+17 Київ
Ліквідація строкової служби
Автори пропонують замінити строкову службу базовою військовою службою. Її будуть зобов'язані проходити всі українці віком від 18 до 25 років. Строк служби у мирний час – до п'яти місяців. Три місяці приділяють базовій загальновійськовій підготовці, два – професійній підготовці. Здобути загальновійськову підготовку можна й у вищих військових навчальних закладах, військових навчальних підрозділах вишів, навчальних частинах Збройних сил України або інших військових формувань (у цьому разі базову службу проходять за бажанням). Призовнику мають намір дати право самому обирати, коли саме служити.
В умовах воєнного часу строки базової військової служби визначає указ президента.
Від проходження базової служби звільнять призовників з інвалідністю або визнаних непридатними, призовників, які вже здобули базову загальновійськову підготовку або служили раніше, а також іноземців, які до набуття громадянства України служили в армії іншої країни.
Строковиків, які проходять службу зараз, має бути звільнено в запас не пізніше ніж за шість місяців після набуття чинності законом. Протягом пів року після цього їх можна мобілізувати лише за згодою.
Повістки та мобілізація
Міноборони пропонує знизити віковий ценз для мобілізації з 27 до 25 років і доповнити перелік обов'язків громадян щодо мобілізаційної підготовки. Українців мають намір зобов'язати створювати електронний кабінет призовника, військовозобов'язаного та резервіста (така можливість з'явиться, коли запрацює Єдиний реєстр військовозобов'язаних; через кабінет також планують розсилати повістки), проходити медогляд або лікування на підставі рішення військово-лікарської комісії. Категорію "непридатний у мирний час / обмежено придатний у воєнний час" пропонують скасувати: призовника за підсумками огляду можуть визнати придатним, тимчасово непридатним (на час лікування) або непридатним для служби. Українці, яких раніше було визнано обмежено придатними для служби у воєнний час, мають пройти повторний медогляд протягом шести місяців після набуття законом чинності.
Військовозобов'язані, яких не приписано до військових частин, зобов'язані протягом 60 днів із початку мобілізації або 20 днів після продовження її строків уточнити свої дані в центрах комплектування, центрах надання адмінпослуг або е-кабінеті призовника. Громадяни України віком 18–60 років (ті, які стоять на військовому обліку, і зняті з нього) будуть зобов'язані мати із собою військово-обліковий документ та надавати співробітникам ТЦК, поліції, СБУ або інших уповноважених органів під час перевірки. Наявність військово-облікового документа стане обов'язковою умовою для отримання закордонного паспорта у закордонних підрозділах ДП "Документ" та консульських послуг в українських дипустановах.
До видавання повісток пропонують залучити Національну поліцію. Також у законопроєкті перераховують місця, де можна вручати повістки: у центрі комплектування, вдома чи на роботі, а також у громадських місцях (до цього у законодавстві не було уточнень, де можна видавати повістки, тому законність рейдів співробітників ТЦК у торговельних центрах або спортзалах ставили під сумнів).
В організації мобілізаційних заходів братимуть участь органи місцевого самоврядування. Якщо зараз сільські, селищні та міські ради мають лише "сприяти" мобілізації, то у проєкті закону організація призову, забезпечення військового обліку, бронювання і прибуття мобілізованих на збірні пункти є їхнім обов'язком. Також планують розширити повноваження органів влади на вилучення транспорту: автомобілі й іншу техніку на потреби ЗСУ зможуть вилучати у підприємств усіх форм власності й фізосіб-підприємців.
Чи будуть призивати жінок?
Обов'язкової мобілізації жінок законопроєкт не передбачає – лише обов'язок стати на військовий облік для тих, хто має лікарську або фармацевтичну спеціальність і придатний до служби. Водночас призивати їх на військову службу або залучати до інших видів оборонної діяльності можна лише добровільно. Для інших категорій українок постановка на військовий облік, як і служба у силах оборони, є винятково добровільною.
Санкції
Якщо військовозобов'язаний не стає на облік або ухиляється від візиту до ТЦК за повісткою, його можуть занести у Єдиний реєстр боржників, що призводить до:
- заборони на виїзд за кордон;
- заборони на операції з рухомим та нерухомим майном;
- обмеження права керування власним транспортним засобом та отримання прав водія;
- обмеження права на використання й розпорядження грошима та іншими цінностями;
- відмови в отриманні кредитів і позик;
- зупинення одержання пільг і послуг від держави.
За порушення правил військового обліку для призовників, військовозобов'язаних та резервістів також передбачено штрафи від 8500 до 17 тис. грн. Штрафи за порушення законодавства про оборону, військовий обов'язок та військову службу, мобілізаційну підготовку чи мобілізацію становитимуть 25,5–34 тис. грн для громадян та 34–85 тис. грн для чиновників. За такі самі порушення під час особливого періоду (зокрема й під час воєнного стану) штрафи становитимуть 34–51 тис. і 153–204 тис. грн відповідно.
