$41.33 €44.99
menu closed
menu open
weather +24 Київ
languages

Шкарлет: Після початку повітряної тривоги учні мають потрапити в укриття не довше, ніж за 10 хвилин G

Шкарлет: Після початку повітряної тривоги учні мають потрапити в укриття не довше, ніж за 10 хвилин Шкарлет: До повномасштабної агресії в Україні було майже 4,2 млн школярів 1–11 класів. Сьогодні маємо 641 тис. школярів за межами території України, у країнах Європи. Приблизно ще 200 тис. школярів перебувають на тимчасово окупованих територіях
Фото: mon.gov.ua
Скільки українських студентів та учнів покинули Україну чи опинилися на окупованих територіях, скільки навчальних закладів із 1 вересня почнуть працювати в офлайн-форматі і як мають діяти вчителі під час повітряних тривог, як багато вишів і шкіл у країні зруйновали російські окупаційні військами і чи треба викладачам розраховувати на збільшення зарплат. Про це в інтерв'ю головній редакторці видання "ГОРДОН" Олесі Бацман розповів міністр освіти та науки України Сергій Шкарлет. "ГОРДОН" публікує текстову версію інтерв'ю.
В Україні 5700 шкіл підтвердили навчання виключно в онлайн-форматі, 3 тис. точно будуть працювати у форматі офлайн

– Пане Сергію, доброго дня.

– Доброго дня. Із Днем Незалежності вас.

– Вітаю. Перемоги всім нам якнайшвидше.

– Перемоги й миру.

– Пане Сергію, дуже багато запитань в освітній сфері у зв’язку з війною, багато змін. І ми зараз спробуємо відповісти на найнагальніші питання, які є в батьків, школярів і студентів в Україні. Скажіть, будь ласка, скільки школярів в Україні було 2021 року і скільки школярів у нас є зараз, під час повномасштабної війни?

– Дякую, по-перше, що порушуєте тему освіти, звертаєте увагу на освіту. Адже сьогодні в Україні ця тема, окрім війни, мабуть, одна з найголовніших. На сьогодні ми чітко розуміємо, що освіта – це про майбутнє. Наявність освіти – це базова потреба будь-якої людини. І саме освіта вирішує й формує майбутні навички, майбутні конкурентні переваги людини у світі. До повномасштабної агресії, до 24 лютого, в Україні школярів із першого до 11 класу було майже 4,2 млн. На жаль, на сьогодні маємо 641 тис. школярів із першого до 11 класу, які знаходяться за межами території України. Це ті, які у країнах Європи. Приблизно 200 тис. школярів перебувають на тимчасово окупованих російським агресором територіях. І це теж певна трагедія для нас. Отже, на сьогодні в освітньому процесі на території України задіяно приблизно 3,4 млн. І 641 тис. дітей поза межами митної території. Окрім цього, ми намагаємося, працюємо з учителями на тимчасово окупованих територіях, із тими, хто не погодився співпрацювати з окупантами. На свій острах, під страшенним тиском усе одно вони працюють із дітьми, ні в якому разі не відходячи від українських стандартів. І сьогодні освітній фронт не менш важливий, ніж наші славетні Збройні сили.

– Те саме в мене питання по студентах. Скільки було і скільки зараз?

– Студентів було 1,2 млн. На сьогодні ми студентів не обліковуємо у форматі виїхав / не виїхав, адже для нас, враховуючи і досвід COVID-19, враховуючи, що майже з 2010 року в Україні активно впроваджувалися дистанційні технології, дуальна технологія, співпраця з університетами закордонними, то на сьогодні це для студентів не так важливо. Бо була дуже велика мобільна міграція студентів і на програми "Еразмус", на програми Жана Моне, на міжуніверситетські обміни, тому для нас наявність студента, саме його жорстка прив’язка до українського закладу освіти, не така важлива.

– Розкажіть, як буде проходити навчання – онлайн чи офлайн – і в яких областях України.

