0 Київ
1. Він став директором ФБР за тиждень до теракту 11 вересня
Коли Роберт Мюллер прийшов на посаду директора Федерального бюро розслідувань США, він очікував, що буде займатися розслідуваннями організованої злочинності, справами з наркобізнесу, протидією корупції. У реальності ж довелося відразу перемкнутися на боротьбу з тероризмом і 12 років служби у ФБР присвятити саме цьому, розповів Мюллер три роки тому в інтерв'ю проекту Стендфордського університету СІЅАС.
Його призначили на посаду керівника Бюро 4 вересня 2001 року. Рівно за тиждень, 11 вересня, терористи з угруповання "Аль-Каїда" здійснили серію з чотирьох терактів, захопивши чотири пасажирські літаки. Два з них врізалися у вежі Всесвітнього торгового центру на Мангеттені, третій скерували у будівлю Пентагону, четвертий упав у полі біля Шанксвіла, штат Пенсильванія. Пасажири останнього лайнера змогли скористатися телефоном, дізналися про вже здійснені теракти і спробували повернути контроль над літаком. Унаслідок наймасштабнішої в історії терористичної атаки загинули всі 19 смертників, 2977 осіб стали їхніми жервами.
Уже 14 вересня ФБР назвало імена та прізвища всіх смертників, а також яким рейсом летів кожен із них і можливі місця для проживання у США. Для деяких було встановлено дати народження та типи віз. У ФБР дані про те, хто з терористів керував кожним із захоплених лайнерів. Усе це викладено в релізі, який Бюро розповсюдило за три дні після терактів, він доступний в архіві ФБР.
За роки після теракту відомство критикували за все більше втручання в життя людей, прослуховування телефонних переговорів, використання дронів для спостереження. На ці заяви Мюллер відповів, що якби спецслужби все це робили до атаки 11 вересня, то змогли б їй запобігти. Він розповів, що один із смертників, Халід аль-Мідхар, незадовго до теракту зателефонував до Ємену з телефону в Сан-Дієго, але ця розмова в тих умовах не могла бути перехопленою вчасно. Про це писало видання The Guardian у 2013 році, коли Мюллер уже збирався йти з посади, на якій прослужив протягм 12 років.
Руїни Всесвітнього торгового центру в Нью-Йорку, 13 вересня 2011 року. Фото: EPA
2. Роберт Мюллер – однокласник Джона Керрі
Мюллер народився у Нью-Йорку і все дитинство провів у передмісті Філадельфії, штат Пенсильванія. Там він здобув середню освіту у школі-інтернаті в Нью-Гемпширі в тому ж класі, що й Джон Керрі, майбутній сенатор і держсекретар США.
Обидва майбутні державні діячі закінчили Школу святого Павла в 1962 році. Мюллер був капітаном команд з футболу, хокею та лакроссу, а в рік випуску отримав медаль Гордона як найкращий спортсмен школи. Керрі, який перейшов зі Школи Фессендена в Ньютоні, Массачусетс, захоплювався публічними виступами і вже в юному віці виявляв цікавість до політики. Він заснував у школі Товариство Джона Вайнанта, назване на честь політика-республіканця, щоб обговорювати з однокашниками різні злободенні проблеми. Товариство досі діє.
Школа Святого Павла – елітний заклад для хлопчиків і дівчаток, заснований у 1856 році і пов'язаний із Єпископальною церквою. На сайті школи йдеться, що серед її випускників – три кандидати в президенти США, шість сенаторів і конгресменів, 13 послів США і 10 глав різних адміністрацій США, губернатор штату Нью-Гемпшир, один лауреат Нобелівської премії, три лауреати Пулітцерівської премії, мер Нью-Йорка Джон Ліндсі, президент Світового банку Престон Льюїс, численні редактори книг, газет і журналів, керівники багатьох компаній зі списку Fortune 500, професійні хокеїсти, члени духовенства, зокрема колишній глава Єпископальної церкви.
Про виховання, яке ця школа дає своїм учням, докладно написав її випускник, соціолог Шамус Ган у книзі "Привілей: створення підліткової еліти у Школі святого Павла". Автор описує образ думок і прагнення, які педагоги прищеплюють вихованцям: переваги і владу у суспільстві вони можуть отримати тільки завдяки таланту, наполегливій праці і різноманітності культурного і соціального досвіду. Економічна і соціальна нерівність пояснюються відсутністю таланту, працьовитості та обмеженим культурним і соціальним досвідом менш привілейованих людей. Таким чином, високий статус можна тільки заробити працею, вселяють підліткам в елітній школі.
Після випуску Мюллер вступив до Прінстонського університету, пізніше отримав дипломи про вищу освіту в університетах Нью-Йорка і Вірджинії. Керрі став студентом Єльського університету. Обидва випускники St. Paul's School пройдуть В'єтнам і стануть відомими державними діячами.
