+1 Київ
Джеймс Дональд Венс народився в серпні 1984 року. Одразу після школи, 2003-го, вступив у Корпус морської піхоти США. Брав участь у війні в Іраку як фахівець зі зв'язків із громадськістю, пише USA Today. 2009 року з відзнакою закінчив Університет Огайо за спеціальністю "політологія й філософія", 2013-го здобув ступінь доктора юридичних наук у Єлі.
Одна з викладачок Венса в Єлі – юристка й письменниця Емі Лінн Чіа – переконала його написати мемуари. Книжку під назвою "Елегія Гіллбіллі: Мемуари про сім'ю і культуру у кризі" опублікували 2016 року, вона стала бестселером. 2020-го екранізація книжки вийшла на стримінговому сервісі Netflix і здобула дві номінації на "Оскар".
Книжка зробила молодого бізнесмена знаменитим. Як пише Politico, після перемоги на виборах 2016 року Дональда Трампа "Елегія", котра розповідає про важке життя у штатах Іржавого пояса, стала до певної міри посібником для ЗМІ й політиків у розумінні, як Трампу вдалося виграти. Венс часто коментував поточні події на CNN і нерідко негативно відгукувався про Дональда Трампа, а у приватних розмовах узагалі називав його "американським Гітлером". "Сподіваюся, за чотири роки люди згадають, що саме ті з нас, хто співчував виборцям Трампа, боролися з ним найбільш агресивно", – писав він у Twitter у 2016 році.
За чотири роки про це не згадав і сам Венс: він видалив цей та інші твіти із критикою експрезидента, попросив вибачення за попередні висловлювання й підтримав висування Трампа на другий строк. Він стверджував, що у Трампа вкрали перемогу на виборах 2020 року, а сам експрезидент не відповідає за штурм Капітолія. Цей розворот, котрий деякі спостерігачі вважають доказом опортунізму Венса, дав змогу 39-річному бізнесмену без політичного досвіду заручитися підтримкою Трампа на проміжних виборах у Сенат у 2022 році й перемогти демократа Тіма Раяна, якого обирали в Конгрес із 2002 року.
У Сенаті Венс виявив себе як ізоляціоніст і націоналіст. USA Today відносить його до так званих нових правих – консерваторів-популістів, які відкидають багато традиційних для Республіканської партії поглядів. Він, зокрема, проти втручання США в зовнішні конфлікти, особливо у війну між Росією та Україною (за кілька днів до російського вторгнення Венс говорив: "Якщо чесно, мені байдуже, що буде з Україною"), критикує європейські держави за недостатні видатки на оборону й надмірну залежність від США.
Пізніше був одним із республіканців, який висловлювався проти виділення Україні $60 млрд допомоги, заявляючи, що США не можуть "виписувати Україні нескінченні чеки". Уже після того, як цей пакет схвалив Конгрес, Венс заявляв, що "проблемою України є не Республіканська партія, а математика". "Україні потрібно більше солдатів, ніж вона може виставити, навіть із драконівською політикою призову. І їй потрібно більше матеріальних коштів, ніж можуть надати США… Я голосував проти цього пакету в Сенаті й залишаюся противником практично будь-якої пропозиції про те, щоб Сполучені Штати й далі фінансували цю війну", – писав він у колонці для The New York Times.
Також Венс стверджував, що Україні доведеться віддати частину території Росії, щоб закінчити війну. "Будь-яке мирне врегулювання потребуватиме від України значних територіальних поступок, і у вас буде мирна угода, бо це єдиний вихід із конфлікту. Ми маємо дивитися на справу реально", – говорив він у лютому 2024 року на Мюнхенській конференції.
У Євросоюзі ймовірне призначення Венса сприйняли насторожено. Високопосадовець ЄС назвав його номінацію "катастрофою для України та ЄС". Українська влада поки публічно не коментувала номінації, але в лютому цього року президент України Володимир Зеленський заочно посперечався з Венсом стосовно допомоги Києву, заявивши в інтерв'ю CNN, що республіканець не розуміє, що відбувається у країні. Зеленський запросив його відвідати зону бойових дій, щоб переконатися, що ця допомога потрібна. Венс не прийняв запрошення, пише Time, і незрозуміло, що треба зробити українським чиновникам, щоб покращити стосунки з віцепрезидентом. Водночас український високопосадовець сказав, що Києву потрібно буде заручитися підтримкою будь-кого, хто займе Білий дім: "Ми не можемо робити ставки на окремих осіб".
