Викладачка івриту Валерія Ханчас: Якщо людина хоче жити в Ізраїлі, їй потрібно швидко навчитися говорити, писати, думати, жартувати, навіть лаятися на івриті

Коли дитина вчиться говорити своєю рідною мовою, вона ж не вивчає спочатку алфавіт, потім правила побудови речень

– Валеріє, ви з дитинства хотіли стати педагогом і викладати іврит чи так склалося ваше життя?

– Я виросла в Києві, після школи навчалася в музично-педагогічному коледжі, займалася у школі вокалу й акторської майстерності при єврейському театрі. Здобула диплом учителя початкових класів і пішла працювати у звичайну школу. Я почала вивчати іврит у Києві, коли готувалася до репатріації. За пів року навчання почала викладати майбутнім репатріантам сама, а після переїзду до Ізраїлю, навчаючись в ульпані, часто пояснювала однокурсникам те, чого вони не розуміли чи не встигали засвоїти під час уроків. Я зрозуміла, що в мене непогано виходить допомагати людям вивчати іврит і мало того, мені це цікаво. Це моє покликання. Тоді я здобула диплом учителя івриту, якийсь час попрацювала у школі, а потім мене запросили в коледж "Ньюмен-центр", де я працюю вже 24 роки.

– Докторка філології, викладачка "Відкритого університету" й авторка багатьох підручників, словників та освітніх методик навчання івриту Інна Раковська говорить про вас як про екстраординарну унікальну фахівчиню у сфері викладання цієї мови. Ви з нею згодні?

– Мені дуже приємна така висока оцінка моїх заслуг і талантів із боку визнаної експертки у сфері викладання івриту. Я згодна з тим, що моя авторська методика – це, по суті, новий погляд на процес викладання мови. Вона дає можливість вивчати іврит за короткий строк, і водночас цк не шкодить якості знань учнів. У світі немає аналогів моїй методиці. Тому так, може, це не надто скромно, але я думаю, що оцінка мене як екстраординарної унікальної викладачки цілком справедлива.

– Ви працюєте з репатріантами лише як викладачка?

– Ні, я намагаюся підтримувати репатріантів не лише як учителька івриту. Переселенці до мене звертаються по допомогу й пораду в цілком звичайних повсякденних ситуаціях. Після переїзду виникає багато дрібних побутових питань, які складно вирішувати в поки незвичних обставинах. Сходити в банк, звернутися до лікаря або в адміністрацію, написати листа або запит, сходити на комісію – для репатріанта така дрібниця може стати справжньою проблемою, тому я завжди в таких випадках намагаюся допомогти.

– Як ви зрозуміли, що необхідно розробляти власну методику викладання івриту? Вам не подобалися наявні? Чи учням було важко займатися за стандартною програмою?

– Стандартна програма була, на мою думку, надто "академічною". Наголос зроблено на граматичний складник, а учням насамперед було необхідно засвоїти базову, розмовну, побутову мову. До того ж усі матеріали були застарілими, складними для сприйняття, а вчити потрібно було швидко. Спершу я готувала матеріали до кожного уроку. Учням дуже подобався мій незвичайний підхід, живі тексти, які легко запам'ятовуються. Поступово я зрозуміла, що мої напрацювання потрібно доповнити й систематизувати – тоді вийде ідеальна програма вивчення івриту для репатріантів.

– У вас був якийсь момент, коли ви сказали собі: "Усе, я сідаю писати підручник. Просто зараз"?

– Такого різкого поштовху, наскільки я пам'ятаю, не було. Але був надзвичайно яскравий епізод. Я приїхала до друзів в Австралію, і, звичайно, ми відвідали місцеву єврейську громаду. Я дуже здивувалася, коли дізналася, що навіть Тору вони змушені читати російською, бо ні якісної методики, ні викладачів, ні підручників івриту в них на той момент не було. Люди хочуть вивчати іврит, але не можуть. Тоді я вже працювала над своєю методикою й чітко усвідомила, що підручник потрібен, причому такий, який підійде і для самостійного вивчення. Матеріалів і напрацювань на той момент у мене було вже достатньо, і я вирішила, що час одягнути все це у формат підручника.