– Гарне запитання. Більше це, мабуть, цікавить 1–11 класи, саме школи. Стартуємо ми 1 вересня. У нас 5700 шкіл, які підтвердили навчання виключно в онлайн-форматі. 3 тис. шкіл було, які точно будуть працювати у форматі офлайн. Причому я був учора в Київській області – навіть у Гостомелі один із ліцеїв буде точно працювати у форматі офлайн. І 4 тис. шкіл, які будуть мати змішану форму навчання. Це перш за все пов’язано з безпековою ситуацією. Школи в регіонах, де ведуться активні бойові дії, будуть працювати виключно в онлайн-форматі. Причому це не тільки прифронтова або бойова територія, це відстань не менше ніж 40 км від зони активних бойових дій, щоб артилерія не добивала до шкіл.

Фото: mon.gov.ua Фото: mon.gov.ua

– Давайте назвемо області.

– Безумовно, це Миколаївська, Херсонська, Запорізька, Харківська, Сумська області, де йдуть активні бойові дії. Це територія Чернігівської області, де постійно прильоти. Це, безумовно, Донецька і Луганська області. Згідно з наказом Мінреінтеграції, у нас 316 таких громад було.

– Коли діти будуть навчатися офлайн? Давайте розкажемо, як буде виглядати це навчання. Коли починається повітряна тривога, що відбувається у школі?

– По-перше, я вам можу теоретично розповісти про рекомендації, які всім надані й відпрацьовані. А уже практично – із 1 вересня. Ми, звісно, моніторимо постійно. Я, мої заступники постійно виїжджаємо, на постійному зв’язку з директорами обласних департаментів освіти й науки. Перш за все уточню, що форма навчання в кожній громаді й кожній школі буде визначатися за розпорядженням голови військової адміністрації. Адже заклади освіти і їхній режим та формат роботи встановлює виключно місцева влада. 

Що буде відбуватися під час [повітряних тривог]?.. На сьогодні активно відпрацьовується механізм дій викладача, керівника закладу освіти під час оголошення повітряної тривоги. Перш за все має бути в будь-якому випадку забезпечене якомога менше одночасне перебування учасників освітнього процесу в закладі освіти. Це може бути зроблено за допомогою змінності: перша, друга, навіть третя зміна, – менша кількість занять при змішаній формі навчання. Наприклад, складні предмети: математика, фізика, біологія, хімія – будуть відбуватися в офлайн-режимі, а інші предмети, легші для сприйняття, як, наприклад, історія, література, можуть відбуватися онлайн. Замість п’яти уроків у зміну їх може бути три, але очно: для соціалізації, щоб був контакт дитини з викладачем, щоб була можливість у викладача перевірити рівень засвоєння матеріалів і повернутися до тих чи інших складних тем.

Ми провели 39 тис. тренувальних занять із педагогами саме про дії під час повітряної тривоги. Має бути показник руху до укриття, в укритті розписане місцеперебування класу, є водичка (і технічна, і питна), є вбиральні (або біовбиральні, або стаціонарні), є необхідний перелік медикаментів, є стільчики, ліжечка або каремати... Учитель має завести дітей свого класу до укриття і при цьому уважно слідкувати за дітьми, у тому числі бути готовим надати первинну психологічну підтримку дитині, якщо вона нервує. Це війна – ситуації бувають різні. Існує, наприклад, і телефон стаціонарного зв’язку в укритті. Це по всіх вимогах, щоб могли в будь-якому випадку викликати або професійних медиків, або професійних психологів, або зв’язатися з батьками... Ці всі інструкції прописані. Залишати укриття до отримання сигналу "Відбій повітряної тривоги" заборонено.

Ми перевірили майже 24 тис. закладів освіти, лише 47% готові до очного навчання. Мушу сказати одне: статистика погана, але в жодній країні світу в закладах освіти 100-відсотково немає укриттів, навіть в Ізраїлі

– Скільки часу має пройти з моменту початку повітряної тривоги до моменту, коли діти потраплять до укриття? Цей мінімум і максимум.

– Не більше ніж 10 хвилин. І якщо немає у школі укриття, воно має бути розташоване не далі ніж за 500 метрів.

