-1 Київ
Перед початком офіційних зустрічей і переговорів президент США Дональд Трамп не просто тисне руку своєму співрозмовнику: він міцно стискає її і перетягує на себе. Журналісти звернули на це увагу після перемоги Трампа на виборах, коли він тиснув руку майбутньому віце-президенту США Майку Пенсу.
Першим закордонним гостем, який відчув на собі рукостискання Трампа, став прем'єр-міністр Японії Сіндзо Абе. В американських ЗМІ тоді активно обговорювали вираз обличчя Абе після привітання.
Закордонне турне Трампа
Минулого тижня Трамп здійснив своє перше закордонне турне, відвідавши Саудівську Аравію, Ізраїль, Італію, Ватикан і Бельгію. Протягом цього часу він провів десятки офіційних зустрічей і переговорів, які традиційно починалися з рукостискання.
Найяскравішою стала його зустріч із президентом Франції Еммануелем Макроном на саміті "Великої сімки". Французький лідер назвав рукостискання із Трампом "моментом істини", у якому він хотів продемонструвати, що президенту США не робитимуть "навіть символічних поступок". Коли вони тиснули один одному руки, у президентів побіліли кісточки.
У цьому моменті Макрон справді не поступився Трампу, однак на вулиці у них було ще одне рукостискання. Його детально розібрав професор психології Іллінойського університету Флорін Долкос для видання The Huffington Post. На його думку, Трамп хотів продемонструвати Макрону, що він – "альфа", і навіть застосував для цього прийом.
Перед тим, як потиснути руку Макрону, Трамп підняв долоні і розвів їх у різні боки – це дружній жест, який зазвичай роблять люди, коли бачать перед собою близьку людину. Для зустрічі двох світових лідерів, що побачили одне одного вперше, жест явно нехарактерний. Макрон спочатку потиснув руки кільком людям поряд із Трампом, а потім привітав і самого президента США.
Той відразу ж стиснув його руку і потягнув на себе, силою розвернувши Макрона майже на 50 градусів. Французький президент намагався звільнити руку, але цього йому не вдалося.
Рукостискання Трампа витримав і президент Таджикистану Емомалі Рахмон, із яким він зустрівся в Саудівській Аравії. Рахмон перетягнув руку Трампа на свій бік і змусив американського президента першим розтиснути пальці.
Зустрічі із Трампом у США
Першим, хто витримав рукостискання Трампа, був канадський прем'єр Джастін Трюдо, який приїжджав у Білий дім у лютому 2017 року. Він виявився готовим до прийому Трампа і випередив його, відразу поклавши руку на плече американського президента. Це не дало змогу Трампу "перетягнути" Трюдо на себе.
Тиснути руку канцлеру Німеччини Ангелі Меркель Трамп відмовився. Це сталося 17 березня в Овальному кабінеті Білого дому. Фотографи запропонували лідерам США і Німеччини обмінятися рукостисканням, однак Трамп проігнорував їхні слова, навіть коли пропозицію повторила сама Меркель.
У середині лютого із Трампом також зустрічався прем'єр-міністр Ізраїлю Біньямін Нетаньяху. Трампу не вдалося перетягнути його руку на свій бік, однак після недовгого рукостискання він поплескав ізраїльського прем'єра по спині. Такий жест часто використовують під час привітання своїх підлеглих. Експерт із мови тіла Петті Вуд у коментарі Business Insider підкреслила, що таким чином Трамп хотів створити перевагу над Нетаньяху.
Журналісти The Guardian звернули увагу, що під час офіційних зустрічей Трамп "фізично тепліше" ставився до "диктаторів і супротивників США", зокрема – до президента Єгипту Абделя Фаттаха ас-Сісі і глави МЗС РФ Сергія Лаврова. Із ними він не застосовував свого традиційного рукостискання.
"Його рукостискання швидше свідчать про статус, ніж про солідарність. Із психологічного погляду вони корисливі та егоцентричні. Вони, як і багато інших аспектів життя, свідчать, що для Дональда Трампа найголовніше – це сам Дональд Трамп", – пише професор психології Університету Едж-Гілл Джефф Бітті у своїй статті для The Conversation.
