Клуб читачів
ГОРДОН
 

"Не ми почали цю війну, але нам її закінчувати. І ми це зробимо. Разом із вами". Промова Зеленського на Мюнхенській безпековій конференції

Президент України Володимир Зеленський уперше приїхав і виступив на Мюнхенській безпековій конференції, яка триває цими днями у Німеччині. Глава держави розповів, чому не погодиться на "прямий діалог" із так званими ватажками окупованих районів на Сході; коли і за яких умов відбудуться вибори на Донбасі та Криму; чому коректно говорити не "війна в Україні", а "війна в Європі" і кого саме в XXI сторіччі можна вважати дійсно сильним лідером. "ГОРДОН" публікує повну текстову версію виступу очільника Української держави.

Цей матеріал можна прочитати і російською мовою
Володимир Зеленський: Не зовсім коректно говорити "війна в Україні". Це я знаю! війна в Європі
Володимир Зеленський: Не зовсім коректно говорити "війна в Україні". Це – я знаю! – війна в Європі
Фото: president.gov.ua
У звіті Munich Security Report лише вісім згадок про Україну. І це, на жаль, найнижчий показник від початку війни та анексії Криму

– Для мене велика честь бути тут. Не знав, що настільки популярний. Буду говорити українською. У вас буде переклад, але протягом своїх п'яти років я зроблю все можливе, щоб ви вивчили українську.

Шановні пані та панове! Мюнхенська конференція – один із найголовніших майданчиків для обговорення світових важливих безпекових проблем. Я вдячний за цю можливість виступити тут. Це важливо для мене особисто, важливо для моєї держави. Особливо в контексті останньої експертної аналітики. Мова про цьогорічний традиційний звіт Munich Security Report.

Стосовно нього – чесно, я людина відверта, тому скажу правду – у нас дуже змішані емоції. З одного боку, мене та 65 мільйонів українців на планеті бентежить той факт, що там лише вісім згадок про Україну. І це, на жаль, найнижчий показник від початку війни та анексії Криму. У зв'язку з цим у мене як президента України, яка шостий рік поспіль захищає свій суверенітет і територіальну цілісність, виникає справедливе, на мій погляд, запитання: а чи не зарано всі почали заспокоюватись? Це, скажу відверто, небезпечна тенденція.

Ми розуміємо, що сьогодні на планеті є дійсно чимало гострих проблем і гарячих конфліктів. Але жодне питання не може втрачати актуальність, допоки його не буде вирішено остаточно. Це не інформаційні приводи, які "в тренді" або, ви знаєте, "не в тренді". Це долі і життя людей.

Я хочу звернути вашу увагу, що не зовсім коректно говорити "війна в Україні". Це – я знаю! – війна в Європі. І вона разом з анексією Криму вже триває стільки, як Друга світова війна, уявіть собі.

Так, ми, як ніхто інший, прагнемо припинити цю війну. І ми будемо щасливі, коли згадки про Україну як зону небезпеки взагалі зникнуть із будь-яких міжнародних доповідей. Але це повинно статися тільки тоді, коли на Донбасі запанує сталий мир і Україна відновить свою територіальну цілісність у межах міжнародно визнаних кордонів, коли до нас повернуться наші люди – наші, бо вони українські – і наші всі українські території: Донбас і Крим.

З іншого боку, безперечно, ми відзначаємо певний оптимізм світових аналітиків. У минулому році міжнародні прогнози щодо закінчення війни на Сході України були песимістичними. Сьогодні – чи не вперше за останні роки – світові експерти помічають реальний прогрес у наближені миру, а головне – бачать, що нова українська влада робить для цього усе, повірте мені, можливе.

Нас переконують, що потрібен прямий діалог із так званою місцевою владою в ОРДЛО. Ми готові до діалогу з мирним населенням цих територій. Але не з тими, хто є невизнаним із точки зору міжнародного права

У перший день свого президентства – уже не пам'ятаю, коли це було, – я сказав відверто: не ми почали цю війну, але нам її закінчувати. І ми це зробимо. Разом із вами. І сьогодні Україна продовжує послідовно та неухильно дотримуватися мирного і дипломатичного шляху врегулювання у відповідності з нормами міжнародного права.

Ми домовилися в Парижі, що підтвердимо відданість всеосяжному припиненню вогню, відповідна заява тристоронньої контактної групи ухвалена 18 грудня 2019 року. Але повну тишу так поки що і не вдалося забезпечити. Майже за два останні місяці зафіксовано понад 400 обстрілів українських позицій, унаслідок яких продовжують гинути українські люди, українські військові. Потрібні дієві механізми, за якими припинення вогню відбудеться не на словах, а в реальному житті.

