0 Київ
Успіх України усе ще залишається стратегічно важливим для Заходу. Настав час Сполученим Штатам відновити свою участь і підтримку. Розмова держсекретаря [Ентоні] Блінкена з міністром закордонних справ [Дмитром] Кулебою стала добрим початком. Наступним мав бути дзвінок президента [Джо] Байдена президенту [Володимирові] Зеленському та запуск оновленого стратегічного партнерства щодо всього спектру питань.
Офіційний Вашингтон справедливо зосереджений на боротьбі з коронавірусом і пожвавленні економіки, а також на вирішенні питань расової та соціальної справедливості. Робота з конкуренцією великих держав, особливо з боку Китаю, домінує в мисленні про національну безпеку. Решта світу покладає великі надії на повернення до традиційних моделей участі та лідерства Америки, але визнає, що новій адміністрації знадобиться час.
Однак в Україні зростає занепокоєння, яке легко може розвіяти команда Байдена.
Щоб уявити, який це має вигляд з українського погляду: президент Байден вів мову із президентом Путіним про Україну всього за тиждень перебування при владі, не проконсультувавшись попередньо з Україною, яка є жертвою російської агресії. Він досі не розмовляв із президентом Зеленським, але зателефонував більше ніж 30 іншим главам держав.
У заяві Білого дому про телефонну розмову з Путіним ідеться, що президент Байден підтвердив підтримку Сполученими Штатами суверенітету України, що, звичайно, добре. Однак водночас ненавмисно не згадано, що США підтримують "територіальну цілісність" України. Таке упущення є критичним і вартим уваги для України, враховуючи окупацію Донбасу Росією та анексію Криму.
Зовсім нещодавно головна редакторка RT, основного глобального пропагандистського агентства Росії, [Маргарита Симоньян] відвідала конференцію на окупованих Росією територіях України і закликала "матінку Росію" повернути Донбас "додому". Порушення режиму припинення вогню з боку Росії на Донбасі протягом останнього місяця почастішали, і тільки цього тижня троє українських військовослужбовців загинули внаслідок мінометного обстрілу, контрольованого Росією. Зустрічі в нормандському форматі зірвали і серйозних переговорів, спрямованих на те, щоб змусити Росію припинити агресію і відновити мир та законне управління в Донецьку і Луганську, не ведуть.
МВФ нещодавно завершив місію в Україні безрезультатно – цілком справедливо вимагаючи відновлення реформ, які скасували минулого року. Проте цю новину було важко прийняти, оскільки Україна й далі шукає чіткі сигнали підтримки Заходу, яких так і не було.
На цьому тлі Сполучені Штати можуть зробити кілька речей, щоб продемонструвати незмінну підтримку України і тим самим просунути інтереси США.
- Запланована телефонна розмова Байдена із Зеленським має відбутися якомога швидше. Двом президентам не обов'язково ставати друзями по листуванню, але важливо налагодити контакти на рівні глав держав, щоб визначити тон для співробітництва між адміністраціями обох країн. Це стало б вирішальним чинником для України.
- Прессекретар Білого дому має висловити обурення пропозицією підтримуваної Кремлем [головної редакторки] RT анексувати Донбас Росією. Ця "пробна куля" Кремля незаконна на всіх рівнях, це провокація, навмисно спрямована проти Білого дому, і її легко відхилити, якщо США дадуть відповідь.
- Державному секретареві Блінкену треба підтвердити прихильність США до декларації Помпео від 25 липня 2018 року, в якій Сполучені Штати зобов'язалися відмовитися "визнати претензії Кремля на суверенітет над територією, захопленою силою, та з порушенням міжнародного права". Це сучасний еквівалент декларації Веллса 1940 року, в якій Сполучені Штати відмовилися визнати заявлену Росією анексію країн Балтії – дія, яка виявилася критичною за 40 років після цього.
- Сполучені Штати мають відновити стратегічний діалог з Україною щодо фундаментальних питань геостратегічної важливості. Зустрічі державних секретарів і міністрів оборони з їхніми українськими колегами, які проводитимуть двічі на рік, покладуть цьому початок.
- Сполучені Штати мають знову наполягати на проведенні Україною довгострокових реформ. Стійкий успіх на цьому фронті вислизнув від країни з моменту здобуття незалежності. Звичайно, ні США, ні ЄС, ні МВФ не можуть зробити для України того, що вона має зробити для себе. Але водночас чітка стратегія і керівництво США необхідні для того, щоб дати українським лідерам упевненість і політичне прикриття, потрібно для ухвалення неймовірно болючих і важких рішень. США також можуть допомогти, енергійно розслідуючи кримінальні справи, які вже ведуть проти певних українських олігархів, і працюючи з Україною над поліпшенням головних антикорупційних та правоохоронних інститутів, які досі не реалізували свого потенціалу.
- Врешті США мають приєднатися до ЄС, МВФ та інших міжнародних партнерів, щоб допомогти Україні реалізувати довгострокове антимонопольне законодавство. Нинішня антимонопольна комісія України неефективна. У ситуації, коли жменька людей контролює величезні сегменти економіки, ЗМІ, судову систему, державну промисловість, голосування в Раді і державну адміністрацію, корупція є всього лише симптомом неспроможності системи, а не самою хворобою. Українське керівництво має взяти на себе відповідальність за таку довгострокову реформу, але знову може досягти успіху тільки в разі твердої підтримки США та ЄС.
Сполучені Штати можуть легко й ефективно запустити таку дорожню карту. Але США мають діяти швидко, оскільки сили, що протистоять такій програмі, вже мобілізуються.