Відтермінування і бронь
Як і раніше, не планують призивати батьків-одинаків, батьків, у яких є прийомні діти, чоловіків, у сім'ї яких троє і більше неповнолітніх дітей, а також родичів військових, які загинули внаслідок російської агресії. Від призову також звільняють чинних нардепів і депутатів Верховної Ради АР Крим (раніше від мобілізації звільняли й колишніх нардепів), чоловіка чи дружину чинного військовослужбовця, якщо у них є дитина віком до 18 років. Водночас посилюють вимоги для відтермінування тим, хто піклується про родичів з інвалідністю (право на відтермінування пропонують залишити лише особам, під опікою яких перебувають люди з інвалідністю І–ІІ групи, і лише в тому разі, якщо військовозобов'язаного вказано опікуном).
Також не мобілізуватимуть викладачів і вчителів, які працюють на повну ставку (до цього – 0,75 ставки), студентів денної або дуальної форми навчання, якщо вони здобувають рівень освіти, який вищий, ніж попередній, за тією самою спеціальністю. Студенти, які в разі ухвалення закону втратять право на відтермінування (наприклад, ті, які здобувають другу вищу освіту за іншою спеціальністю), мають завершити навчання до кінця року.
Відтермінування від мобілізації на два роки (зараз – пів року) мають здобути військові, які служили під час дії воєнного стану і звільнилися в запас. Звільнених із полону і звільнених у запас військовослужбовців можуть призивати лише за згодою.
У разі ухвалення законопроєкту бронь від мобілізації втратять прокурори, співробітники Бюро економічної безпеки та Державної виконавчої служби, а також частина держслужбовців: пропонують залишити бронь 100% держслужбовців категорії А і до 50% держслужбовців категорій Б і В, які підлягають призову. За даними Нацагентства з питань держслужби, станом на початок серпня 2023 року в Україні було приблизно 163 тис. держслужбовців категорій Б–В, серед яких 41 тис. чоловіків.
Звільнення в запас і ротації для військових
Законопроєкт передбачає обов'язкову ротацію військових, які протягом шести місяців перебувають на передовій – їх мають виводити на відновлення щонайменше на два місяці, а також можливість звільнення в запас військових:
- після досягнення граничного віку перебування на військовій службі (60 років);
- за станом здоров'я (якщо ВЛК вирішить, що військовослужбовець непридатний до служби, він зобов'язаний повторно пройти комісію за 6–12 місяців, або якщо військовий дістав І–ІІ групу інвалідності й не хоче продовжувати службу);
- після звільнення з полону, якщо проти військового не відкрили кримінального провадження;
- після 36 місяців служби під час дії воєнного стану (протягом двох років їх не можна буде знову мобілізувати).
Можливість звільнення в запас після 36 місяців безперервної служби, за словами головнокомандувача ЗСУ Валерія Залужного, буде пов'язана з виконанням щонайменше двох умов: на фронті не буде загострень, а військових буде ким замінити.
До пропозиції проводити ротацію бійців що пів року головком ЗСУ поставився ще скептичніше.
"Ця норма дуже цікава і, звісно, хотілося б, щоб вона була. Але наші люди зараз перебувають не на змаганнях, і це не шоу... Ситуація на фронті насамперед залежить від дій противника, ситуація буває різною. Люди, які пропонують через шість місяців проводити ротацію, мають розуміти, що бойовий комплект військ треба збільшувати хоча б удвічі... А якщо ситуація зміниться і противник атакуватиме з неатакованих ділянок, що робити?" – сказав Залужний на пресконференції 26 грудня.
Коли законопроєкти можуть ухвалити?
Нардеп від "Слуги народу" Олександр Горенюк прогнозує, що розгляд документів почнуть у січні і він триватиме приблизно три тижні.
"Голосування у першому читанні, ймовірно, у районі 10–12 січня 2024 року. Подання поправок та розгляд у комітеті – плюс два-три тижні. Розгляд у Раді законопроєкту у другому читанні разом з усіма правками – думаю, десь у кінці січня закінчимо. Законопроєкт вступає в силу через один місяць після його опублікування, тож, скоріш за все, нові правила мобілізації можуть почати діяти десь із початку весни", – написав він у Telegram.
Перехідні положення передбачають, що закон набуває чинності за місяць після його офіційного опублікування, за винятком норм, які стосуються вилучення транспортних засобів і звільнення чинних військових у запас. Ці статті набудуть чинності за вісім місяців після публікації документа.
