-3 Київ
Я звертаюся до всіх українців на планеті: ви нам дуже потрібні! Сувенірів з-за кордону не потрібно, привезіть нам свої знання, досвід і ментальні цінності
Дорогі українці! Після перемоги на виборах мій шестирічний син сказав: "Па-а-ап, я по телевізору бачив, кажуть, що Зеленський – президент. Виходить, що я теж президент?" І тоді це прозвучало як жарт дитячий. Але згодом я зрозумів, що насправді це істина. Тому що кожен із нас – президент. Не 73%, які за мене голосували, а всі 100% українців! Це не моя, це наша спільна перемога! І це наш спільний шанс, за який ми несемо спільну відповідальність.
І щойно не тільки я приймав присягу. Кожен із нас – кожен із нас! – поклав руку на Конституцію. І кожен із нас присягнув на вірність Україні. Уявіть собі гучні заголовки: "Президент не платить податки", "Президент напідпитку промчав на червоне світло", "Президент потихеньку краде, бо всі ж так роблять"… Ви згодні, що це ганьба? Ось чому, ось що я маю на увазі, коли кажу, що кожен із нас – президент.
Відсьогодні кожен із нас несе відповідальність за Україну, яку ми залишаємо своїм дітям. Кожен із нас на своєму місці зможе зробити все для розвитку України. Європейська країна починається з кожного. Так, ми обрали шлях до Європи. Але Європа – не десь там!.. Європа – вона ось тут (показує на голову), і коли Європа буде ось тут – вона буде ось тут (показує на весь зал Верховної Ради). Вона буде в Україні.
І це наша спільна мрія. Але в нас є і спільний біль. Кожен із нас загинув на Донбасі. Кожного дня ми втрачаємо кожного з нас. І кожен із нас – переселенець. Ті, хто втратив власний дім. І ті, хто відчинив двері власного дому, розділивши цей біль. І кожен із нас заробітчанин, так, ті, хто не знайшов себе вдома, а знайшов заробіток на чужині. Ті, хто у боротьбі з бідністю змушений втрачати власну гідність. Але ми це все подолаємо, бо кожен із нас – українець.
Фото: president.gov.ua
Ми всі – українці! Не існує більших чи менших, правильних чи неправильних. Усі – українці! Від Ужгорода до Луганська, від Чернігова до Сімферополя, у Львові, Харкові, у Донецьку, у Дніпрі й Одесі – ми всі українці! І ми маємо бути єдиними, адже тільки тоді ми сильні.
І сьогодні я звертаюся до всіх українців у світі: нас 65 мільйонів. Так, не дивуйтеся: нас 65 мільйонів! Тих, кого народила українська земля, українців у Європі й Азії, у Північній і Південній Америці, в Австралії й у Африці. Я звертаюся до всіх українців на планеті: ви нам дуже потрібні! Усім, хто готовий будувати нову, сильну й успішну Україну, я з радістю надам українське громадянство. Ви повинні їхати в Україну не в гості, а додому. Ми чекаємо на вас.
Сувенірів з-за кордону не потрібно, привезіть, будь ласка, нам свої знання, свій досвід і ментальні цінності. Усе це допоможе нам почати нову епоху. Скептики скажуть, це фантастика, це неможливо. А може, це і є наша національна ідея: об'єднавшись, зробити неможливе, усупереч усьому! Згадайте, будь ласка, збірну Ісландії з футболу на чемпіонаті Європи, коли дантист, режисер, пілот, студент і прибиральник билися й захищали честь своєї країни. І зробили це, хоча ніхто не вірив. І це наш шлях. Ми повинні стати ісландцями у футболі, ізраїльтянами в обороні рідної землі, японцями у технологіях, швейцарцями в умінні щасливо жити один з одним, незважаючи на будь-які розбіжності.
Я готовий втрачати свою популярність, рейтинги, без вагань готовий втратити свою посаду, щоб тільки настав мир. Не втрачаючи наші території! Ніколи!
І наше найперше завдання – припинення вогню на Донбасі! (Гучні оплески в залі парламенту).
Мене часто питали: "А на що ви готові заради припинення вогню?" Дивне питання. А на що готові ви, українці, заради життя близьких вам людей? На що?! Можу запевнити: задля того, щоб наші герої більше не гинули, я готовий на все. І я точно не боюся приймати складні рішення. Я готовий втрачати свою популярність, свої рейтинги. І якщо буде треба, я без вагань готовий втратити свою посаду, щоб тільки настав мир (оплески). Не втрачаючи наші території! Ніколи! (Гучні оплески, зал встає).
Історія несправедлива, це правда. Не ми почали цю війну! Не ми почали! Але нам цю війну закінчувати. І ми готові. Готові до діалогу. Але. (Переходить на російську) Я уверен, что первым шагом для начала этого диалога станет возвращение всех украинских пленных.
