У гостях у Гордона

"Ніколи з території Білорусі в Україну не прийдуть росіяни". Повний текст інтерв'ю Лукашенка Гордону

6 серпня 2020, 22.48 Этот материал также можно прочитать на русском

Олександр Лукашенко: Повірте мені як досвідченому президенту: президентами не стають. Президентами народжуються Фото: Ростислав Гордон / Gordonua.com

Чи видасть Білорусь Україні затриманих бійців ПВК "Вагнер", які воювали на Донбасі; чому Володимир Путін зі стовідсотковою гарантією не залишиться президентом Росії до 2036 року; навіщо порадив США розмістити ракети середньої дальності в Україні; про ставлення до Володимира Зеленського, Петра Порошенка і Віктора Януковича; чому Борис Єльцин обрав своїм наступником саме Путіна; чому переговори з чинним главою РФ відбуваються "емоційно" і з "матюками"; хто заразив коронавірусом; чому не варто всерйоз сприймати протести проти влади, які тривають у Мінську та інших містах; чи піде на дебати з опозиційною кандидаткою Світланою Тихановською і хто саме стане наступним президентом Білорусі – про це та багато іншого в інтерв'ю засновнику видання "ГОРДОН" Дмитру Гордону розповів президент Білорусі Олександр Лукашенко. Публікуємо повний текст розмови.

У дитячій школі міліції мене поставили на облік. Для виховання

– Олександре Григоровичу, здрастуйте. Дуже радий, що нам сьогодні вдалося з вами зустрітися. Я давно хотів зробити з вами велике інтерв'ю і вдячний, що ви мене прийняли. Знаю, ви росли без батька. Чи важко це було і чи намагалися ви колись установити, хто ваш батько, і знайти з ним якісь контакти?

– Чи важко було? Я не пам'ятаю, щоб було важко. Знаєте, тоді безбатченки – після 10–12 років закінчення війни – це, напевно, була якась...

– Усі без батьків...

– Природно було. Це по-перше. А по-друге, у ті роки, коли ти малюк, коли всі ростуть у купі, коли дійсно чогось не вистачало... Багато чого не вистачало. І я зараз, із нинішніх позицій, нинішніх дітей: не тільки своїх, але й узагалі дивлюся на ті часи... Слухайте, це не біле і чорне – це космос. Тому порівнювати навіть неможливо. Ну, тоді жили всі якось приблизно однаково, бідно жили. Це схід Білорусі, під Смоленськом фактично. Росія, Західна Росія, Східна Білорусь. Це небагаті регіони. Та й землі там не такі, як на заході Білорусі чи України, припустімо. Тому вистачало не всього, але щоб я вже сьогодні посипав попелом голову і плакав, що ось так було важко до неможливості... Але у школу пішов гарну.