$40.65 €43.54
menu closed
menu open
weather +22 Київ

Швець: Підозрюю, що останніми словами Путіна можуть бути: "І ти, Рамзане?" G

Швець: Підозрюю, що останніми словами Путіна можуть бути: "І ти, Рамзане?" Швець: На полі бою в Україні перемелюють російську воєнну машину. Путін уже практично витратив усю армію, яку запустив в Україну 24 лютого. І ми на це витратили лише 5,6% бюджету Пентагону
Фото: Ростислав Гордон / Gordonua.com

Хто стане Брутом для Путіна – Рамзан Кадиров чи Євген Пригожин, чому США одразу не надають Україні всієї необхідної для перемоги над Росією зброї, як у Москві сприймуть передання систем протиповітряної оборони Patriot Україні, чому Patriot наближають Київ до отримання ракет ATACMS і чи переможе Бліда Міль світову цивілізацію. Про це, а також про бидломасу у США і ймовірні гарантії безпеки Путіну в інтерв'ю засновнику видання "ГОРДОН" Дмитрові Гордону розповів Юрій Швець, колишній радянський розвідник і однокурсник президента РФ Володимира Путіна по інституту КДБ, який нині живе у США"ГОРДОН" публікує текстову версію інтерв'ю.

Путін не кадебшник. Він відморозок. Хлопець із підворітні пішов у спортзал, де його тренував і виховував кримінальник. Потім бандитський Петербург, де кров лилася рікою. Це його університети

Юрію Борисовичу, добрий вечір.

– Добрий вечір, Дмитре Іллічу.

Незабаром 10 місяців від початку війни. Що ви думаєте на сьогодні?

– Усі 10 місяців настрій напружений. Перемога [України] попереду, вона має бути неминучою. Але з'являються все нові проблеми, які необхідно розв'язувати. І вони ускладнюються. Це не означає, що проблема стає невирішеною. Просто треба більше думати, більше організації. Її складніше розв'язувати, але коли її вирішать, вона наблизить нас до перемоги.

Поговорімо про Путіна. Хтось же має про нього думати.

– Давайте. Про нього психіатри взагалі мають думати, але зіграймо роль психіатрів.

Про нього судді в Гаазі мають думати.

– Так. У нас була спеціальна дисципліна "оперативна психологія". Розберімо його із цього погляду.

Від голови до п'ят. Ви з ним разом навчалися. Ви пройшли приблизно одну школу. Ви, звісно, набагато успішнішим були, проте вам викладали одні дисципліни, у вас були одні вчителі. Я навіть попрошу вас поставити себе на його місце. 10 місяців практично безуспішної боротьби з Україною... Чому безуспішної? Тому що не досягнуто жодної мети з поставлених.

– Так.

І попереду незрозуміло що. Про що він думає зараз? І що він робитиме, на вашу думку, далі?

– Відразу на ваше запитання з'являється як відповідь фраза, яка мені запала в душу, котру свого часу вимовив Борис Березовський: "Складно зрозуміти психологію чи процес мислення ідіота". Буквально перед нашим інтерв'ю я читав статтю у The New York Times щодо війни, яку Путін затіяв. Загальний висновок такий: начебто була нормальна людина, але в лютому вона збожеволіла. Чому вона збожеволіла? Тому що це доля будь-якого диктатора, який сидить 20 років і більше. Плюс у тому навчальному закладі, де ми навчалися, – він туди потрапив випадково. І мені іноді кажуть: "Він кадебшник". Та він не кадебшник. Він відморозок. Тобто хлопець із підворіття, потім пішов у підвал, у спортзал, де його тренував і виховував кримінальник. Це його університети. Потім цей бандитський Петербург, де кров лилася рікою. І цей відморозок не обтяжений знаннями, інтелектом, мозочок маленький. І саме тому, що він був тихим, тихесеньким, його і зробили президентом, бо були певні, що можна смикати за ниточки й ним керувати. Ну і, як завжди в Радянському Союзі з часів Сталіна, обирали того, кого вважають керованим, а потім виходить те, що ми маємо. Плюс оточення. Коли людина сидить 20 років на своїй посаді, її оточення, кар'єру робити найпростіше. Можна робити кар'єру, якісь чудові речі вигадуючи на користь держави, а можна лизати. Ну, це саме лизання в царській Росії, Радянському Союзі, нинішній Росії – це найнадійніше, найлегше і найшвидше кар'єрне зростання. І йому пояснювали 20 років, що він видатний, геніальний. І він повірив у це.