Фото: Sergey Dolzhenko / ЕРА
Наш наступний виклик – це повернення втрачених територій. Чесно кажучи, мені здається, що це формулювання не зовсім коректне. Бо неможливо втратите те, що і так наше по праву. І Крим, і Донбас – це українська земля. Де ми втратили не тільки території, ми втратили найголовніше – це людей. (Переходить на російську) И сегодня мы просто должны – я уверен, они нас слышат, – возвращать их сознание. Мы потеряли это сознание. За эти годы власть не сделала ничего, чтобы они чувствовали себя украинцами! Они не чужие, вони наші! Вони українці!
(Репліка Олега Ляшка із залу: "Вони розуміють українську мову"). Вибачте? (Звертаючись до Ляшка) Вони розуміють українську мову, та? Дуже дякую. Дякую, що ви продовжуєте ділити людей, пане Ляшко (гучні оплески). Бо українець, я хочу сказати… Так, ми всі українці, де б ми не жили, бо українець – це не в паспорті. Українець – це тут, це в серці. І я точно це знаю. Знаю від бійців, які захищають Україну, – наших героїв, як і україномовних, так и "русскоговорящих".
І я хочу зараз звернутися до них: не буває сильної армії там, де влада не поважає людей, які віддають життя за країну кожного дня. І я зроблю все, аби ви відчували повагу. Це гідне, а головне, стабільне фінансове забезпечення. Це ваші житлові умови, законні відпустки після виконання бойових завдань, відпочинок для вас і ваших родин. Потрібно не розповідати про стандарти НАТО, а творити ці стандарти.
"Уряд не вирішує наших проблем. Уряд і є нашою проблемою"
Безумовно, окрім війни, є ще дуже багато бід, які роблять українців нещасливими. Це шокуючі тарифи, принижуючі зарплати і пенсії, болючі ціни, неіснуючі робочі місця. Це медицина, про покращення якої говорять здебільшого ті, хто ніколи не лежав із дитиною у звичайній лікарні.
Це міфічні українські дороги, які будуються і ремонтуються тільки у чиїйсь бурхливій уяві. Дозвольте мені зараз (шум у залі), якщо ви дозволите?.. Дякую. Дозвольте мені зараз процитувати одного американського актора, який став класним американським президентом: "Уряд не вирішує наших проблем. Уряд і є нашою проблемою" (сміх і оплески в залі) Це просто цитата.
І я не розумію, чесно кажучи, наш уряд, який тільки розводить руками і каже: ми нічого не зможемо зробити. Це неправда, можете. Ви можете взяти аркуш, узяти ручку і звільнити свої місця для тих, хто буде думати про наступні покоління, а не про наступні вибори. Я думаю, що люди це оцінять (до когось у залі: якісь вибіркові оплески, я кажу від народу, будь ласка).
20 травня 2019 року. Зал Верховної Ради, ложа уряду під час промови президента Зеленського. Відео: UA:Перший / YouTube
І моє обрання доводить: громадяни втомилися від досвідчених, системних, надутих політиків, які за 28 років створили країну можливостей. Можливостей відкатів, потоків, дерибанів. Ми збудуємо країну інших можливостей, де всі рівні перед законом. Де є чесні і прозорі правила гри одні для всіх! А для цього до влади повинні прийти люди, які будуть служити народу.
І я дуже хочу, щоб у ваших кабінетах не було моїх зображень, не було, будь ласка, моїх портретів, бо президент – не ікона! Не ідол! Президент – це не портрет (сміх у залі). Повісьте туди фотографії своїх дітей і перед кожним рішенням дивіться їм в очі.
Я розпускаю Верховну Раду VIII скликання
Ви знаєте, я можу ще багато чого сказати, але українці хочуть не слів, а дій. Тож, шановні депутати… (оплески і сміх у залі) Ви призначили самі інавгурацію у понеділок, у робочий день. Я бачу в цьому плюс. Це значить, що сьогодні вечірок не буде, будемо з вами працювати.
А тому я дуже вас прошу прийняти закон про скасування депутатської недоторканності, закон про кримінальну відповідальність за незаконне збагачення, багатостраждальний Виборчий кодекс. І зробіть, будь ласка, відкриті списки. А також я прошу вас звільнити з посад голову Служби безпеки України, генерального прокурора України, міністра оборони України.
І це далеко не все, що ви можете зробити, але для початку достатньо. У вас на це буде два місяці. (Дуже повільно) У вас на це буде два місяці. Зробіть це і повісьте медалі собі. Непогані бали на дострокові парламентські вибори. Я розпускаю Верховну Раду VIII скликання. Слава Україні!
(Після гучних оплесків у залі) І дякую вам. Тобто це консультації вже пройшли, так я розумію? Добре, славно. І наостанок, дуже коротко. Дорогий народе, протягом свого життя я намагався робити все, щоб українці посміхалися. Це – я відчував так, серцем, – це була не тільки моя робота, правда, це була моя місія. Наступні п'ять років я зроблю все, українці, щоб ви не плакали. Дякую.
