Незважаючи на переконливу перемогу, пише Politico, Стармер не дуже відомий у Британії. Видання називає його "надто обережним і надто боязким" політиком, протиставляючи попередньому прем'єру-лейбористу Тоні Блеру, майстерному оратору й шоумену. Стармер же не любить мітингів і здається на них скутим, віддаючи перевагу особистим зустрічам із виборцями. Один із стратегів Лейбористської партії казав, що Стармер більше схожий не на політика, а на "невизначеного виборця", який не довіряє жодній із партій.
Кіру Стармеру 61 рік. Він – уродженець невеликого містечка Окстед у графстві Суррей. Вивчав право в університеті Лідса, пізніше – в Оксфорді. Із 1987 року працював юристом і спеціалізувався на правах людини. Як пише "BBC News Україна", він захищав засуджених до страти у країнах Карибського басейну й Африки. Стармер також говорив, що брав участь у трибуналі щодо колишньої Югославії, представляючи інтереси жертв сербської армії.
2008-го він очолив Королівську прокурорську службу – головну кримінальну прокуратуру Англії та Уельсу. За сім років, у 2015-му, Стармера вперше обрали в Палату громад. У парламенті входив до тіньового (опозиційного) кабінету попереднього лідера лейбористів Джеремі Корбіна, де був тіньовим міністром у справах Brexit (він, зокрема, висловлювався за проведення повторного референдуму про вихід Британії з ЄС; очікують, що після його обрання відносини між королівством і Євросоюзом потеплішають).
У 2019-му лейбористи під керівництвом Корбіна зазнали нищівної поразки на виборах, діставши найгірший результат із 1935 року. Однією з причин поразки називали неоднозначну репутацію самого Корбіна – виборці вважали його "загрозою нацбезпеці", із чим погоджувалися й деякі члени фракції в Палаті громад. Корбін, зокрема, виступав за ядерне роззброєння Великобританії й розпуск НАТО, висловлював симпатії режиму венесуельського авторитарного лідера Уго Чавеса (а після російського повномасштабного вторгнення був проти західної допомоги Україні). На цьому тлі Стармер виграв партійні вибори і 2020-го став лідером лейбористів.
Як пише Politico, новий голова партії витратив чотири роки, намагаючись довести виборцям, що в питаннях національної безпеки він – повна протилежність Корбіну. Протягом чотирьох років, зокрема двох після вторгнення РФ в Україну, лейбористи підтримували всі ініціативи керівної Консервативної партії стосовно зміцнення обороноздатності або підтримки України в боротьбі з російською агресією.
Невдовзі після того, як Великобританія оголосила про намір передати Україні танки Challanger, Стармер заявив: "Ми всі підтримуємо роль Сполученого Королівства в забезпеченні України всією потрібною для захисту зброєю й технологіями. Це єдиний шлях, щоб переконатися, що [нелегітимний президент країни-агресора РФ Володимир] Путін зазнає поразки". А після закінчення війни, говорив він, "Путін і всі його поплічники мають постати перед правосуддям у Гаазі".
У травні 2024-го міністри закордонних справ і оборони з тіньового кабміну лейбористів Девід Леммі й Джон Хілі їздили до Києва, щоб запевнити Україну, що в разі зміни уряду "рішучість Великобританії підтримувати Україну, протистояти російській агресії та переслідувати Путіна за його воєнні злочини не зміниться".
І хоча після перемоги на виборах Стармер обіцяв прибічникам, що зміни в усіх сферах розпочнуться негайно, підтримки України і співпраці у сфері безпеки із союзниками по НАТО це, найімовірніше, не торкнеться, зазначає RFE. Наприкінці червня лідер лейбористів в інтерв'ю The Guardian підтвердив, що новий уряд має намір виконувати безпекову угоду з Україною, витрачаючи не менше ніж £3 млрд на рік на військову допомогу Києву, а на майбутньому саміті Альянсу у Вашингтоні проситиме союзників посилити оборонну допомогу Україні, яка захищається від російської агресії.