– Чому ви впевнені, що ваш підручник кращий за всі інші?

– Якщо людина хоче жити в Ізраїлі, їй потрібно швидко навчитися говорити, писати, думати, жартувати, навіть лаятися на івриті. Причому це має відбуватися природно, без напруги. Мій підручник легкий, яскравий, гарний, він запам'ятовується і є максимально зрозумілим. Його хочеться читати, гортати, розглядати. Просто приємно тримати в руках. Плюс до всього вчитися за ним можна самостійно – без допомоги педагога. Усюди є пояснення – прості й докладні. Якщо ви не говорите на івриті й вам, наприклад, потрібно сходити в поліклініку в Ізраїлі, ви можете відкрити підручник, вивчити діалоги з розділу "Поліклініка" і спокійно йти: ви всіх зрозумієте і вас зрозуміють.

– У чому унікальність вашої методики?

– На відміну від більшості звичних методик навчання, я наголошую на розумінні структури мови, а не на зазубрюванні слів, висловів і правил граматики. Коли дитина вчиться говорити своєю рідною мовою, вона ж не вивчає спочатку алфавіт, потім правила побудови речень. Вона "вбирає" рідну мову на рівні свідомості й підсвідомості через асоціації, звучання, картинки, мультики. Моя методика побудована за аналогічним принципом, але з огляду на те, що працюю я не з немовлятами й часу на вивчення в нас набагато менше. Природні діалоги, трохи гумору, наголос на тому, щоб мову вивчали просто і природно, продумана структура уроків – усе це в комплексі дає приголомшливі результати.

Мою методику вже успішно застосовують у школах і коледжах Ізраїлю, за нею вивчають іврит у єврейських громадах по всьому світу.

– Як ви вважаєте, вашу авторську методику викладання можна вдосконалити? Чи потрібно це робити? Чи вона ідеальна й не потребує допрацювань?

– Як я вже казала, іврит – жива й динамічна мова, і працюємо ми з живими людьми. Моя методика постійно розвивається, я доопрацьовую свій підручник, шукаю нові підходи, інструменти, прийоми викладання. У мене вийшов підручник "От алфавита до знания иврита" – це два томи, кожен із яких логічно завершений. Третій підручник – "Сборник рассказов", а зараз я працюю над четвертим підручником, записую відеоуроки. Також ми з командою працюємо над електронним курсом івриту. Це буде повноцінна навчальна програма із картками для запам'ятовування, матеріалами для вивчення в ігровій формі. Ми плануємо запустити версію, яка підходить і для комп'ютера, і для смартфона.

– У вас є підручники й авторський YouTube-канал, а чи є якісь незвичайні навчальні проєкти? Наприклад, іврит у мультфільмах для найменших?

– Іврит у мультфільмах – цікава ідея, але такого в нас у розробці наразі немає. Зате є схожий насправді дуже цікавий проєкт – курс івриту із серіалів з акцентом на аудіоматеріали. Тобто людина дивиться серіал на івриті і вчиться розуміти мову за матеріалами, які спочатку не адаптовані для уроків. Там говорять так, як із ним говоритимуть справжні ізраїльтяни. До аудіодоріжки йтиме текст за аналогією із субтитрами для комфортнішого та глибшого сприйняття. По-моєму, вийде дуже оригінально й захопливо.

– Ви не плануєте зайнятися розробленням методики для вивчення якоїсь мови, окрім івриту?

– Насправді моя методика легко адаптується для вивчення практично будь-якої іноземної мови. Структура гармонійна й націлена на глибоке і водночас м'яке занурення в мовне середовище, головне – опрацювати текстове наповнення з урахуванням специфіки мови, яку вивчають. Зокрема, зараз я працюю над стратегією адаптації методики для вивчення англійської мови.

– А навіщо взагалі потрібно вивчати іврит? Адже ця тема популярна лише серед репатріантів. А що можна сказати для людей, які не планують переїжджати на постійне місце проживання до Ізраїлю? Для чого це їм?