Скріншот: У гостях у Гордона/YouTube Скріншот: В гостях у Гордона / YouTube

Усе це призвело його до того, що він зробив. Цілковитий провал. Що йому тепер робити? Я бачу, я знаю, що він зараз робить. Він, не маючи можливості виграти битву на полі бою, завдає ударів по цивільному населенню й по економіці. Удари по цивільному населенню – це чергова дурня. Тому що, як свідчить історія, ще жодної війни не вигравали за допомогою ударів по містах, за допомогою деморалізації населення. Він сподівається на те, що зима… Він намагатиметься ще більше енергогенерувальних підприємств зруйнувати. Економіка зараз у найскладнішому стані. Він сподівається, що стане ще гірше. Він розраховує, що мільйони людей з України вирушать до Європи. Мало не до 18 млн… Хаос у Європі, хаос в Україні. Ось на що він розраховує тепер, ось де його головні прагнення. І це складна проблема, але її треба розв'язувати.

Давайте говорити чесно: у нього є хоч якісь шанси на успіх?

– Я вам скажу, як і всі жителі, громадяни України: звісно, ні. Божевільний на чолі країни, яка виробляє 2% від світового ВВП...

1,7% навіть.

– У якої військовий бюджет приблизно $75 млрд, тоді як у Сполучених Штатів – $855 млрд. А якщо ще взяти країни НАТО, то це за трильйон. У нього база ВПК часів 70–80-х. В інтелектуальному розумінні – цілковитий провал. Теоретичних можливостей жодних у нього немає для того, щоб виграти. Але все питання в тому, скільки він горя, страждань принесе передусім Україні до того, як із ним покінчать. Скільки доведеться заплатити Україні й українцям до того, як він своє вже відспіває остаточно.

Юрію Борисовичу, я поміркую вголос. Ми дуже вдячні США за допомогу у скрутну хвилину, коли йшлося про існування Української держави. США дали зброю, дають гроші. У нас героїчні Збройні сили, але якби не зброя і не гроші, ми б не вистояли. Ми це розуміємо. У США є зброя, яка здатна переламати перебіг війни. Не лише переламати, а просто протягом місяця знищити Росію як таку. Чому, маючи таку зброю, США нам її не дають?

– Тут цілий комплекс проблем, починаючи з логістичних і закінчуючи політичними. Я пошлюся на ту статтю, яку читав. Вона ґрунтується на інтерв'ю з дипломатами, розвідниками, переважно американцями. Що вони повідомляють у Білий дім? Вважають, що цей божевільний [Путін] поставив на карту навіть власне життя. Ми зараз із вами обговорили, що він приречений на поразку, а він вважає, що не може собі дозволити поразку, тому що він... Він збожеволів настільки... Бліда Міль уявила себе орлом, кондором, вершителем долі світу, який не має права програти. Тож як вважають у Білому домі? Дати Україні зброю й погнати його швидко – і він у розпачі може наробити такого, що нікому не сподобається. Передусім Україні.

У нього є ще безліч можливостей для ескалації, окрім того, що він робить зараз. Тому в цих умовах обрано тактику крок за кроком переходити брід, перескакуючи з камінчика на камінчик. У розвідці це називають "поступове залучення до розвідувальної співпраці". Американці роблять це поступово. Як ви пам'ятаєте, коли почалася війна, питання стояло... 22-го приїхав у Вашингтон Кулеба із проханням: "Дайте Stinger". Питання було, наскільки летальна ця зброя, щоб можна було її передати. А тепер дивіться, що є в України. Я впевнений, що будуть і ATACMS. Patriot – питання вже практично розв'язане. На це, щоправда, знадобиться час, час витратять на підготовку українського персоналу. Тому що для керування однією батареєю Patriot потрібно 90 людей. І найбільше, що потребує часу – це підготовка обслуговчого персоналу. Навички потребують часу. Тобто Patriot отримаєте. ATACMS... Так, Patriot – це стратегічний крок уперед. Це ескалація, якої я не міг собі уявити. Після Patriot тільки атомну бомбу можуть іще передати. Тому що, як кажуть американські аналітики, ці ракети збиватимуть ворожі ракети не над Києвом, не над Дніпром, а на підльоті, бажано ще на російській території. Фактично з їхнім розгортанням війну з агресором переносять у повітряний простір РФ. А це суттєвий крок в ескалації. Це ж страшна "червона лінія", як колись кричали у Кремлі.