Ви знаєте, нас переконують, що таким дієвим механізмом є прямий діалог із так званою місцевою владою в ОРДЛО. Ми готові до мирного діалогу з мирним населенням цих територій. Але не з тими, хто є невизнаним із точки зору міжнародного права, а отже не може представляти місцеве населення України.


01_01.
15 лютого 2020 року, Німеччина, Мюнхенська конференція з безпеки. Президент України Володимир Зеленський з журналісткою та телеведучою CNN Крістіан Аманпур. Фото: president.gov.ua


Більше того, я багато разів спілкувався зі звичайними людьми з тимчасово окупованих територій. Та, об'єктивно, голос Донбасу – це не тільки їхня думка, це ще, як мінімум, півтора мільйонів донеччан та луганчан, які були змушені покинути свій рідний дім. Саме тому ми ініціювали створення громадської діалогової платформи "Мир Донбасу", до якої вони мають бути залучені. Вони мають бути залучені до консультацій на мінському майданчику і брати активну участь в обговоренні свого майбутнього у складі єдиної – наполягаю! – єдиної України.

Наше бажання сьогодні – провести місцеві вибори по всій території України, включно з окремими районами Донецької і Луганської областей, в жовтні 2020 року. Хотілося б, щоб і на території Криму. Але зробити це без елементарних безпекових умов, порушуючи Конституцію України та міжнародні стандарти демократичних виборів, є неможливим для нас.

Особливо коли сьогодні російська сторона відкрито – і це правда – інформує весь світ, що у 2019 році на тимчасово непідконтрольних частинах Донбасу було видано 125 тис. російських паспортів.

Я казав про це в Парижі і повторюю ще раз: людям на Донбасі потрібні вибори, які будуть визнані Україною та всім світом легітимними. І вони не можуть бути такими, якщо пройдуть не за українським законодавством, під звуки пострілів та без контролю нашого кордону.

Україна робитиме все, аби наступний саміт у нормандському форматі відбувся у погоджені терміни, а саме – у квітні 2020 року

Серед іншого лідери нормандського формату домовилися узгодити три додаткові ділянки розведення сил і засобів, які мають відбутися до кінця березня 2020 року. Наразі нашою стороною запропоновано і майже погоджено одну ділянку. Ми в процесі, ми працюємо.

Також, ви знаєте, я хочу розповісти про ініціативу української сторони щодо розведення за так званим секторальним принципом. Відповідно до нього, лінія розмежування розбивається на сектори, здійснюється поступове розведення сил і засобів. Перехід від одного сектора до наступного можливий лише після того, як СММ ОБСЄ верифікує, що у секторі відсутні будь-які незаконні збройні формування, озброєні війська та військова техніка. Уже найближчим часом ми детально проінформуємо учасників нормандського формату про зміст цієї ініціативи.

Згадуючи домовленості в нормандському форматі, не можна сказати про надійний, безпечний і цілодобовий доступ СММ ОБСЄ на всі тимчасово непідконтрольні території України. На жаль, його досі там не існує. Вкотре наголошую, що ефективна робота СММ ОБСЄ з моніторингу і верифікації є ключовою умовою для успішного виконання безпекового пакета всіх Мінських домовленостей.

Окрему увагу я хочу приділити дуже важливій події гуманітарного характеру. Мова про взаємне звільнення утримуваних осіб. Це вже другий дійсно позитивний приклад за останні пів року. І цю тенденцію варто продовжувати заради визначеної мети – звільнення за формулою "всіх на всіх".

Ми не можемо зупинитися, допоки більше як 200 українців досі утримуються в нелюдських умовах на тимчасово непідконтрольних територіях Донбасу. А понад 100 українців та кримських татар утримуються у Криму та на території Російської Федерації.

Хочу також нагадати про важливу домовленість Паризького саміту – забезпечення ефективної діяльності міжнародних організацій, у тому числі Міжнародного комітету Червоного Хреста. Сьогодні представники Червоного Хреста залучені до пошуку безвісти зниклих. Їх теж, на жаль, за ці шість років дуже багато.

Відкритим ще залишається питання доступу представників Червоного Хреста до утримуваних осіб. Але є всі підстави розраховувати на позитивне вирішення цього питання.

Загалом я хочу запевнити: Україна й надалі робитиме все, аби наступний саміт глав України, Німеччини, Франції та Росії у нормандському форматі відбувся у погоджені терміни, а саме – у квітні 2020 року.

Наше ключове завдання сьогодні – забезпечити неухильне виконання досягнутих у Парижі домовленостей. Україна готова і працює над цим щодня. Щодня, крок за кроком, ми рухаємося на шляху до миру. Але це дорога з двостороннім рухом, і ми дуже чекаємо кроків назустріч.

