зношування:

  • розірвані (розрізані) на частини;
  • із пошкодженими елементами дизайну та захисту (видалено цифрові або текстові позначення номіналу, зображення портрета, оптично-змінні елементи захисту, захисні стрічки);
  • зі зміненим первісним кольором паперу та/або зображень;
  • із локальними забрудненнями (плямами), включно з тими, які видно в ультрафіолетових променях, загальна площа котрих перевищує половину площі банкноти;
  • із загальними забрудненнями, включно з тими, які спричиняють люмінесценцію паперу в ультрафіолетових променях;
  • обпалені, пропалені, трухлі (пошкоджені внаслідок тривалої дії вологи, різних рідин, хімікатів або з ознаками гниття);
  • із явними друкарськими недоліками.

Також у межах операції інкасо банки можуть прийняти купюри, які вилучила з обігу країна, де їх випущено (за умови, що банк-кореспондент погоджується їх обміняти).

Для проведення такої операції клієнт має звернутися з відповідною заявою до банку, розмір компенсації та момент її отримання різняться залежно від банків. Згідно з новими правилами НБУ, тарифи для інкасо та перелік ознак значного зношування банкнот має бути розміщено у банках та небанківських установах на видному місці.