Після того, як США доправлять Україні Patriot, усі причини, чому не доправлять ATACMS, буде знято

Друге. Особливо на початковому етапі там будуть американські військовослужбовці. Тому що найтаємніше в цій системі, чому її довго не постачали, – вона стане інтегрованою частиною цілої мережі таких самих систем у Європі, яка замкнена на системи виявлення, частина з яких – це літаки AВАКС, котрі будуть стежити углиб російської території. Тому навіть німці, коли збиралися передавати полякам цю систему, ставили умову, що будуть німці керувати цими ракетами на території Польщі. Ніколи американці не передавали таких систем не країні НАТО, країні, яка воює з ядерною державою. Це дуже серйозна ескалація, і американці наважилися на неї, передусім із гуманітарних міркувань. Тому що тактика, за допомогою якої Путін збирався виграти, – удари по житлових кварталах, по інфраструктурі, тобто геноцид фактично, воєнний злочин... Він сподівався зламати волю народу, але це привело до зворотного ефекту. Західна публіка не може терпіти, коли коять жахливі злочини в цивілізованому світі. Виборець не може їх довго терпіти і спостерігати. Те саме було в Югославії свого часу, коли вони почали різати одне одного – довелося НАТО втрутитися. Те саме тепер.

Щодо танків... Генерал Залужний дав інтерв'ю журналу The Economist. Сказав, що у найгіршому варіанті агресор може завдати масованого удару, новий наступ організувати на Київ уже в січні. І у зв'язку із цим він сказав, що йому потрібно 300 танків, 600 БМП, 500 гаубиць... Генерал Залужний – професіонал, не мрійник. І він чудово розуміє, що за такий час це все доправити просто неможливо. Щоб доправити ці танки й БМП, потрібно спочатку розгорнути величезну мережу техобслуговування. Доправили гаубиці М-777. 30% їх постійно на капітальному ремонті. Хоча гаубиця в технічному аспекті набагато простіша, ніж танк, досі не налагоджено їхнього ремонту в Україні. Їх треба везти до іншої країни. А що буде з танком? До того ж гаубиця з тилу стріляє, вони менше зношуються, пошкоджуються, а танк – на передовій. Тобто доправити ці танки без технічного обслуговування – це буде купа металу. Доправити таку кількість бронетехніки навіть у мирний час – потрібно дуже багато часу. У воєнний час це надзвичайно складно. Хоча питання наразі обговорюють. Я чув приблизно тижнів два тому, що обговорюють питання про постачання танків. Скільки на це часу знадобиться?

ATACMS... Після того, як доправлять Patriot, усі причини, чому не доправлять ATACMS, буде знято. Тому що, як я вже сказав, Patriot можуть збивати ворожі ракети у ворожому повітряному просторі. Ну і тепер чому не доправити ATACMS? Правильно? Це те саме. ATACMS дорогі, але наразі опрацьовують шість варіантів того, що можна доправити. Один із них – є варіант постачання ракети, яка коштуватиме набагато дешевше. У засіках Пентагону є бомба і є ракета з ракетним двигуном. І вони в незібраному вигляді. І вони набагато дешевші, ніж ATACMS. Але невеликими зусиллями можна цю бомбу як боєголовку поставити на ракету – і вона літатиме від 150 тис. км і, кажуть, аж до 1 тис. км.

Та невже?!

– Так. І їх багато, на відміну ATACMS. І коштують вони набагато дешевше.

І хто їх запускає? HIMARS?

– Ні. Але установки схожі на установки HIMARS. Я точно не пам'ятаю. Є варіант навіть, що може як переносний варіант стріляти. Тобто вона дуже гнучка. Не треба ці компоненти виробляти на підприємствах ВПК, як тепер збираються відтворювати витрачені Stinger і Javelin. Процес відбувається. Я розумію, що це дуже боляче, особливо коли люди перебувають під бомбардуваннями. Але така людська природа. Ви згадайте Другу світову війну. США не вступили у Другу світову, поки японці не розбомбили Перл-Гарбор. Незважаючи на те, що їхні брати англосакси вели війну не на життя, але на смерть із Гітлером. І однак. Тому що всередині країни є політичні партії, які хочуть залишатися при владі. Є політичне життя. Пардон. (Звук повідомлення). А ось із Пентагону... Я не жартую, до речі.

Фото: Ростислав Гордон/Gordonua.com Фото: Ростислав Гордон / Gordonua.com

А я не сумніваюся, що не жартуєте.

– Це фахівець якраз із постачання в Україну. Отже, є в Америці дуже серйозні противники надання допомоги Україні у принципі. "Ані цента Україні". І вони збираються це розпочати із 3 січня наступного року. Це трампісти. Вони насилу виграли лише Палату представників. Але там дають гроші. Якщо вони не сформують пакету допомоги Україні, то його не буде. Тому що Сенат цього не може зробити. І, отже, адміністрація. Є у них оскаженілий, зовсім тупоголовий, але дуже впливовий канал Fox. Є там людина на прізвище Карлсон, яка за популярністю...

Який живе на даху?

– Так, Такер Карлсон. У них тези з... Я її Скарабєєвою постійно називаю.

Скабєєва.