– А це реально? А коли багато дітей, особливо малого віку... Ми ж розуміємо: хто в туалет, хто побіг, хто сховався...

– Абсолютно правильно ставите запитання. На те і проводиться тренування вчителів. Саме тому і є вимога щодо забезпечення організації освітнього процесу щодо зменшення одночасного перебування кількості дітей і вчителів у закладі освіти. Наведу вам приклад. Учора був в одній зі шкіл, у якій навчається майже 900 учнів. На сьогодні підтвердили, що у Києві перебуває 447 учнів. Усі інші тимчасово переселені у Львівську, Закарпатську, Чернівецьку області. Але погодився навчатися очно лише 221 учень. 221 – це не 900. У класі, наприклад, 10 дітей. Вони всі під наглядом. Це суттєво полегшує і процес сходження в укриття, і певний операційний процес: пояснення дітям, відпрацювання. Будуть проведені, в тому числі, і тренування з дітьми. Перед цим ми рекомендуємо кожному вчителю, кожному класоводу або класному керівнику провести зібрання з батьками, провести напередодні зібрання з учнями, які вирішили навчатися як офлайн, так і онлайн, провести певну репетицію, тренування дій під час повітряної тривоги. Адже це безпека. Безпека вимагає підготовленості перш за все.

Скриншот: Алеся Бацман / YouTube Скріншот: Алеся Бацман / YouTube

– Який відсоток шкіл й університетів сьогодні мають правильні бомбосховища? У більшості це просто підвал, але ж бомбосховище має відповідати певним вимогам.

– Пані Олесю, дякую за запитання. Дуже обережно буду використовувати слово "більшість". Мушу вас трошки поправити. Ми маємо стриманий оптимізм у підготовці безпекового середовища в закладах освіти всіх типів. Якщо на початок липня ми мали в середньому готовність лише 11% усіх типів закладів освіти до так званих, як ви сказали, "правильних" бомбосховищ, які атестовані ДСНС, заактовані та погоджені з точки зору безпеки проведення навчання у форматі офлайн. Так от на сьогодні (інтерв’ю записано 22 серпня. "ГОРДОН") ми робили зріз – ми маємо 47% таких об’єктів. Але від типу закладів суттєво відрізняється. Ну, наприклад, по коледжах: у нас 73% коледжів перевірені, і укриття в них атестовані у 64% випадків. 80% закладів профтехосвіти готові до безпечного формату офлайн-навчання. Заклади загальної і середньої освіти, тобто школи, – це 54%. Дитячі садочки – 36% закладів готові сьогодні. Це найменше. Але при цьому ми чітко розуміємо, що з дошкільнятами треба взагалі по-різному працювати. Тому що дітки й онлайн-навчання не так сприймають, треба зовсім іншу методику робити. Тому приблизно така ситуація.

– А чому досі не всі 100% бомбосховищ перевірені? Уже тиждень до старту навчання фактично.

– На минулу п’ятницю в цілому 26 тис. закладів освіти було визначено як потенційно можливі для впровадження освітнього процесу з 1 вересня. Перевірено майже 24 тис. закладів освіти. Це більше ніж 90% об’єктів. По цій перевірці лише 47% були готові. І я абсолютно впевнений, що до кінця цього тижня всі перевірки закінчаться – і ми будемо мати картину по атестації безпекової ситуації закладів освіти. Мушу сказати одне: статистика погана, але в жодній країні світу в закладах освіти 100-відсотково немає укриттів, навіть в Ізраїлі. Якщо немає укриття, ми можемо використовувати найпростіше укриття, яке розташоване поряд із закладом освіти. Це може бути підземний паркінг, підземний перехід, інші якісь укриття в інших закладах. Це все якраз перевіряється комісіями обласних військових адміністрацій, Державної служби з надзвичайних ситуацій, Національної поліції, представниками батьківської спільноти і, безумовно, керівниками управлінь освіти. Тому за 31 рік ми, на жаль... Навіть із початку 2014 року дуже мало звертали уваги, якось зневажливо ставилися до таких укриттів, на жаль. І 24 лютого об’єктивно поставило цю вимогу на перше місце.

