0 Київ
Марчук неодноразово давав інтерв'ю "ГОРДОН". Востаннє – навесні 2019 року, коли Євген Кирилович окремо поговорив із засновником видання журналістом Дмитром Гордоном, і з головною редакторкою порталу Олесею Бацман. Презентуємо вам найцікавіші цитати Марчука, які досі не втратили актуальності.
Про спецслужби
"Іноді почути можна, що СБУ – той самий КДБ, але насправді це зовсім не так".
"За роки служби в цій системі я переконався: дуже багато людей, які агентами КДБ стали, на це співробітництво зовсім не за своєю волею, не за своїм бажанням погоджувалися, а потрапивши в залежність під впливом якихось погроз або компромату..."
"Точно сказати можу, що навіть за часів КДБ я не пам'ятаю, щоб прослуховування понад два місяці тривало. І ти потім довести мав, що це виправдано".
"Кого, з яких політичних структур я завербував, коментувати не можу".
Про олігархів
"Якби президентом [1999-го] я став, олігархату в тому вигляді, у якому він у нас зараз є, не було б. Люди багаті, як і в будь-якій країні, були б, але не олігархи, і, до речі, технологія є, яка цього домогтися дає змогу, причому без приниження, без образи".
Про те, що не став президентом 1999-го
"Якби я став президентом, для України це благом було б однозначно. По-перше, того, що з Кримом сталося, я точно не допустив би, адже ознаки вже до 2014 року були – та сама Тузла 2003 року, не кажучи вже про всі інші складники".
Про президента Зеленського
"До Зеленського в мене дуже позитивне ставлення – як до актора і до сміливої людини, яка піти на такий крок ризикнула, але чомусь відразу асоціація виникає: дуже добрий металург нейрохірургом вирішив стати, причому сьогодні".
Про експрезидента Кучму
"Були б мирні часи, не знаю, які б у нас з Леонідом Даниловичем стосунки були. Ми нормальні політики, не молоді люди, і в Мінську в нас проблем не було. Чому? Тому що на одному полі. Ось те, інше поле, вороже, – так? – а ми на українському боці".
Про анексію Криму
"У 1994 році в нас один варіант залишався – у Сімферополі десант викидати і будівлю СБУ захоплювати. Ми тоді впоралися".
Про Путіна
"Я ось іноді собі уявляю, що б щодо України на місці Путіна робив... Я в образ Путіна входжу і міркую, що завдання в нього Україну роздрібнити і так зробити, щоб одна частина й інша довго-довго між собою взаємини з'ясовували. [...] Найголовніша можливість, яка в мене є? В Україні демократія в розгулі: мовою авторитарного режиму – це хаос... Ну подоба хаосу, так? Отже, що мені, крім військових, активізувати потрібно? Розвідку. І одну, і другу, тобто і військову і зовнішню розвідки, а також прикордонній завдання поставив".
"Якщо я, у минулому генерал КДБ, за один стіл із колишнім підполковником КДБ Путіним сяду і в очі йому погляну, запитаю: "Хто тебе, дорогий, в оману ввів? Чому розслідування ти не провів? Адже очевидно, що операція "Малоросія" провалу зазнала. Ну добре, амбіції свої анексією Криму потішив, а скільки негативу ти дістав? З погляду історичного ти повністю програв – Росія ізольована, ти вже нерукоподаваний. Вирулити хочеш, так? О-о-о, тоді розмова окрема".
"Путін загрався. По-моєму, він не очікував, що після Криму вони на "Малоросії" обпечуться, мені здається, там заплановано було, що "Малоросія" – справа часу, як із Чечнею повирішувати. Найімовірніше, Путін навіть розслідування якесь таємне проводив: чому проєкт "Новоросія" провалився і хто в тому, що на Донбасі зараз відбувається, винен, тому що він же ва-банк пішов".
Про російську агентуру в Україні
"Агентури [російського] впливу в Україні чимало... Звичайно, їх добре замасковано, на відповідні рівні проведено (маю на увазі, що якась політична частина ще залишилася)".
"Сьогодні Росія дуже добре того, що я називаю – ви це теж знаєте! – "дією під чужим прапором" або "під прикриттям політичного прапора" навчилася, що ми могли спостерігати під час президентської та парламентської кампаній. Начебто про Україну дбають, начебто ну що тут такого? – жодної зради немає, а по суті – дії в інтересах Росії, словесна еквілібристика".
Про війну в Україні
"Україну захоплювати Росія не буде – це ж дуже багато проблем спричинить. Ізсередини підірвати простіше, це раз, а по-друге, розвал спровокують. Ось нам здається: як це таку країну, як Україна, розвалити можна? Досвід у росіян у цьому, належне їм віддати треба, є – професійно це дуже сильна машина".
"Мені у зв'язку з участю в Мінських переговорах щодня півтора десятка різних інформаційних зведень надходить, зокрема і про те, що на фронті відбувається. Ой, не хотів би я, щоб усі це знали, хоча начебто війна на Донбасі – у публічній сфері".
"Деякі кандидати хваляться тим, що знають секрет, як домовитися з Путіним і як закінчити війну... Хочете я розповім, що це за секрет? Секрет дуже простий: капітуляція чи виконання умов, які прямо або опосередковано висуває Росія".
Про Будапештський меморандум
"Чому країни – учасниці Будапештського формату своїх обіцянок щодо України не виконали? А тому, що Україна необхідної наполегливості не виявила".
"Деякі скептики кажуть, що в Будапештському меморандумі зобов'язань немає, – нічого такого! У його назві слово assurance є – тобто запевнення, а пункт другий починається так: підписанти reaffirm their obligations – свої зо-бо-в'я-за-ння підтверджують! – що жодну їхню зброю, тобто і неядерну, проти України використано ніколи не буде".
Про Росію
"У це просто повірити важко, хоча, знаєте, людина на краще завжди сподівається – навіть попри всю історію українсько-російських відносин. Якщо на історичний аспект перемикатися, 300 років узяти, усе їм мало, ніяк пережити не можуть, що Україна незалежна".
Про майбутнє України
"Не знаю, у який гігантський дзвін вдарити, щоб наше суспільство зрозуміло: речі є, де гризтися між собою можна, але й інші є – коли всім плечем до плеча стати треба".
"Ні Європа, ні Америка – ніхто з Росією воювати не буде".