– Скабєєва, так. Солов'їний послід. У них одні й ті самі тези. Вони одне одного цитують. Це одна банда. Ну й що вони розповідають? "Чому ми маємо перейматися щодо кордонів України, коли в нас самих проблеми на кордоні з Мексикою? Навіщо ми даватимемо божевільні гроші?" До речі, в українському просторі деякі їхні представники розганяють, що мало грошей, а в цей час Карлсон кричить: "Та за цей рік, за ці 10 місяців ми дали Україні вдвічі більше, ніж у найскладніший рік в Афганістані витратили". До речі, Білий дім зробив запит, щоб додати $37 млрд. Це вже на наступний фінансовий рік. І якщо ухвалять – а його мають ухвалити, тому що подітися нікуди, – буде $104 млрд. Ось. Тому треба якось тиснути на них. Є, дякувати богу, те, що можна назвати розсудливими американцями. Це так звані рейганісти, послідовники його теорії, які розуміють геостратегію, розуміють значення війни, яка відбувається на території України. Тому що трампісти на бидломасу розраховують, кричать: "Ви подивіться, які ціни на бензин. Згадайте, скільки було за Трампа, а скільки тепер. Це через Україну". Хоча це все цілковита нісенітниця. Але це розумні люди розуміють, а бидломаса не розуміє.

Я особисто вважаю, що Байден не має йти на наступний строк. Йому треба відпочивати. Але короля грає почет. Почет чудовий, для України один із найкращих. Вони розуміють, що із 3 січня, коли наступний Конгрес розпочне роботу, питання про фінансування стане дуже складним. Тому вони хочуть ухвалити цей законопроєкт зараз. Це потрібно зробити до 23 грудня. Трампісти намагаються все це перенести на наступний рік. Цей тиждень надзвичайно важливий, критично важливий. Розумні люди розуміють значення України й війни, яка відбувається. Розумні люди у відповідь на логіку трампістів пояснюють: "У нас головний ворог – Китай. Але в нього є поплічник, так би мовити, собачка на побігеньках, – це путінська Росія. Так сталося, що спочатку нам необхідно впоратися з путінською Росією. Інакше ми програємо Китаю, навіть не вступаючи з ним у боротьбу". На полі бою в Україні перемелюють російську воєнну машину. Він уже практично витратив всю армію, яку запустив в Україну 24 лютого. А це були найбоєздатніші частини. Те, що буде, – це вже другий сорт. І ми на це витратили 5,6% військового бюджету Пентагону. Якби НАТО вступав у боротьбу, щоб перемолоти російську армію в такій кількості, нам би знадобився трильйон. А так ми це зробили за 5,6%. І Путіна й далі перемелюють. Тому для американців ця допомога – копійки. Хоч Карлсон і кричить, що це вдвічі більше, ніж в Афганістані. Насправді це копійки, за допомогою яких душать найближчого союзника Китаю. Це зрозуміло нормальним людям, але є політична боротьба. Тому вигадують питання – і потім його роздувають.

Хто дасть Путіну гарантію безпеки? Ніхто. Він воєнний злочинець. Зараз Макрон може базікати, але коли дійде до справи...

Юрію Борисовичу, Путіну здається, що він викрутиться, як ви гадаєте?

– Ну, я гадаю, так. Юнаки живуть надіями. Особливо лиходії. А йому подітися нікуди. Тому що в нього вже немає варіанта з'їхати.

Ну, варіант завжди є. Він би міг сьогодні із Заходом якось домовитися.

– Як? Ну що ви...

Давайте я запропоную варіант.

– Ану.

Він іде з України, а вони йому обіцяють безбідну старість у якомусь регіоні не Росії.

– Хто йому це пообіцяє? Ніхто. Він воєнний злочинець. На нього вже зібрано купу фактів, уже готують серйозну базу для кримінальних справ. І те, що він воєнний злочинець, – сумнівів немає жодних. Я не бачу жодного політичного діяча, який би взяв на себе... Зараз Макрон може базікати, але коли дійде до справи... Я не уявляю, щоб президент Сполучених Штатів...

Ну, з нацистськими злочинцями ж домовлялися. Вони потім служили і Радянському Союзу, і Сполученим Штатам.

– Це люди, які критично були потрібні для національної безпеки країни. І це люди були другого, третього, 10-го ешелону. Це не були головні нацистські злочинці. Я не можу уявити, щоб домовлялися з Герінгом, Геббельсом, Гіммлером. По-друге, він сам не повірить у жодні гарантії. Він подумає, що це трюк, а там його в камері задушать. Третє, дуже важливе. Ніхто не скасовував позовів. Зібрали наразі усі факти для кримінальних справ – потім будуть позови проти Російської Федерації, проти конкретних представників РФ. Їх буде неймовірна кількість. На цьому процвітатимуть адвокати всіх західних країн. Бо їх будуть сотні. Такої системи не було після Другої світової війни, але тепер вона є. І це будуть мільярди. Росія працюватиме десятиліттями для того, щоб заробити лише на виплати за програними позовами. У принципі, кожен українець, член сім'ї якого загинув під варварським бомбардуванням, може знайти адвоката у Великобританії і Сполучених Штатах, щоб подати такий позов.