– Пане Сергію, повітряна тривога може тривати дві-три години і більше. Що весь цей час дітям робити в бомбосховищах? Є вже якісь рекомендації від міністерства?

– Звичайно. Ми ставимо таке запитання. Воно для мене трішки дивне. Адже починаючи із 14 березня на більшості територій України, навіть на окупованих територіях, де йшли активні бойові дії, де наші діти й учителі були в бомбосховищах, був розпочатий освітній процес. І тому, у принципі, у бомбосховищах є можливості. На сьогодні є і Wi-Fi, є стільчики, мультимедійні дошки ставляться для того, щоб діти з учителем мали можливість займатися певними елементами освітнього процесу. Від повноформатного до повторень пройденого матеріалу, можливо, обговорення якихось тематик і все інше.

– Яка кількість шкіл зруйнована росіянами за цей період?

– Важке для мене запитання. Я вчора відвідав чотири школи зруйновані, був разом із міністром освіти Чехії, який сьогодні головує в Євросоюзі в освітньому форматі. До цього була Франція і нам дуже допомагала. Ми вчора з паном міністром відвідали саме чотири пошкоджені або зруйновані школи. На сьогодні важка статистика: 269 закладів освіти повністю зруйновано, 2131 заклад освіти пошкоджено. Це вражаючі цифри.

Фото: mon.gov.ua Фото: mon.gov.ua

– А як це взагалі може бути? Що в них у голові, якщо вони влучають у школи?

– Я саме таке запитання ставлю. Я не знаю. Це риторичне запитання. І важко уявити, що "русский мир" воює із цивільними об’єктами, особливо зі школами. Ми вчора були в одній зі шкіл Гостомеля, яка повністю зруйнована. Там стояли ці орки, у класах палили багаття з дитячих книжок, ламали парти – робили собі укриття, украли абсолютно все, що було. Із мультимедійних дощок робили собі щити. Високотехнологічне обладнання. Украли все, що можна було вкрасти у школі, включаючи ноутбуки, якісь вебкамери, унітази, крани у шкільних вбиральнях, умивальники, у шкільних їдальнях покрали все, окрім високих шаф або холодильників. Мабуть, у БТР не влазило… Конвектомати... Усе вкрадено, просто варварськи зруйновано.

Відповіді на ваше запитання я не можу дати. У кого піднялася рука на школу, на лікарню, на будинок дитячої творчості, на університет?.. Університет узагалі окрема тема, адже я 11 років був ректором Чернігівської політехніки. І туди є п’ять прямих влучань. Два бомбові, три ракетні. Коли дивилися, скільки туди людської праці, студентської душі... І воно просто зруйновано.

Затримок із виплати зарплатні вчителям не було і, сподіваюся, не буде

– Пане Сергію, чи вистачає вчителів в Україні на момент початку навчального року?

– На сьогодні поза межами території України перебуває приблизно 22 тис. наших учителів. Але нові тенденції тішать. Якщо було до 30 тис., які виїхали, то на сьогодні приблизно 8 тис. повернулися. Тенденція зберігається. І я впевнений, що коли буде даний потужний сигнал із 1 вересня і ми побачимо, скільки шкіл, навіть у змішаному форматі, вийшли на заняття, то це буде сигналом для наших викладачів повертатися. На сьогодні суттєвого дефіциту кадрів немає. Ми впоралися. І, окрім цього, десь приблизно 50% закладів освіти буде працювати в онлайн-режимі, тому ця тимчасова міграція вчителів суттєвої негативної тенденції не створює.

– Чи буде якось переглядатися зарплатня вчителям? Тому що вони зараз будуть нести ще більшу відповідальність за життя дітей.

