$38.97 €42.44
menu closed
menu open
weather +3 Київ

Дід родом із Києва. Що відомо про кандидата на посаду глави Держдепу США Ентоні Блінкена. Головне G

Дід родом із Києва. Що відомо про кандидата на посаду глави Держдепу США Ентоні Блінкена. Головне Якщо Сенат затвердить кандидатуру Ентоні Блінкена, він стане 71-м державним секретарем в історії США
Фото: brookings.edu

Новим главою Державного департаменту США з високою часткою ймовірності стане Ентоні Блінкен – колишній заступник глави цього зовнішньополітичного відомства, ексрадник із питань національної безпеки і давній соратник лідера президентських перегонів Джо Байдена. Хто він, які його політичні думки, зокрема щодо війни Росії проти України, і чому багато хто вважає, що йому вдасться "заспокоїти розхитані нерви" західних союзників Штатів – у матеріалі інтернет-видання "ГОРДОН".

Що відбулося

У понеділок, 23 листопада, лідер президентських перегонів у США демократ Джо Байден підтвердив, що кандидатом на посаду глави Державного департаменту США стане один із його найближчих і довірених соратників Ентоні Блінкен, пише The Washington Post.

Раніше про Блінкена як ймовірного главу американського зовнішньополітичного відомства повідомляло з посиланням на власні джерела відразу кілька авторитетних ЗМІ, зокрема Bloomberg, The New York Times і The Hill.

03_02 Джо Байден та Ентоні Блінкен. Скріншот: CBS This Morning / YouTube

Портал Axios зазначає, що ще одним претендентом на посаду держсекретаря США була дипломатка Сьюзан Райс, але в підсумку від цієї ідеї відмовилися. За словами джерел видання, Байден "не хоче починати своє президентство із протистояння", яке серед республіканців під час голосування в Сенаті може викликати кандидатура Райс.

Наразі у верхній палаті Конгресу США – Сенаті, де після інавгурації Байдена 20 січня 2021 року будуть затверджувати всіх кандидатів у міністри, зокрема главу Держдепартаменту, – більшість належить республіканцям. Ситуація може змінитися 5 січня, якщо представники демократів виграють повторне голосування у штаті Джорджія.

У своєму офіційному Twitter-акаунті Блінкен написав, що для нього велика честь стати кандидатом на посаду державного секретаря і що він "візьме на себе цю місію від щирого серця".

Хто такий Ентоні Блінкен

Блінкен народився 58 років тому у Нью-Йорку в сім'ї впливового юриста Дональда Блінкена і менеджерки танцювальної трупи Мерса Каннінгема Джудіт Блінкен. Майбутній дипломат закінчив престижну приватну школу Дальтона, мріяв стати голлівудським продюсером, але в підсумку обрав юридичну і журналістську стезю, закінчивши, відповідно, Гарвардський і Колумбійський університети.

1988 року Блінкен здобув ступінь доктора права і займався адвокатською практикою у Нью-Йорку й у Парижі. Окрім того, він був репортером журналу The New Republic, а також писав про зовнішню політику для безлічі видань, зокрема The New York Times і Foreign Affairs.

У середині 1990-х став спічрайтером президента Білла Клінтона з питань зовнішньої політики, працював в апараті Ради національної безпеки США з 1994-го до 2001-го, відповідав за європейський і канадський напрями.

На початку 2000-х Блінкен починає працювати в Центрі стратегічних і міжнародних досліджень – авторитетному американському аналітичному інституті, який проводить дослідження з питань економіки та безпеки по всьому світу. У 2002–2008 роках він очолював апарат у сенатському комітеті з міжнародних відносин. Одним із голів комітету в той період був сенатор Байден.

02_86 Листопад 2013 року, Вашингтон, Білий дім. Радник із національної безпеки Ентоні Блінкен і 44-й президент США Барак Обама обговорюють ядерну угоду з Іраном. Фото: Pete Souza / obamawhitehouse.archives.gov

У перший президентський строк Барака Обами – із 2009-го до 2013-го – Блінкен був радником Байдена з питань національної безпеки, коли той обіймав посаду віцепрезидента США. У 2013–2015 роках став заступником радника з національної безпеки, а у 2015–2017 роках – заступником держсекретаря США, відповідав за Близький Схід і боротьбу з терористичною організацією "Ісламська держава".

Після звільнення з держслужби Блінкен разом із колишньою заступницею міністра оборони США з політичних питань Мішель Флурнуа заснував консалтингову фірму WestExec Advisors з оцінювання геополітичних ризиків. За чутками, Байден пророкує Флурнуа на посаду глави Пентагону.

Зі стартом президентської кампанії 2020 року Блінкен став радником із питань зовнішньої політики і неофіційним спікером Байдена, висвітлюючи для преси його думки щодо розв'язання геополітичних проблем.

The New York Times називає Блінкена урівноваженою людиною, яка допоможе заспокоїти американських дипломатів і світових лідерів "після чотирьох років руйнівних стратегій і національного чванства адміністрації Трампа". The Guardian додає, що "природжений інтернаціоналіст Блінкен постарається заспокоїти розхитані нерви західних союзників".

06_01. Фото: Antony Blinken / Twitter

Цікаві факти

– Майбутній держсекретар походить із нью-йоркської сім'ї спадкових дипломатів. Його батько був послом в Угорщині, а дядько – у Бельгії.

