Дії адміністрації Байдена сприятимуть радикальній зміні протягом наступних чотирьох років структури населення США на користь груп населення, які переважно голосують за демократів
– Чи можна говорити наразі, що бій між республіканцями і демократами у США закінчився на користь демократів?
– Джо Байден набрав більшість голосів виборців і більшість голосів виборників. Чинний президент Дональд Трамп подав позови в кількох штатах про перерахунок голосів. Це теоретично могло б привести до зміни результату, але, очевидно, цього вже не станеться. Відтоді, як було оголошено результати, психологічний чинник тисне на суддів. Можливо, Трамп буде ще якийсь час боротися, але змінити результат він навряд чи зможе.
– Наскільки серйозним для майбутнього Республіканської партії є програш у цій боротьбі?
– Це означає радикальний перелом в історії країни й усього світу. Поясню, що маю на увазі. Трамп був президентом, який намагався зупинити мінливу структуру населення США. Для цього він будував стіну, обмежував еміграцію, заборонив в'їзд мігрантів із країн – постачальників ісламістів. Саме спроба уповільнити процес змінення демографічної структури країни є найголовнішою претензією демократів до Трампа.
Коли демократи сформують свою адміністрацію, обмеження, запроваджені Трампом, скасують. У підсумку у США хлине потік іммігрантів із Латинської Америки, арабських країн, які переважно (від 60% до 90%) голосують за демократів. Плюс до цього демократи збираються надати права штату округу Колумбія, де розташована столиця США Вашингтон, а також розглядають питання про надання прав штату Пуерто-Рико і поділ Каліфорнії на два штати.
У разі цілковитого або навіть часткового здійснення цих планів дії адміністрації Байдена сприятимуть радикальній зміні протягом наступних чотирьох років структури населення США на користь груп населення, які переважно голосують за демократів. У підсумку перемога республіканського кандидата у президенти США стане неможливою структурно. І це визначить долю не тільки Республіканської партії як такої, а й усієї країни. США назавжди опиняться під керівництвом представників Демпартії.
– І на чому сконцентрується Байден передусім?
– Він уже заявив про це у своїй програмі, опублікованій кілька місяців тому, а також у низці статей, виступів, відкритих листів, оприлюднених як від імені Байдена, так і від імовірних членів його адміністрації. Згідно із цими документами, наприклад, окупацію Росією частин України та Грузії названо лише неприємним питанням, яке неможливо розв'язати. Зате потрібно встановити гарні відносини із РФ і Володимиром Путіним. Мовляв, змінити Путіна неможливо. Оскільки Путін надовго, треба з ним працювати.
Замість реакції на російську агресію, на думку демократів, необхідно боротися із кліматичними змінами. Байден цю головну мету своєї адміністрації підтвердив уже після голосування 3 листопада. Насправді боротися із кліматичними змінами, спричиненими насамперед коливаннями в потоках сонячної енергії, що сягає Землі, – це те саме, що намагатися впливати на Сонце або ж на траєкторії руху планет.
Така безглузда діяльність поглине трильйони доларів, вилучених у платників податків і переданих тим, хто підтримує квазінаукові фальсифікації та товаришує з Демократичною партією. Отже, перші кроки Байдена – це перерозподіл економічного потенціалу у США (а також у всьому світі) на користь деяких привілейованих груп з ігноруванням реальних проблем, які є в міжнародних відносинах, передусім наслідків агресій та імперської поведінки.
Проблема полягає не в гендерному або расовому чиннику, а в украй лівому світогляді Гарріс, що робить її найбільш інтервенціоністською віцепрезиденткою в історії США
– Байден стає найстарішим президентом Америки. На вашу думку, це завадить йому виконувати свої обов'язки?
– Під час кампанії йому висували претензії не так до його віку, як до його психічного та інтелектуального стану. Поки він був кандидатом у президенти, він міг не виступати, коли в нього не було бажання або можливості, він міг вибирати теми для виступів. На посаді президента в Байдена такої розкоші не буде. Найближчим часом стане очевиднішим, наскільки підозри щодо його здоров'я обґрунтовані.
Серед нейтральних, політично не ангажованих, спостерігачів популярна думка, згідно з якою Байден навряд чи зможе залишитися на посаді президента понад рік. За цей час або стане помітною його нездатність до управління державою, або ж наберуть масштабів скандали, пов'язані з його корупцією та корупцією членів його сім'ї, що призведе до розслідувань і, можливо, процедури імпічменту. Тоді, згідно з конституцією США, обов'язки президента буде покладено на віцепрезидентку – Камалу Гарріс.
– Наскільки США готові, щоб державою керувала жінка?
– Морально, психологічно й емоційно США давно до цього готові. Якби Гілларі Клінтон виграла демократичні праймеріз 2008 року, то в неї був би шанс стати президенткою ще 12 років тому. Проблема полягає не в гендерному або расовому чиннику, а в украй лівому світогляді Гарріс, що робить її найбільш інтервенціоністською віцепрезиденткою в історії США.
Ми бачили, що підтримку з боку США Байден на посаді віцепрезидента зумовлював своїми вимогами, у яких явно проглядалися особисті інтереси. Чи відмовиться він від своїх звичок тепер? Сумнівно
– Ви сказали, що такі питання, як агресія РФ проти України, не у пріоритеті для демократів. Якою тепер має стати політика України, щоб усе-таки захистити свою територіальну цілісність?