– Іврит – одна з найдавніших мов на планеті. Сучасна версія мови практично безпосередньо походить від класичного івриту, мови, якою спочатку було написано єврейську Біблію (Танах) і Старий Завіт. Будь-які тексти краще читати в оригіналі, тоді на сприйняття не вплинуть "труднощі перекладу", тому якщо хочете прочитати Старий Завіт в оригіналі – ласкаво просимо на курси івриту.

Звичайно, насамперед у вивченні івриту на рівні носія мови зацікавлені саме репатріанти, люди, яким незабаром доведеться говорити цією мовою у своєму повсякденному житті. Але це зовсім не означає, що тим, хто не прагне жити в Ізраїлі, вивчення івриту не стане у пригоді.

Іврит активно вивчають етнічні євреї, які живуть у всьому світі. Знання мови допомагає їм вибудовувати національну самосвідомість, осягати єврейську культуру, читати священні тексти, особливо Тору, в оригіналі, а для єврея це дуже важливо.

Іврит і Біблію додано в обов'язкову програму навчання в Гарварді та Принстоні, слова на івриті зображені на печаті Єльського університету, а деякі студенти цього навчального закладу свої вступні промови проголошують на івриті. Іврит є популярним у США з XVIII століття, а батьки-засновники активно вивчали іврит, цитували Біблію й навіть замислювалися про те, щоб зробити цю мову однією з офіційних у країні.

– Тобто інтерес до івриту у США – це просто данина історичній традиції?

– Це не лише традиція. Ви знаєте, що США займають провідну позицію у світі в багатьох сферах, а успіх країни багато в чому залежить від мислення людей, які в ній живуть. Іврит – це унікальна мова, яка допомагає реструктурувати мислення й дає більше, ніж просто точне розуміння слова. Іврит – мова, яка поєднує історію й сучасність, уміння розуміти, сприймати й говорити нею виводить інтелект людини на принципово новий рівень.

Звичайно, ще один важливий чинник, який зумовлює популярність івриту у США, – це найбільша у світі єврейська діаспора. За різними даними, у Сполучених Штатах живе від 5 млн до 8 млн євреїв, а це порівнянно за чисельністю з населенням усього Ізраїлю. Більшість цих людей не планує переїжджати на історичну батьківщину, але вони також цікавляться своєю культурою, високо цінують національну ідентичність і готові вивчати або вже вивчають іврит.

Моя основна робота пов'язана з репатріантами, але за моєю методикою й за моїми підручниками займаються не лише переселенці. Мою методику активно використовують у єврейських громадах по всьому світу. Зокрема, єврейська громада Сан-Франциско повністю перейшла на вивчення івриту за моїми підручниками. До речі, від них надходить дуже мотивувальний зворотний зв'язок. Члени єврейської громади діляться своїми успіхами – якщо раніше читання і сприйняття мови для них було більше "механічним", то зараз вони можуть справді говорити, читати на івриті. Вони почали читати Тору, розуміючи, що саме вони читають, який сенс містять у собі рядки цієї священної книги. Для них було дуже важливо досягти цього розуміння, а для мене також важливо бачити результат. Моя методика працює, працює ефективно, і охоплення єврейських громад, зокрема на території США, щодо вивчення івриту за моїми підручниками лише зростатиме.

– У вас є якісь проєкти, які прямо не пов'язані з вивченням івриту, чи ви весь свій час присвячуєте навчанню й допомозі репатріантам?

– Навчання івриту й підтримка переселенців – моє основне, але не єдине заняття. Зараз із командою ми працюємо над повнометражним документальним фільмом про дітей євреїв, які пережили Голокост. Нині всі вони – дорослі, навіть люди похилого віку, але однаково спогади живі, ними можна й потрібно поділитися. Вони говорять не лише про те, як їхнім батькам було під час Голокосту, але також про те, як вони змогли вижити, вибратися, як вони ховалися в українських селах, як їм допомагали звичайні люди із цих сіл, ризикуючи своїм життям ховали їх від німців, щоб урятувати. Вони розповідають, як зуміли побудувати своє життя далі, який відбиток Голокост залишив у їхніх душах. Це складно передати коротко й від третьої особи, краще, звичайно, подивитися й послухати ці інтерв'ю, зібрані у фільм. Працювати над цим проєктом досить важко психологічно, але ми з командою впевнені – не можна допустити, щоб Голокост просто забули.