– 1970 року батьки Блінкена розлучилися. За рік його матір вийшла заміж за уродженця Польщі, що вижив у Голокості, юриста і письменника Самуеля Пізаро, і переїхала разом із сином у Париж, де очолила Американський центр для студентів та художників. Блінкен вільно добре знає французьку.

– Під час президентської кампанії 1988 року 26-річний Блінкен разом із батьком допомагав збирати кошти для кандидата від демократів Майкла Дукакіса, який у підсумку програв республіканцю і тодішньому віцепрезиденту Джорджу Бушу – старшому.

– Блінкен одружений із католичкою ірландського походження, онучкою колишнього глави Секретної служби США Еван Раян. Вона свого часу була особистою помічницею першої леді США Гілларі Клінтон.

– Блінкен грає на гітарі. У нього навіть є власна група під назвою Ablinken, а дві його пісні про кохання – Lip Service і Patience – викладено на інтернет-сервісі Spotify.

04_02. Блінкен (у центрі) виступає в посольстві Великобританії. Фото: Antony Blinken / Twitter

– На початку 2019 року в інтерв'ю CBS Блінкен розповів, що його дід був родом з України. "У моїй родині часто згадували, що багато хто з тих, хто були до нас – біженці або іммігранти. Мій дідусь на рубежі минулого століття прибув із території, яка тепер є Україною, його прийняли у Сполучених Штатах, він вибудував життя для себе, дітей, мачухи, яка втекла від комунізму буквально у вагоні поїзда вночі зі своєю матір'ю й у дуже юному віці прибула до США", – говорив імовірний майбутній держсекретар.

The New York Times писав, що дід Блінкена Моріс народився в Києві, коли місто було частиною Російської імперії. Він іммігрував до США, закінчив Нью-Йоркський університет у 1921 році, став відомим юристом, засновником Американського інституту Палестини, звіти якого допомогли переконати уряд США підтримати створення держави Ізраїль. У Моріса Блінкена було троє синів: Роберт, Алан і Дональд. Останній – батько нинішнього кандидата в держсекретарі США.

– У березні 2015 року в ранзі заступника держсекретаря США Блінкен у межах європейського турне відвідав із робочим візитом Київ, де зустрівся з тодішнім главою держави Петром Порошенком.

Цитати

Блінкен – послідовний прибічник дипломатичного і санкційного тиску на Росію через її агресивну зовнішню політику. Ось деякі його цитати, що стосуються України:

"Я абсолютно переконаний, що дії Росії в Україні – це стратегічний програш Росії в майбутньому. По-перше, так, можна сказати, що Росія "виграла" Крим, але водночас вона програє і, ймовірно, втратила Україна. Україна більш єдина у своїй західній орієнтації, ніж будь-коли. І її почуття національної ідентичності глибше, ніж будь-коли".

"Це важливо [виключення Росії із G8], тому що президент Путін і Росія визначають владу за геополітичним впливом, який Росія може дістати. А політичний підрив Росії в міжнародній спільноті та її політична ізоляція послаблюють цю владу".

05_01. Фото: Antony Blinken / Twitter

"Ми побачили, як із Росії втікає капітал. Ми побачили, як економічне зростання в Росії припинилося, зараз упало нижче за нуль. Залишається питання: що ще знадобиться, щоб переконати Росію і бойовиків, яких вона підтримує, дотримуватися зобов'язань щодо Мінських угод? І саме на цьому ми тепер сконцентровані".

"Воєнного розв'язання конфлікту у Східній Україні, на нашу думку, немає. Проблема, звісно, у тому, що єдині, хто вважає, що воєнне розв'язання є – це Росія і сепаратисти, які на неї працюють. Тож треба позбавити їх цього переконання".

"Україна більше об'єднана у своїй прозахідній орієнтації, а сам Крим стає мертвим вантажем для російської економіки. Він потребуватиме щонайменше $7 млрд на рік на підтримку бюджету і виплату пенсій, 15–16 млрд доведеться вкласти в інфраструктуру  і росіяни самі ставлять запитання, чому ці гроші не вкладають у Росію".

07_02. Фото: Antony Blinken / Twitter

Довідка "ГОРДОН"

3 листопада 2020 року у Сполучених Штатах відбулося основне голосування на виборах президента. На посаду претендувало понад 10 кандидатів, головними конкурентами стали нинішній глава Білого дому республіканець Дональд Трамп і демократ Байден. Явка на цих виборах стала рекордною за 120 років – у них узяло участь майже 160 млн американців.

У США двоступенева система виборів. Після всенародного голосування відбудеться голосування колегії вибірників від кожного з 50 штатів та округу Колумбія (кількість вибірників у кожному штаті залежить від чисельності населення). У більшості штатів кандидат, який здобув більшість голосів виборців, одержить усі голоси вибірників. За даними CNN, ABC News і Fox News, Байден заручився підтримкою 306 членів колегії вибірників. Трамп, за прогнозом телеканалів, має підтримку 232 вибірників. Для перемоги необхідно набрати не менше ніж 270 голосів. Голосування колегії вибірників відбудеться 14 грудня.

Байден уже оголосив, що буде наступним президентом США, із перемогою його привітали деякі світові лідери, зокрема президент України Володимир Зеленський.

Трамп спочатку відмовлявся визнати поразку і гальмував процес передання влади, але 23 листопада адміністрація чинного президента заявила про готовність передати владу Байдену.

Офіційно переможця виборів має оголосити голова Сенату США на засіданні 6 січня 2021 року. 20 січня обраного главу держави мають привести до присяги.