Кремль остаточно усвідомив, що втримати Крим силою йому не вдасться 

Кремль, схоже, остаточно усвідомив, що втримати Крим силою йому не вдасться. Відтак ставка робиться на інше – на посилення колонізації півострова власним населенням. Простіше кажучи, рашистами.

Водночас масштаби переселення за 12 років окупації, які експерти оцінюють приблизно в 1 млн осіб і які ще донедавна здавалися безпрецедентними, більше не сприймаються Кремлем як достатня гарантія утримання Криму. На тлі затяжної війни проти України в Москві, очевидно, готуються до складніших для себе сценаріїв, за яких питання контролю над півостровом може залежати від кількості громадян Росії, незаконно переселених на захоплену українську територію.

Саме в цьому контексті слід розглядати зустріч очільника російської окупаційної адміністрації Криму Сергія Аксьонова з керівництвом інституту розвитку "Дом. рф". За зовні бюрократичним порядком денним криється значно прагматичніша мета: прискорити й інституціоналізувати незаконне переселення росіян до Криму, перетворивши людський ресурс на інструмент закріплення окупації.

"Інститут розвитку "Дом. рф" – це не просто фінансово-будівельна структура, а один із ключових механізмів державної житлової політики в Росії. Через неї реалізуються пільгові іпотечні програми, субсидії, розподіл земель і запуск масштабних будівельних проєктів. Залучення такого ресурсу до окупованого Криму свідчить про те, що Москва робить ставку на різке посилення масового заселення півострова.

Водночас не варто забувати, що паралельно із заселенням Криму "своїми" Москва провадить цілеспрямовану політику переслідувань і репресій, спрямовану на витіснення корінного кримськотатарського народу з півострова.

Заселення "своїх" і витіснення "чужих" – у цьому полягає сутність російської окупаційної політики в Криму.

Фактично йдеться про спробу закріпити нову демографічну реальність, штучно сформовану окупантами за 12 років після захоплення Криму, шляхом додаткового залучення нових сотень тисяч колоністів, безпосередньо пов’язаних із російською державою через житло, кредити, робочі місця й соціальні зобов’язання. Це не просто переселення, а продумане формування "п’ятої колони", яка об’єктивно буде зацікавлена у збереженні статус-кво.

Така політика має цілком очевидну мету: ускладнити або зробити максимально болісним будь-який сценарій деокупації Криму. Чим більше на півострові буде людей, переселених із Росії й інтегрованих у її економічні й військові механізми, тим вищими, на думку Кремля, є його шанси утримати контроль над Кримом.

Отже, Кремль переходить до наступної фази своєї кримської стратегії – від військового захоплення й первинної колонізації до масштабної демографічної й етнічної перекройки півострова. У цій стратегії квадратні метри стають не менш важливою зброєю, ніж танки й ракети.

Що маємо зробити ми?

Документувати й надалі кожне рішення й кожну дію російських окупантів, що призводять до штучної зміни демографічного складу населення окупованих територій, що є міжнародним воєнним злочином. Водночас ми не можемо дозволити собі запізнюватися із внесенням до чинного законодавства України норм і положень, які дозволять покарати кожного з тих, хто незаконно оселився і ще може оселитися в окупованому Криму.

При цьому найменшим покаранням для цих злочинців, а кожен громадянин Росії, іноземець або особа без громадянства, які оселилися в Криму із 27 лютого 2014 року або поселяться до останнього дня російської окупації Криму, безумовно, є злочинцем, має стати видворення за межі України. Відповідно, ми вже зараз повинні передбачити в законодавстві правові механізми реалізації такої норми.

Не підготуємося зараз – життя змусить платити дорожче.

P.S. Фото надаю виключно для того, щоб кожен із вас чесно відповів собі на запитання: чи захочете ви жити на своїй землі поруч із тими, хто прийшов, щоб вас знищити?