Ну й нарешті, можливо, найголовніше: він ніколи не повірить, що його поплічники його не здадуть. Для поплічників є сенс його здати під гарантії, що їхні гроші певною мірою залишать їм і їм дадуть аусвайс. Росію перетворять на гетто й відхоже місце світової цивілізації на десятиліття наперед. Але заможні люди, у яких іще мільярди є в західних банках, хочуть виїжджати. Для цього потрібен аусвайс. Здаси Путіна – дістанеш аусвайс. Привезеш його у клітці – дістанеш. І Путін це все бере до уваги. Тому він сам не може погодитися на жодні гарантії, тому що вони як мильна бульбашка.

Добре. Отже, Путін газуватиме далі?

– Намагатиметься.

Скільки це триватиме, на вашу думку?

– Тут від багатьох чинників залежить. Я вважаю, що далі, то дедалі більше військовий апарат саботуватиме його вказівки.

Фото: Ростислав Гордон/Gordonua.com Фото: Ростислав Гордон / Gordonua.com

Чому?

– За наявною інформацією, військові були категорично проти цього плану. Категорично. Я маю на увазі широкі кола військових.

Вони розуміли, що вони все вкрали з армії і що армія небоєздатна?

– Це перше, так. По-друге, вони розуміли реальність, до чого це може призвести. Я вам наведу приклад. Генерал Івашов. Це ж один із яструбів. Якого він листа написав? Навіть він і його колеги, які не були голубами в жодному разі, розуміли, до чого це призведе. Тому саботуватимуть. Путін їх самих замазує кров'ю. І кожен намагатиметься із цієї справи зіскочити. Друге. Це залежить від того, як підуть справи на полі бою. Я розраховую, що вони ітимуть для нього дедалі гірше. Окрім цієї війни, відбувається економічна війна проти Росії. І найсерйозніший, реальний крок, сильного удару було завдано вперше 5 грудня. Це ембарго на постачання нафти в ЄС і стеля цін. І що вже відбувається? Тоді як Brent був $82–83 за барель, російську нафту Індія купувала десь за $41. Вони його щипали як останнього лоха. А після 5 грудня... Із Москви кричали, напружувалися: "Ми не визнаватимемо..." А куди вони подінуться? Товариші з Індії їм сказали: "Друзі, раніше ми рахували дисконт від ціни Brent $82, а зараз рахуватимемо від стелі цін $60". Тобто з 5 грудня Росія продає ще на $4 дешевше, ніж це було до 5 грудня. Це має зрештою призвести до ситуації... Так, я дивлюся, і народець прозріває.

Так? Ви думаєте?

– Ну, я бачу. Радості у народу не видно. Божевільні завжди є. Я не бачу в них пориву. А вести таку війну без патріотичного пориву довго неможливо. Є генерали в Америці, до яких я дослухаюся. Один із них – генерал Годжес.

Так, серйозна людина.

– Так. Його знають в Україні. Він вважає, що все може закінчитися до осені наступного року. Ідеться й про звільнення Криму. Але все залежить від допомоги. Ви правильно кажете: якби відразу доправили всю цю зброю, то, можливо, усе було б уже закінчено. Але американці, які ухвалюють рішення, вважають, що якби швидко це доправили, уже б і ядерна зброя вибухала десь. А цього треба уникнути. Стратегічне завдання – розбити Путіна, звільнити Україну без термоядерної катастрофи.

Юрію Борисовичу, американці не відвернуться від України у якийсь прекрасний момент?

– Я думаю... Загалом – ні...

Ви замовкли надовго...

– Так. Тому що є обтяжувальні обставини… По-перше, тягар витрат і допомоги, яку американці надають зараз, – це священне. Це треба дати. Можна заплющити очі на все інше й рухати. Але далі постане питання щодо відновлення України. І на це необхідно набагато більше грошей. У багато разів більше. І тут постануть знову питання, які були до агресії: корупція і негарний зв'язок з агресором, тобто російською агентурою.

В Україні ніколи не було корупції. Ніколи. І ніколи ніхто з керівників України не мав зв'язку з агресором. Це наклеп.

– Ну, я сподіваюся. Доведеться це довести США. Після того, що зараз витримує Україна і що ще доведеться витрмати, щоб виграти цю війну, – ця країна гідна найсвітлішого майбутнього. Вона має стати зіркою Європи. Але для цього їй ще потрібно вирішити питання з другим фронтом: із корупцією і з негарними зв'язками з Росією. Тому що корупція є одним із найважливіших інструментів Росії для вербування п'ятої колони в Україні.