Час усвідомити: наша планета не така велика, як здавалося раніше. Це доводять збиття літака МН17 та українського Boeing 737, пожежі в Австралії та розповсюдження коронавірусу

Шановні присутні! Я твердо переконаний, що без припинення вогню на Сході Україні і без повернення Криму ми не можемо полагодити пошкоджену систему регіональної безпеки в Європі. Її архітектура повинна базуватися виключно на нормах і принципах міжнародного права, закріплених у статуті ООН, Гельсінському заключному акті та міжнародних договорах.

Україна завжди робила вагомий внесок на шляху до міжнародної безпеки. І коли була однією із засновниць ООН, і коли відмовилася від ядерної зброї. А натомість у XXI сторіччі втратила частину територій і продовжує, на жаль, втрачати своїх громадян. Тому сьогодні Україна має повне право говорити про неефективність існуючих світових правил, необхідність їх переосмислення та перегляду. Ми – країна, яка безпосередньо відчула на собі, що нинішня архітектура світу недосконала, а існуючі інститути працюють не так ефективно, як цього вимагає сьогодення.

Минулого року федеральний канцлер Німеччини, пані Ангела Меркель, сказала: "Хто підбере уламки світового порядку? Тільки всі ми разом". Це блискуче твердження, якому аудиторія тоді аплодувала стоячи. Але міжнародна згода має бути підтверджена не лише оплесками, але й спільними діями.

Час усвідомити: наша планета не така велика, як здавалося раніше. Це доводять справа збиття літака МН17 та українського Boeing 737. Це доводять пожежі в Австралії та розповсюдження коронавірусу. Це доводять екологічні катаклізми, проблеми питної води та кіберзагроз.

Час усвідомити: ми живемо у світі, де більше немає чужої війни. І більше немає чужих катастроф. І в цьому світі не сім, і не 20, а майже 200 незалежних держав. Вони є членами Організації Об'єднаних Націй. У цих державах живуть такі самі люди: не кращі і не гірші від інших. І ці люди не можуть бути глядачами, а по факту – заручниками геополітичного театру, на арені якого декілька країн вирішують, хто ж із них сьогодні головний.

Я завжди був людиною, яка говорить те, про що кажуть люди на вулицях. І зараз я кажу те, про що говорять люди на вулицях в усіх куточках нашої планети

Сьогодні експертна спільнота визнає крихкість світового порядку, але вірить у його відновлення на основі ліберальних ідеалів. Вони вказують, що у демократичній системі можуть бути помилки, але сама система не є помилкою. Чому ж тоді принцип демократії порушується під час вирішення глобальних світових питань?

Неможливо побудувати нові світові правила на фундаменті ліберальних цінностей, якщо до будівництва запрошені лише обрані країни, які мають ядерну зброю або певний рівень економічного розвитку. Проблеми людства мають вирішувати всі представники людства.

І це неможливо зробити, коли вище за безпеку людини ставлять геополітичні амбіції та небажання поступатися власними економічними інтересами. Час згадати, що континенти нашої планети – це, в першу чергу, не "ринки збуту" і не "зони торгівлі". Це домівка для 7,5 мільярдів звичайних живих людей.

Сьогодні людство має запит на нових сильних лідерів. Але я переконаний, що в їхньому розумінні сильний лідер – не той, хто з легкістю відправляє тисячі солдатів на вірну смерть. А той, хто готовий боротися й берегти життя кожної людини, створювати кожному комфортні умови для розвитку талантів та життя у гармонії з навколишнім середовищем.

Можливо, для того, щоб це зрозуміли досвідчені світові політики та дипломати, це повинен сказати я – людина, яка ніколи раніше не була політиком, не є майстром туманних дипломатичних формулювань чи протокольних заяв без конкретики. Я завжди був людиною, яка говорить те, про що кажуть люди на вулицях. І зараз я кажу те, про що говорять люди на вулицях у всіх куточках нашої планети.

І голос цих людей має бути почутим світовими лідерами у цьому фешенебельному мюнхенському готелі. Бо запит на оновлення світової архітектури – це не лише бажання впливових держав та урядів. Цього вимагають мільярди наших живих людей. Дякую.

Якщо ви знайшли помилку в тексті, виділіть її мишкою і натисніть Ctrl + Enter

КОМЕНТАРІ:

 
Заборонені нецензурна лексика, образи, розпалювання міжнаціональної та релігійної ворожнечі і заклики до насильства.
 
Залишилось символів: 1000
МАТЕРІАЛИ ЗА ТЕМОЮ
 

Натисніть «Подобається», щоб читати
Gordonua.com в Facebook

Я вже читаю Gordonua в Facebook


 
 

Публікації

 
усі публікації