Інтернет-портал AIN писав про такі проблеми ще в лютому цього року. Сайт описував історію київського програміста Олексія Павловського, який замовив кросівки Nike у британському інтернет-магазині Asos. Посилку затримали на митниці, і через кілька днів чоловік отримав листа від Держфіскальної служби (ДФС), у якому повідомляли, що товар проходить перевірку щодо порушення прав інтелектуальної власності.
Юрист компанії "Пархоменко і партнери", що представляє інтереси Nike, пояснював тоді, що ця процедура – стандартна і її проводять щодо всіх товарів, які внесені до митного реєстру.
Процедура виглядає так: на митне оформлення надходить товар, митниця перевіряє, чи внесена ця торгова марка в реєстр і чи є одержувач товару серед її авторизованих імпортерів. Якщо ні, оформлення ставлять на паузу на 10 робочих днів, а митниця повідомляє про посилку правовласнику. Той або звертається до суду, або, якщо немає причин уважати товар нелегальним, дає згоду на оформлення посилки.
Зрештою кросівки прийшли покупцеві, але з тижневою затримкою.
Минулого тижня про такі проблеми – тільки з телефонами Xiaomi – повідомляв телеканал "112 Україна". Проблеми з доставкою, зазначає видання, спостерігають із кінця квітня, але вони поки не мають масового характеру. Наприклад, у Росію ввозити телефони Xiaomi можна лише за погодженням з офіційним дистриб'ютором – компанією "Смарт Оранж". У березні цього року "Смарт Оранж" здобула статус представника правовласника на території Росії і оголосила про намір боротися із "сірими" комерційними постачаннями. Але на обмеження скаржилися і звичайні покупці, які замовляли телефони для особистого користування.
Про такі самі проблеми – але без вказівки брендів та ймовірних причин – 25 травня повідомляла "Нова пошта".
"У нас тривожні новини: уже п'ятий день працівники внутрішньої безпеки ДФС утручаються в роботу сектору митного оформлення міжнародних експрес-відправлень на нашій сортувальній станції, куди надходять посилки з міжнародних напрямків. Не надаючи жодних пояснень, вони оглядають усі без винятків посилки, несанкціоновано фотографують та знімають на відео прийом посилок з авіа- і навіть автомобільних рейсів і заважають їхній обробці, створюючи штучні перешкоди. При цьому будь-яких порушень, які б давали підстави для такої поглибленої уваги, не виявлено", – ішлося в заяві компанії.
Відомо також про проблеми з доставкою телефонів Meizu. AIN повідомляв, що представник цієї торгової марки в Україні Вікторія Цитович надіслала до ДФС лист, у якому вказала, що в березні на територію України "було ввезено контрафактний товар" і митниця не припинила його оформлення, як повинна була. У зв'язку з цим вона закликала Держфіскальну службу вжити заходів.
Засновник інтернет-магазину Hotline.ua Сергій Арабаджі в блозі на AIN зазначав, що затримки товарів на митниці пов'язані з інтерпретацією принципу вичерпання прав на торговельну марку. Принцип полягає в тому, що виробник товару втрачає право на його комерційну експлуатацію після першого продажу.
"Начебто все зрозуміло і не повинно бути ніяких різночитань: товар зроблено заради продажу, з його продажу вилучено вигоду, у товару новий власник, тому його виробник не повинен і не має прав перешкоджати подальшому продажу цього товару. Але за міжнародної торгівлі різночитання з'являються. Деякі країни вважають, що імпортер (покупець) товару повинен під час увезення у свою країну підтвердити у виробника право на його продаж. Це називається національний принцип вичерпання прав. Якщо цього робити не потрібно – це міжнародний підхід", – пояснював Арабаджі.
За його словами, в Україні принципу вичерпання прав чітко не встановлено: формулювання закону україни "Про охорону прав на знаки для товарів і послуг" (п. 6 ст. 16) дозволяє вважати, що встановлено міжнародний принцип, але про це явно не сказано, і це створює можливість для альтернативного трактування. Отже, офіційні дистриб'ютори брендів дістають можливість блокувати паралельний імпорт.
Арабаджі впевнений, що національний принцип вичерпання прав "вигідний тільки тоталітарним державам (такий підхід діє в Росії), де будують державний капіталізм", тоді як в умовах ринкової економіки "від цього постраждають усі споживачі, а також торговий малий і середній бізнес".
Водночас у ДФС запевнили, що ввезення товарів, придбаних в іноземних інтернет-магазинах, обмежують тільки на вимогу правовласників або їх представників. У коментарі директора департаменту організації митного контролю ДФС Олексія Василенка зазначено, що "обмеження застосовують тільки у разі, якщо продукція контрафактна, або якщо її походження не вдалося встановити".
За його словами, таку процедуру застосовують в Україні давно. Василенко запевнив, що вказівки забороняти фізичним особам увезення в Україну товарів, права на торгові марки яких заявлені у митному реєстрі, митникам не давали.
OpenDataBot зазначає, що великі партії товару перевіряли і раніше, але проблем із доставкою посилок фізичним особам не було. На сайті проекту зазначено, що зараз митниця пропускає всі товари, крім продукції Meizu і Xiaomi.