– У нас планувалося на 2022 рік у довоєнному бюджеті з 1 вересня суттєве підвищення зарплат освітянам. На жаль, війна трішки змінила пріоритети. Ні в якому разі не принижуючи вчителя, але на сьогодні більшість витрат іде на збереження державності, на збереження країни, на збереження всіх нас. І, я думаю, усі освітяни з розумінням ставляться до того, що поки... Я не хочу обманювати: на жаль, поки ми не ведемо розмов щодо збільшення зарплати. Щодо збільшення навантаження – воно збільшуватися не буде. Але при цьому дійсно навіть у мирний час викладач повністю відповідав під час освітнього процесу за дітей. Це й ті уроки, наприклад, які на повітрі відбувалися, на екскурсію ходили й усе інше. Викладач у повній мірі відповідав за дитину. Сьогодні об’єктивно те, що стосується і повітряної тривоги, і безпеки... Саме небезпека війни є більш психологічна.

– На що Міністерству освіти зараз не вистачає коштів? І які це обсяги?

– На сьогодні основні питання, які є, – перш за все підручники. Секвестр бюджету призвів до того, що по підручниках, мабуть, найважча ситуація. На сьогодні не вистачає, у тому числі, на цифрові девайси, не вистачає на шкільні автобуси. Хоча не вистачає не в повній мірі, але міністерство разом із партнерами робить дуже багато. Наприклад, ми вже на сьогодні маємо 48 тис. електронних девайсів від компанії Google і ЮНІСЕФ. Сьогодні працюємо з Hewlett-Packard щодо лептопів і планшетів для забезпечення учнів і вчителів. Рада Європи і ЮНІСЕФ нам допомагають у частині друкування підручників. Наприклад, математика й українська мова – загальний наклад понад 1,3 млн примірників – за допомоги наших колег із Ради Європи і ЮНІСЕФ уже підтверджено. Ми працюємо з нашим видавництвом щодо формування переліку електронних підручників, щоб діти по новій програмі вийшли на навчання. Ми сьогодні разом з обласними військовими адміністраціями маємо велику кількість закуплених шкільних автобусів. У цілому потреба у шкільних автобусах складає 3133 одиниці. Велику кількість уже, у принципі, зреалізували. Ну, але потреба є.

– Але затримки по виплаті зарплатні вчителям не буде? Це ми можемо сказати точно?

– Її не було. І я дуже сподіваюся, що не буде. До цього часу була затримка лише по тих громадах, які тимчасово окуповані. Ми навіть по Генічеській громаді вже вирішили питання, принаймні до липня. Серпень – будемо дивитися. Міністерство освіти всі бюджетні призначення перераховує на територіальні громади. Затримка може бути в разі, якщо, наприклад, немає керівника, немає цифрового підпису, немає формальних ознак щодо перерахування зарплати. Міністерство разом з урядом під керівництвом президента повністю ці бюджетні призначення виконуємо.

– Пане Сергію, ви вже сказали про те, що для п'ятого класу планується надрукувати 1,3 млн підручників, тому що п'ятий клас буде вперше вчитися по новій програмі. Я пошлюся на пост відомої експертки у сфері освіти Іванни Коберник, яка цю тему підняла. Вона пише, що лише за 10 днів до початку навчального року ви заявили, що в Україні надрукують ці підручники таким накладом. І вона задається питанням, яке я хочу вам переадресувати. Вона каже, що з п'ятих класів не більше ніж 300 тис. дітей в Україні, тому незрозуміло, чому 1,3 млн підручників. Тим паче лише з двох предметів. Тобто значно менше можна було б надрукувати й перерозподілити кошти, зекономити. І друге: чому лише зараз вони друкуються? Якщо вони лише зараз замовляються, то, виходить, що діти їх отримають лише через декілька місяців?

– Маніпуляція. "Вранье" і маніпуляція, як завжди від "експертів". Я не знаю, хто її призначив експертом по освіті, але це таке… сам себе призначив – сам співаю.

– Ні, вона відома людина у сфері освіти.