Юрію Борисовичу, Путін намагається наступати далі, намагається, намагається не виходить. Що він робить далі?

– У мене таке враження, що він готовий воювати до останнього росіянина. Десь він ляпнув, що готовий змиритися зі втратою 300 тис. росіян на полях битв в Україні. Але таке враження, що він уже туди наближається. Скільки зараз убитих?

Росіяни – у них такий менталітет параноїдальний – сприймуть розгортання Patriot в Україні як створення потенціалу для удару по Москві. Пам'ятаєте, як Путін обґрунтовував, чому треба вторгатися в Україну? Він кричав: "Ракети НАТО розмістить біля Харкова, вони будуть летіти до Москви сім хвилин!" Ну от воно і сталося

Майже 100 тис. загиблих.

– Майже 100 тис. Помножуємо на три – приблизно 300 тис. поранених. Правильно?

Напевно.

– Згідно зі статистикою воєнних дій, десь 80% із цих 300 тис. поранених можуть повернутися назад. А 20% уже ніколи не повернуться: помруть у шпиталях і будуть у такому фізичному стані, що вже нікуди не повернуться. 60 із 300 тис. – незворотні втрати. Разом 160 тис. Він вважає, що у нього велика країна як порівняти з Україною. Але він вважає, що за Україною стоїть військово-промисловий, військовий потенціал фактично всього НАТО і G7. Він наївно розраховує, що може виграти війну на виснаження. Я навів думку генерала Годжеса. Є ще такий шикарний аналітик… Він казав, що настав час дати Україні стратегічні засоби протиповітряної оборони і системи озброєнь, які можуть уражати територію ворога. Минає тиждень – два удари по російських стратегічних авіабазах. Цей аналітик проаналізував свого часу війни, які Росія вела упродовж останніх 300 років. Ті війни, які Росія виграла, завершувалися перемогою приблизно за вісім місяців.

Як же? А Друга світова?

– Так, виняток є. Він, певно, рахував ті війни, які вела лише Росія. У Другій світовій Росія спиралася на промислову й військову базу всього Заходу, насамперед США. А якщо вона програвала, то програвала упродовж 18 місяців. Я порахував ці місяці і вийшло, що якщо до жовтня Путін не перемагає, то після жовтня шанси Росії на поразку стрімко зростають. І апогей буде десь у серпні. І тут генерал Годжес каже, що [війна може закінчитися у серпні 2023 року]. Але, згідно із цією теорією, із кожним тижнем, із кожним місяцем його шанси на перемогу зменшуються.

Юрію Борисовичу, у мене є відчуття, що Україні допомагають іншопланетні цивілізації й іншопланетяни періодично бомбардують територію Росії. То у Курську, то у Брянську, то у Бєлгороді, а то й в Енгельсі Саратовської області, за 600 км від України. Дякую іншопланетним істотам, які взяли на себе таку місію. Можуть іншопланетяни як це сказати без матюка? ударити по Москві, Кремлю, наприклад, по резиденції Путіна?

– Я називаю це "ударами Святого Духа". Бог на боці України, безперечно. Щоб Україна вистояла, потрібна була комбінація ідіотських помилок Путіна із 24 лютого, його армії потрібна була така кількість абсолютно ідіотських, неймовірних для професіоналів помилок зробити... Я думаю, Святий Дух допоможе вдарити по Москві.

Ось так? Удари по Москві...

– Ні, навряд. Тому що це буде ескалація, межа термоядерної війни. Це точно буде термоядерна війна.

Я аж пожвавішав. Ви бачите?

– Бачу, так. Але що він може зробити – я вважаю, зробить. Після того, як було оголошено про ймовірні постачання Patriot, російська сторона розгорнула три ракети "Ярс" у Тверській і Калузькій областях. До того ж у них є один ідіот, генерал Гурульов.

Так.

– Це кримінальник з обличчям, як у нас говорили свого часу щодо маршала Язова, із якого можна вичавити склянку самогону. Коментуючи розгортання цих ракет, він сказав, що їх буде спрямовано на Лондон й інші столиці. По-перше, вони там не потрібні. По-друге, це ідіотизм – вони біля Москви. Вони одразу ж стають мішенню американських стратегічних ракет. Такі ракети розгортають у Сибіру, десь на півночі – подалі від цивілізації. Ці ж ідіоти розгортають... Якщо це не блеф. Могли ж показати якусь болванку і сказати, що це ракета. Виникає ситуація, яка була наприкінці 70-х – 80-х минулого століття, коли Радянський Союз розгорнув ракети СС-20 і спрямував їх на Західну Європу. Чого не потрібно було абсолютно стратегічно. А у відповідь Рейган розгорнув "Першинги" і крилаті ракети. Час підлітання "Першингів" до Кремля – 10–12 хвилин. І вранці вони прокинулися й ахнули. І відразу ж стали нормальними людьми. Я маю на увазі, у Політбюро.