Однокласники на півроку перетнулися на високих посадах: Керрі був призначений держсекретарем 1 лютого 2013 року, Мюллер до 4 вересня цього ж року залишався директором ФБР.
Навчальний корпус Школи святого Павла. Фото: sps.edu
3. Мюллер служив у В'єтнамі
Роберт Мюллер був членом Корпусу морської піхоти, командував взводом. Майбутній ветеран війни пішов до армії відразу після випуску з Прінстона.
"Я був дуже щасливим. І завжди відчував, що повинен витратити якийсь час на те, щоб розрахуватися за це. Однією з причин, з яких я пішов до Корпусу морської піхоти, було те, що ми втратили у В'єтнамі дуже гарного друга, морського піхотинця, який навчався в Прінстоні на рік старше за мене. Нас було багато, тих, хто відчув, що треба наслідувати його приклад і, принаймні, піти служити", – розповів Мюллер в інтерв'ю для UVA Lawer, юридичного видання правової школи Віргінського університету.
Студент Прінстона, про якого говорить Мюллер, – це Девід Спенсер Гакетт, вони разом грали в університетській команді з лакроссу. Гакетт після випуску служив у Корпусі морської піхоти у званні першого лейтенанта і був убитий зі стрілецької зброї у В'єтнамі в 1967-му.
Автори матеріалу в UVA Lawer, Каллен Коач і Меліса Янг, захоплено описують тодішнього главу ФБР (інтерв'ю вийшло у 2002 році) і зазначають, що він не втратив військової виправки. Вони розповідають, що на першому поверсі будівлі Едгара Гувера, де розташовано офіс Бюро, їх зустріли два спеціальні агенти, які попередили, що їхній шеф не любить фотографуватися і розповідати про себе. Інтерв'юери вже уявили собі перспективу спілкування з таким співрозмовником, але він їх зустрів тепло і відрекомендувався: "Привіт. Боб Мюллер".
"Відкритий. Шанобливий. Мюллер – підтягнутий чоловік із виправкою тренованого колишнього морського піхотинця. Довготелесий, із квадратною щелепою і чарівною посмішкою, він привертає увагу. Природно стриманий, він довів до досконалості схильність юриста відповідати на поставлене запитання, але ніколи не дозволяти собі заглиблюватися в те, що мається на увазі", – журналісти явно були під враженням від директора ФБР.
Служба у В'єтнамі вплинула на світогляд Мюллера. Він розповів, що всі події у своєму житті, навіть неприємні, розглядає тепер через призму пройденого на війні.
"Після того, як ти вижив у В'єтнамі, кожен день, коли ти живий, – благословення. Приходять кризи, а за ними – знову кризи. Є люди, які ріжуть тебе, але це не те ж саме, що кулі, які свистять навколо. Тому ти розглядаєш все в перспективі. Ти просто щасливчик, що вижив і отримав можливість робити щось таке", – поділився директор ФБР зі співрозмовниками з Віргінського університету.
Він уважає, що разом із ним В'єтнам пройшла і його дружина Енн: "Моя дружина – справжня свята. Енн і я одружилися відразу після коледжу. Вона пройшла через В'єтнам. Вона пройшла через правову школу. Вона пройшла через все. І вона просто чудова".
У В'єтнамі він провів два роки, з 1968-го до 1970-го. Отримав кілька нагород: медаль "Бронзову зірку", дві військово-морські медалі "За заслуги", орден "Пурпурове серце" і "Хрест за мужність".
ПРОднокурсники й однокурсниці Мюллера 29 травня 2016 року. Загальна фотографія з 50-річчя випуску Прінстонського університету. Фото: tiger66.org
4. Дружина Мюллера одного разу врятувала його від фінансової афери
У жовтні 2009 року видання CNET написало про історію, яку розповів директор ФБР у Сан-Франциско, під час виступу у Клубі співдружності Каліфорнії.
Мюллер отримав листа, який виглядав як надісланий із його банку. У листі були інструкції з перевірки певних його даних. Чиновник почав виконувати те, що рекомендували, і тут зрозумів, що все це виглядає підозріло. Він схаменувся "всього за кілька кліків від потрапляння у класичний інтернет-фішинг", змінив паролі й поділився з дружиною Енн цією історією як "повчальним моментом". Але дружина його спокійного тону не оцінила і заявила: "Це наші гроші! Відтепер – жодного інтернет-банкінгу!".
