+1 Київ
Текст підготувала платформа пам'яті "Меморіал", яка розповідає історії вбитих Росією цивільних і загиблих українських військових спеціально для видання "ГОРДОН". Щоб надати відомості про втрати України, заповнюйте форми: для загиблих військових і цивільних жертв.
Російська армія окупувала Волноваху в березні 2022 року. Після цього багато місцевих виїхали. Проте не всі. У середині березня 2022 року сім'я Капканців теж вирішила евакуюватися – поїхала до Польщі. Та за кілька тижнів, у квітні, повернулася. За словами родичів, Капканці казали, що будуть удома чекати на Збройні сили України. Пояснювали своє рішення зокрема тим, що у Волновасі мають господарство, будинок, де щойно зробили ремонт. Мовляв, не можуть без свого дому і не хочуть залишатися за кордоном, розповів племінник Тетяни Капканець Сергій Могілевський.
"Усі мої родичі за татовою лінією – із Волновахи. Мало не кожне літо ми із сестрою та іншими рідними проводили саме там. У нас велика дружня родина двоюрідних братів і сестер, ми одне одному завжди допомагали, усе знали про всіх. Попри те, що я виїхав до Сполучених Штатів Америки сім років тому, до 2015-го ще навідувався до них, вітав у дні народження. Моя сестра тримала зв'язок із тіткою Тетяною. Коли почалося повномасштабне російське вторгнення, ми просили, щоб вони виїздили у Польщу чи Німеччину. Вони спершу послухали нас, поїхали, якраз коли були сильні обстріли у місті, але потім повернулися", – відзначив Могілевський.
За словами Могілевського, сім'я Капканців була простою і працелюбною. Ніколи ніхто не сидів без роботи.
"До повномасштабної війни вони жили, як звичайна українська сімʼя. Мали землю, засівали, а вирощене возили на ринок продавати. Тримали худобу. От заріжуть кабанчика, м'ясо продадуть – і вже з того щось мають. Скільки їм було потрібно для життя? Вони просто насолоджувалися тим, що мали", – зазначив Могілевський.
Зі слів Могілевського, до 2019-го Едуард Капканець працював охоронцем на фірмі – добу через дві мав чергування, а потім звільнився й почав займатися господарством біля дому. Мав ще невеликий бізнес, прав речі для військових. У період пандемії коронавірусу сильно захворів, багато часу пішло на те, щоб відновитися.
Дружина Тетяна спершу працювала продавчинею на ринку, а потім – у місцевому магазині. Коли ж почалося російське повномасштабне вторгнення, Едуард покинув усю роботу, окрім сімейного господарства. Мав поросят, курей. Старший син Андрій і молодший Олександр допомагали батькам.
Андрій переїхав із сімейного будинку, коли одружився з Наталією Горкун. На момент загибелі їй було 29. Вона родом із Донецької області, освіту здобувала у Бердянському державному педагогічному університеті. Разом з Андрієм виховували двох дітей – старшу доньку Анастасію, ученицю четвертого класу місцевої школи, і молодшого сина Микиту 2018 року народження.
Перед повномасштабною війною у Наталії помер батько, а ще раніше вона втратила маму. Її сестра вирішила виїхати з окупації, а вона продовжувала жити у Волновасі, займалася домашніми справами і проводила час із сім'єю, розповіла родичка жінки Ірина Почанкіна. За її словами, Едуард і Тетяна Капканці допомогли молодому подружжю придбати будинок. А молодший син Олександр разом із 27-річною дружиною Катериною залишилися жити у батьківському домі.
Катерина була із сімʼї залізничників і сама деякий час працювала приймальницею поїздів. З Олександром вони довго зустрічалися, а побралися якраз напередодні широкомасштабної війни. Як розповіла колишня колега загиблої, яка працювала разом із Катериною три роки, дівчина була спокійною за характером і відповідальною, дружньою та гостинною. Любила готувати і пригощати друзів смаколиками.
Також останнім часом у домі з Капканцями мешкав молодший брат Катерини Дмитро Хотинський. Він навчався у Волновасі в училищі на тракториста.
"Будинок розширили, зробили ремонт – так, щоб усім вистачило місця. Вони ж завжди були разом, на всі вихідні і свята збиралися. Приходив Андрій, онуки. Не було ніколи ані сварок, ані конфліктів між ними. А брати стояли один за одного горою. Сашко намагався прискладати гроші й витратити потім на щось цінне, а Андрій любив побалувати дружину і діток. Я з України поїхав у 2002-му, а коли приїхав через 10 років, то нічого не змінилося – вони як були дружніми, так і залишилися. Родину знало багато людей. Про них відгукувалися як про товариських і комунікабельних. Капканці любили відпочинок на природі, біля ставка, час від часу організовували сімейні пікніки", – додав Могілевський.
27 жовтня 2023 року сім'я вчергове зібралася у батьківському домі на вулиці Донецькій за святковим столом. Святкували день народження Тетяни Капканець. У гостях також була кума і сусідка Тетяни, але вона пішла додому раніше, приблизно о 22.30. Родичі ж полягали спати. Уночі до їхнього дому зайшли російські військові, які застрелили дев'ятьох членів сім'ї.
Що стало причиною, достеменно невідомо. Могілевський припускає, що конфлікт міг статися між Едуардом та окупантами, бо ті просили в нього алкоголь, а він відмовив. Серед місцевих жителів ширилася версія, що російські солдати хотіли відібрати у Капканців дім.
"Вони не жили багато. Так, у них було господарство, але що там можна було взяти? Тим паче, поки родина була у Польщі, то їхній дім уже пограбували – вікна були вибиті, хата була пуста. На мою думку, це не сталося через будинок. Із Волновахи багато людей виїхали, а машини і хати залишилися пустувати, бери – не хочу. Конфлікт міг бути саме через алкоголь... Незадовго до трагедії бачили, як дядько Едик спілкувався з російськими солдатами, і вони чи то посварилися, чи що… Тітка Тетяна ще після цього випадку ходила така задумана, небагатослівною була. Кума казала, що її ніколи такою не бачила", – пояснив Могілевський.
Він зазначив, що за деякий час у Telegram-каналах окупантів з'явилася інформація про те, що начебто вдалося знайти двох підозрюваних у вбивстві сім'ї. Та Могілевський не вірить, що зараз можна дійти правди.
"Так зване слідство знайде лише підставних осіб, яких покаже винуватцями злочину, а дізнатися, що сталося з родиною насправді, можна буде хіба коли Збройні сили України звільнять Волноваху від російських окупантів", – сказав Могілевський.