– Не знаю я такої людини... Поки не прийшов на посаду міністра, узагалі не знав, що така експертка по освіті існує. Хоча я 26 років в освіті. Хочу сказати одне: ніякі кошти міністерство й узагалі жоден український суб’єкт не отримував. Там перший наголос, мабуть, на кошти: "Можна було б перерозподілити". Це наші партнери за свої кошти, жодної копійки не засилаючи в Україну, формують підтримку України на міжнародному рівні. Щодо кількості примірників, які обирали, скільки будуть друкувати. Я ще раз кажу: міністерство до цього, до формування переліку – ми дали тільки ту потребу, яка була і планувалася на друк, а європейські колеги самі визначали той наклад і ту підтримку, яку вони надавали по окремих предметах. Чому за 10 днів? Складні перемовини, дуже складні. Треба донацію всю знайти, переговорити. Я думаю, що тут треба не критикувати й не питання задавати, а спитати: "А що я можу зробити?" Якби у нас експерти не критику робили, а [казали], наприклад: "Я готовий надрукувати 100 підручників"... Мені здається, це більш конструктивне питання під час війни.

Шкарлет біля зруйнованого російськими окупаційними силами ліцею №25, Житомир, березень 2022 року. Фото: mon.gov.ua Шкарлет біля зруйнованого російськими окупаційними силами ліцею №25, Житомир, березень 2022 року. Фото: mon.gov.ua

На сьогодні ми маємо понад 36 тис. осіб із тимчасово окупованих й особливо небезпечних територій, які забажали навчатися в українських закладах освіти. Вони вступатимуть на пільгових умовах

– Ні, пане Сергію, я вважаю, що питання треба задавати. І саме цим ми й відрізняємося від ворога: у нас завжди задаються питання, слава богу, і завжди даються на них відповіді. Тим паче якщо відповідь є і вона чесна.

– Я повністю вас підтримую.

– Пане Сергію, скажіть, будь ласка, скільки в нас зараз шкіл під окупацією?

– 1300 шкіл під окупацією. На жаль, це велика цифра, велика сума. Якщо врахувати, що в нас було до війни 13900 шкіл, то 1300 – це 10%.

– Я буквально вчора побачила інформацію, що росіяни хваляться тим, що вивезли з Маріуполя українських дітей. Спочатку вбили їхніх батьків, потім вивезли, а потім цих дітей віддали на усиновлення до російських сімей. Таким чином вкравши їхнє минуле і позбавивши їх майбутнього. Коли ви бачите такі повідомлення, що ви відчуваєте?

– Ви знаєте, нормальна людина може відчувати великий біль і ненависть до цього всього. Важко говорити.

– Хочу спитати про зарахування до українських вишів студентів з окупованих територій. Як зараз відбувається цей процес? Скільки таких студентів? І чи будуть у них якісь пільги, стипендії, гуртожитки?

– Перш за все президент й уряд ставили задачу максимальної реінтеграції нашої молоді до українських стандартів, у тому числі по освіті. Станом на сьогодні ми маємо приблизно понад 36 тис. осіб із тимчасово окупованих і особливо небезпечних територій, які забажали навчатися в Україні, в українських закладах освіти.

Які пільги? І до цього діти з Донецької і Луганської областей, із Криму навчалися виключно за кошти державного бюджету і вступали за особливою процедурою, без складання зовнішнього незалежного оцінювання. Така сама процедура і для дітей з особливо небезпечних територій, які сьогодні тимчасово окуповані. Вони теж вступають по квоті-2, яка збільшена до 40%. Це саме квота для дітей з окупованих й особливо небезпечних територій. Вони вступають за індивідуальною співбесідою. Для них передбачена соціальна стипендія, безоплатне забезпечення підручниками, літературою, безоплатний доступ до інтернету, безоплатне проживання в учнівських або студентських гуртожитках. Тобто максимальна підтримка цих дітей. Адже бажання повернутися, інтегруватися в Україну має тільки підтримуватися.

– Які підсумки мультипредметного тесту в нас?