Своєю історією Мюллер підкреслював: ніхто не застрахований від інтернет-шахраїв, навіть директор ФБР. В архіві Бюро є звіт про його промову у Сан-Франциско, де він пояснив, що відомство займається як правовим захистом, так і національною безпекою, й у випадку з кіберзлочинами спочатку ніколи не відомо, із ким маєш справу: зі шпигуном, інформатором якої-небудь компанії або організованою злочинною групою.
5. Друге ім'я Роберта С. Мюллера – Свон (Swan)
Англійською swan означає "лебідь". Окрім другого імені, у спеціального прокурора є номер. Повністю його звуть Роберт Свон Мюллер III. А його батька – Роберт Свон Мюллер II. Першим у роду Робертом Своном Мюллером був дід екс-директора ФБР. Прадіда, який працював терапевтом у Піттсбурзі, звали Густавом А. Мюллером, а прапрадіда – Августом С. Є. Мюллером. Він емігрував до США з Померанії (Німеччина) у 1855 році. Про це йдеться в Мемуарах округу Аллегейні, Пенсильванія, виданих у 1904 році і доступних в американській базі The Internet Archive.
Дані про Густава Мюллера. Скріншот: archive.org
Відомості про батька Мюллера містяться у некролозі, опублікованому в The Boston Globe. Він помер на 92-му році життя 26 грудня 2007 року Дедхемі, штат Массачусетс. Із цієї примітки випливає, що мати Мюллера III померла роком раніше, їй було 64. Таким чином, різниця у віці між батьками екс-директора ФБР становила 26 років. Коли батько Мюллера помер, у нього було п'ятеро дітей, 11 онуків і чотири правнуки.
Сестер Мюллера III звати Сьюзан Тімчак, Сандра Дік, Джоан Мюллер і Патрісія Мюллер.
Коли його кандидатуру на посаду директора ФБР у 2001 році обговорювали на слуханнях у Сенаті, Мюллер прийшов із сім'єю. Протокол цього засідання доступний на сайті Конгресу.
Головуючий сенатор Патрік Ліхі пожартував, зазначивши, що деякі присутні можуть бути недостатньо витривалими для такого засідання, і запропонував тому трохи змінити процедуру і почати з відрекомндування членів сім'ї Мюллера.
"Дякую, пане голово. Зліва від мене – моя дочка, Меліса; моя дружина, Енн; за нею – моя дочка Синтія, вона тримає Роберта Чарльза; за Робертом Чарльзом, дивиться на мене, моя онучка Кемпбелл з її батьком, Крісом Донлі; і двоє друзів зліва від мене: ще Кемпбелл і Каролін Гау, вони допомагають нам із малюками", – так Мюллер відрекомендував компанію, яку привів на сенатські слухання зі свого призначення.
На це сенатор Ліхі відповів, що Мюллер благословенний прекрасною сім'єю, і запропонував тим її членам, які поки ще не можуть так само добре зосередитися на тому, що відбувається, як сенатори або кандидат, не соромитися "вислизнути із залу в будь-який момент".
Що може Мюллер на посаді спеціального прокурора?
Після майже чотирьох років поза державними справами Роберта Мюллера запросили очолити розслідування втручання Росії у президентські вибори США. У своєму наказі, опублікованому на сайті мінюсту США, заступник генпрокурора (ця посада у Штатах дорівнює заступнику міністра юстиції) призначає Мюллера відповідальним за розслідування, яке "містить":
- будь-які зв'язки та/або координацію між російським урядом і окремими особами, пов'язаними з кампанією президента Дональда Трампа;
- будь-які запитання, які виникли або можуть виникнути безпосередньо з розслідування;
- будь-які інші запитання в межах закону про спеціального прокурора".
The New York Times стверджує, що закон про спеціального прокурора до цього застосовували лише одного разу, у 1999 році. Тоді він тільки набув чинності, і генеральний прокурор Джанет Рено уповноважив Джона Данфорта, колишнього сенатора-республіканця з Міссурі, провести розслідування "безладного рейду федералів" на відділення релігійної секти "Гілка Давидова" у штаті Техас у 1993 році, унаслідок якого загинуло 76 людей. Тоді мова йшла про розслідування дій агентів Бюро алкоголю, тютюну, вогнепальної зброї і вибухових речовин – федерального агентства міністерства юстиції США. Оскільки міг виникнути конфлікт інтересів, було призначено спеціального прокурора з широкими повноваженнями, який міг не звітувати про перебіг свого розслідування перед міністерством.
За нормами того ж закону наказом від 17 травня 2017 року було призначено і Мюллера, оскільки інакше відомство не може незалежно розслідувати свою власну діяльність, зазначає CNN.
"Роберт Мюллер не один із найкращих, він найкращий, – цитує телеканал аналітика з боротьби з тероризмом Філіпа Мадда. – Ніхто не може найкраще переслідувати мету, не піддаючись тиску".