Фото: Ростислав Гордон/Gordonua.com Фото: Ростислав Гордон / Gordonua.com

Перебудова, гласність і демократія.

– Упродовж ночі відбулося.

Про це мені сказали Шеварднадзе і Горбачов.

– Я їм подавав інформацію з Вашингтона в цей самий час і пояснював, до чого все це призведе. Жартую. Робив свій посильний внесок. Стосовно Patriot. Це ж ціла історія. Істерика була у Путіна, коли Сполучені Штати двійко чи трійко років тому оголосили про розгортання Patriot у Польщі. Вони кричали, що "зараз це буде ракета "земля – повітря", яка збиватиме повітряні цілі. Але туди можна встановити ракету "земля – земля". Ось ту саму крилату ракету, яку розгорнув свого часу Рейган. Або аналог "Першинга". Але тепер "Першинг" буде іншим. Він летітиме не 10–12 хвилин, а 5–6. Загалом же росіяни – у них такий менталітет параноїдальний – сприймуть розгортання Patriot як створення потенціалу для удару по Москві. Пам'ятаєте, як Путін доводив, чому треба вторгатися в Україну? Він кричав: "Ракети НАТО розмістить біля Харкова, і вони будуть летіти до Москви сім хвилин!" Ну ось воно і сталося. Точніше, близько до того. Це те, що називають "із камінчика на камінчик".

Я трохи дивуюся американцям. Спробую от пояснити, що я маю на увазі. Я спілкувався певний час із сином Микити Хрущова, який жив у США, викладав у Брауновському університеті. Я в нього був у гостях. Потім він приїжджав до Києва. Ми з ним багато годин провели за спілкуванням. Що розповідав Сергій Микитович? Він же з батьком провів багато часу, коли той керував Радянським Союзом. А потім, коли його відправили у відставку, Сергій Микитович був із ним на дачі, записував його мемуари, потім видав їх за кордоном. Він у темі. Сергій Микитович був ракетником, героєм соціалістичної праці. Що він мені розповідав? Він сказав, що коли була Карибська криза й уесь світ тремтів від того, що зараз почнеться ядерна війна, маршали прийшли до Хрущова і сказали: "Микито Сергійовичу, воювати нічим. Як порівняти з американцями, у нас гола дупа".

– Так.

І тоді Мікояна поспіхом скерували до Кеннеді. І коли весь світ здригався від жаху, Мікоян із Кеннеді в його кабінеті пили віскі і спокійно розмовляли, як закінчити цю вакханалію. Далі, ви пам'ятаєте, справа Пеньковського, викритого агента англійської розвідки. Як я зрозумів зі слів Сергія Хрущова, Пеньковського підіслали в Англію наші. Вони його використали, щоб повідомити англійцям, що у нас гола дупа, воювати нічим.

– Так.

Що я хочу сказати? В американців такий багатий досвід спілкування з імперією зла, яка постійно створює потьомкінські села. Це країна-блеф, її армія блеф. Її потужність військова блеф. Науки немає, технологій немає ніхріна немає. Я так вважаю.

– Так.

Ми побачили цю "велику армію" у справі. Це скупчення ідіотів... Ви заходите в Україну, і тут ці нескінченні колони, одна машина за одною... Це взагалі нечувана херня.

– Так.

Вони не вміють воювати. У них немає нічого. Невже американці не розуміють, що їх просто дурять і вони мають справу із надувною мильною бульбашкою?

– По-перше, історія у якомусь сенсі повторюється. Ви згадали Карибську кризу. Тоді Хрущов же кричав, що…

За аналогією із Цезарем, підозрюю, що останніми словами Путіна можуть бути: "І ти, Рамзане?" Або: "І ти, Євгене?"

"Ми вас поховаємо!" він кричав.

– Так. "Ми ракети штампуємо, як сосиски!" Так переконливо кричав, що ЦРУ встановило... В американців хвороба – вони довірливі люди. Вони прикинули: "Не може ж так нахабно брехати керівник такої великої країни..." І вони вирішили, що десь 1 тис. ракет у Радянського Союзу. Потім, коли почав літати Blackbird, вони встановили, що їх було лише дві.

(Сміється).

– Уявляєте? Провал розвідки. Цього разу знову відбувається провал. The New York Times пише: Путіна переконали його генерали, які розікрали левову частку того, що виділено було на оборону, а йому доповідали, що все в шоколаді.

Звісно.