– Дякую за запитання. На сьогодні чітко розумію, що спільне рішення Міністерства освіти, комітету Верховної Ради з питань освіти, науки та інновацій – це було єдине правильне рішення на сьогодні, яке в умовах постійних повітряних тривог, в умовах воєнного стану дало можливість максимально залучити наших випускників до закладів фахової вищої, професійно-технічної освіти України. У нас було 224 тис. випускників 11-х класів. В основну сесію 187 400 вступників склало національний мультипредметний тест. Із них 19 тис. тестувалося за кордоном, у 40 містах Європи. Пройшла вже додаткова сесія, ще 22 тис. випускників 11-х класів склали національний мультипредметний тест. Із них 3 тис. складало за кордоном. На сьогодні вже тестувалося майже 210 тис. випускників. Ще ми чекаємо спеціальну сесію із 12-го до 16 вересня, на якій будемо тестувати бажаючих і давати можливість їм вступити до закладів вищої освіти. На сьогодні маємо на основі дев'ятого класу вже 144 тис. електронних заяв на навчання в закладах профтехосвіти. На базі 11-х класів – 660 тис. електронних заяв. На здобуття вищої освіти випускниками коледжів – майже 94 тис. електронних заяв.

– Україна готується до дуже складної зими. Скажіть, будь ласка, які ризики зараз ви бачите стосовно шкільного процесу і як готуєтеся? Можливо, пункти обігріву, якісь додаткові котли, які працюють на вугіллі або дровах, треба встановлювати?

– Звісно, усе це робиться. Це трішки не компетенція Міністерства освіти – це більше питання Міністерства розвитку громад та територій і місцевих громад, керівників військових адміністрацій. Але ми в цьому процесі теж задіяні. Повний аудит готовності до зими всіх закладів освіти розпочався ще в червні. Заклади освіти, як і заклади медицини, є у пріоритеті. Ті самі котли, додаткові пункти обігріву, запаси вугілля, газу, перевірка всіх систем опалення, освітлення – тобто абсолютно все робиться.

– Пане Сергію, скажіть, будь ласка, що вчителі будуть розповідати дітям про Путіна, про Росію зараз? Працюючи, навчаючись під російськими, кремлівськими бомбами. І як буде ставитися Міністерство освіти, якщо вчителі будуть при цьому матюкатися? Чи буде це нормально?

– Ну, це погано. Я розумію емоції. І в мене є такі емоції, бо мій рідний Чернігів у деяких районах майже зруйнований, крім димарів, нічого немає. У мене теж є емоції, але все-таки вчитель має вчити розумного, доброго, вічного. Будь-які емоції важко іноді стримувати. Усі ми з розумінням ставимося до цього, але я б усе-таки закликав кожного вчителя й педагога навіть при найскладніших емоціях точно не матюкатися.

– Ну але ж якщо Путін – фашист, терорист й уособлює все найгірше у світі, як можна по-іншому його назвати? Як учителям його називати?

– Я не схильний і ніколи не буду закликати вживати ненормативну лексику на уроках.

– Добре. А якщо нормативною лексикою: які епітети стосовно цієї людини вчителям можна використовувати в навчальному процесі?

– У кожного свій словниковий запас, кожен свої емоції відчуває по-своєму. Давайте я методичних рекомендацій давати не буду, бо всі люди різні. У кожного своя, так би мовити, моторика. Але в будь-якому випадку те, що робиться в контексті руйнування України, справляє просто нелюдське враження.

Скриншот: Алеся Бацман / YouTube Скріншот: Алеся Бацман / YouTube

– Пане Сергію, я тоді по-іншому спитаю: у вас особисто які епітети викликає Володимир Путін? І як би ви, громадянин України Сергій Шкарлет, його схарактеризували?

– Ви ж мене берете як міністра освіти, я не громадянин України… Я сьогодні не маю права... Я вже все сказав стосовно цього. Я не сприймаю, абсолютно не сприймаю, як у цивілізованому світі можна опускатися й давати команди щодо руйнування країни, щодо відбирання життя, здоров’я в дітей, руйнування шкіл, розстрілювання карет швидкої допомоги... Це об’єктивно людськими епітетами назвати не можна.

– Пане Сергію, я вам вдячна за це інтерв’ю. Я думаю, воно буде дуже корисним для нашої аудиторії: і для учнів, і для батьків, і для вчителів, і для України в цілому.

– Дякую вам. Зі святом незалежності.

– Зі святом вас. Дуже дякую.

– Дякую.

Відео: Алеся Бацман / YouTube