– Можна зробити припущення про ймовірну політику нової адміністрації щодо України, базуючись на тому, як поводилася адміністрація Барака Обами, віцепрезидентом у якій був Байден. Адміністрація Обами відмовила в допомозі Україні, коли на неї напала Росія, окупувала, а потім анексувала Крим. Обама тоді публічно заявляв, що США не планують використовувати доступні їм політичні інструменти, щоб зупинити Путіна.
Позицію, яку озвучив Обама, він виробив у співпраці з Байденом, який, коли був сенатором США, протягом майже чотирьох десятиліть, предметно займався міжнародними відносинами. Як відомо, адміністрація Обами – Байдена не надала Україні летальної зброї, хоч і обіцяла її.
Барак Обама й Джо Байден. Фото: ЕРА
Ми стали свідками публічного визнання самим Байденом того, що він шантажував українську владу, погрожуючи заблокувати надання Україні фінансової допомоги в розмірі $1 млрд, якщо президент Петро Порошенко не звільнить генпрокурора Віктора Шокіна.
Можна сперечатися про те, треба було чи ні звільняти Шокіна, які в нього були переваги або огріхи, чи ж його єдиною помилкою, з погляду Байдена, стало прокурорське розслідування діяльності компанії Burisma Group, у якій сину Байдена Гантеру платили пристойні суми. Хай яким був Шокін, але питання про його діяльність на посаді генерального прокурора є виключно внутрішньою справою України. Це не справа США і їхнього віцепрезидента Байдена.
Зараз видатний шантажист сучасного світу Байден, який шантажував президента України, стає президентом США. За свої етично некоректні й легально кримінальні дії його в жодний спосіб не покарано. Навпаки, його винагородили ще вищою державною посадою. Як він поводитиметься тепер? Поява Байдена на посаді президента для України є дуже неприємною новиною.
– Тобто у президента Володимира Зеленського виникла проблема?
– Проблема виникла в України. Трампу можна висувати різні претензії, але це саме він надав Україні летальну зброю, передусім протитанкові Javelin, унаслідок чого протягом останніх чотирьох років на сході не було великомасштабних воєнних дій. Тисячі українців не загинули, відбиваючи атаки агресора без сучасних протитанкових засобів.
– Тепер, по-вашому, Америка може припинити підтримувати Україну?
– Ми бачили, що підтримку з боку США Байден на посаді віцепрезидента зумовлював своїми вимогами, у яких явно проглядалися особисті інтереси. Чи відмовиться він від своїх звичок тепер? Сумнівно.
Доповідь Мюллера оприлюднила чимало цікавої інформації з різних питань, але в ній немає жодного підтвердження фінансового, адміністративного, політичного зв'язку Трампа із Кремлем
– Як думаєте, яка доля очікує на Трампа після того, як він покине Білий дім?
– Під час кампанії 2016 року Трамп закликав посадити його супротивницю Гілларі Клінтон за корупцію, звертаючи увагу на довгий шлейф корупційних скандалів, до яких вона була причетною. Однак, ставши президентом, він не зробив нічого, щоб відправити Клінтон за ґрати. Чому? По-перше, тому що у США не президент вирішує, проти кого проводити розслідування чи кого відправляти до в'язниці. Судова влада відділена від виконавчої і не залежить від президента. По-друге, тому що в особистому ставленні Трамп, здається, позбавлений такої риси, як мстивість. Подивимося, якою мірою Байден і Гарріс дотримуватимуться традицій, що склалися у США протягом попередніх двох із половиною століть.
– Трамп так і не показав своєї податкової декларації. Йому дадуть спокій після відставки чи дотискатимуть?
– Думаю, що дотискатимуть.
– На цьому політичну кар'єру Трампа закінчено чи він спробує ще взяти якісь вершини?
– Хоча Трамп завжди демонстрував інтерес до політичного життя, до 2016 року він практично не брав участі в ньому. Безумовно, у нього залишається можливість і далі займатися бізнесом. Але, як мені здається, він у будь-якому разі залишиться активним учасником публічної дискусії у США.
Ілларіонов: Нічого Трампу висунути не змогли. Інакше кажучи, змова Трампа із Кремлем виявилася фейком. Фото: ЕРА
– Протягом усіх останніх років говорили про зв'язок Трампа із Кремлем і шукали підтвердження цьому. Чи вщухне дискусія після того, як він піде з посади?
– Увага до цієї теми зменшиться, якщо не помре повністю. За роки каденції Трампа, коли тривало безпрецедентне за ретельністю розслідування спецпрокурора Роберта Мюллера, так нічого й не було знайдено. Доповідь Мюллера виявила чимало цікавої інформації з різних питань, але в ній немає жодного підтвердження фінансовому, адміністративному, політичному зв'язку Трампа із Кремлем – тій самій змові (collusion), у якій Трампа так голосно звинувачували ЗМІ, пов'язані з Демпартією.
Розслідування було серйозним, було витрачено великі кошти, працювали найкращі, до того ж дуже мотивовані, фахівці. Але нічого висунути Трампу вони не змогли. Інакше кажучи, змова Трампа із Кремлем виявилася фейком. Це важливий урок для всіх спостерігачів. Оприлюднене на самому початку 2017 року "досьє Стіла" справляло враження солідного документа, який базувався на серйозних розвідувальних джерелах, нібито ознайомлених із поведінкою Трампа в Москві. Але фактично воно виявилося сфальсифікованим. Це протверезливий душ передусім для незаангажованих супротивників Трампа. Нам укотре нагадали, який правдоподібний можуть мати вигляд абсолютно фальшиві твердження.