– І він повірив. Коли приїхав директор ЦРУ Бернс до Москви і зустрічався з Патрушевим, він сказав: "Ми знаємо, що ви зібралися нападати. Не нападайте, інакше матимете справу з усім НАТО". Патрушев на нього глянув і каже: "Ми провели такі реформи, ми настільки зміцнили збройні сили, що ми можемо це зробити. Ви нам не можете перешкодити. У вас немає такої можливості". І, як пише The New York Times із посиланням на американських дипломатів, розвідників, Америка повірила у блеф Путіна. Тому, коли почалася агресія, американці, керівництво НАТО вважали, що Росії буде потрібно кілька днів, щоб упоратися. От звідки ноги. Знову цей самий безглуздий провал.

Друге. Ми з вами за чаркою чаю можемо обговорити, що вони дебіли. Це все буде правильно. Але в руках в ідіота ядерна палиця. І перевіряти практичним шляхом, чи є вона в нього і скільки їх у нього, – це загрожує страшними наслідками. Треба враховувати найгірший варіант. Інакше катастрофа. Тому це і враховують, планують за найгіршим варіантом. Я з вами згоден. На мою думку, це та людина, із якою можна розмовляти, тільки піднісши до її фізіономії кулак, і цей кулак має пахнути смертю. Це найголовніший аргумент переговорів з ідіотом, із яким ми маємо справу. Але у Білому домі сидять люди, які вважають, що треба цього всього не допустити. Вони розумні. Вони мають намір вирішити питання, не розтрощивши вщент усієї халабуди, як казали в Одесі. Така у них тактика. На жаль, це затягує війну.

Ви заговорили про чарку чаю.

– Так.

Із жалем на думку мені спало, що ми з вами вже 10 місяців не сиділи за чаркою чаю.

– Так. Згубні наслідки війни.

Юрію Борисовичу, в оточенні Путіна всі розуміють, що вони припливли фактично. Там є люди, здатні його зв'язати, видати?

– Ви ж бачили цих людей на пам'ятному засіданні Ради безпеки. Це миші. Я думаю, що вони навіть подумати уві сні бояться, щоб пустити в хід табакерку чи зв'язати його, як під керівництвом маршала Жукова пов'язали Берію. Для цього треба все-таки мати сталеві нерви.

Скріншот: Дмитро Гордон/YouTube Скріншот: В гостях у Гордона / YouTube

До речі, син Берії дав мені інтерв'ю за тиждень до смерті. І він мені сказав абсолютно серйозно: "Жодного пов'язання Берії на засіданні президії ЦК не було. Жодного маршала Жукова не було. Жодного арешту не було, жодних листів і суду не було. У маєток увірвалися люди під керівництвом майбутнього маршала Москаленка і розстріляли Берію з автомата".

– Так. Я те саме чув. Але для цього треба було мати маршала Москаленка. Зараз там його немає. Я теж про це думаю, звісно, і згадую, що сталося із Цезарем. Путіна, звісно, із Цезарем порівнювати не можна, але останні хвилини життя Цезаря... Там же десятки сенаторів встромляли в нього свої кинджали, й останнім завдав удару Брут. Й останні його слова були...

"І ти, Бруте?"

– "І ти, Бруте?" Так. А Брут виріс у нього, як син. Виріс у його сім'ї. І ось він завдав останнього смертельного удару. І я підозрюю, що останні слова Путіна можуть бути: "І ти, Рамзане?" Або: "І ти, Євгене?" Я думаю, це ті люди, які можуть вирішити питання.

До речі, для Євгена гарний варіант легалізуватися і спокійно жити. Правда ж?

– Так. Бо їм не жити. Після поразки Путіна вони перші кандидати.

Юрію Борисовичу, ми будемо завершувати. Я вам кілька запитань поставлю ще. Скажіть, ви оптиміст?

– Так. Я незнищенний оптиміст. Я добре поінформований песиміст. Добре поінформований песиміст стає оптимістом. Я вірю. Я не можу повірити, що ця летюча бліда міль, яка збожеволіла й уявила себе гірським орлом, може перемогти світову цивілізацію. Це суперечить просто всьому моєму сприйняттю дійсності. Тому я оптиміст.

Насамкінець дуже легке запитання. Коли на вас чекати у Києві?

– Перемога. На параді перемоги на Хрещатику, Дмитре Іллічу.

– Будемо стояти на трибуні.

– Я стоятиму скромно. У плащі, можливо, у темних окулярах... Але я буду там. І душа моя радітиме.

Дякую, Юрію Борисовичу. Дякую вам.

– Дякую, Дмитре Іллічу, за увагу. Велике вітання усім вашим глядачам. Бажаю пережити ці важкі дні, тижні, місяці. Але потрібні мужність, витримка й повне розуміння, що перемога буде за нами.

Відео: Дмитрий Гордон / YouTube