Цей "центр прийняття рішень" Кремль вважав недосяжним
Давайте розберемося, чому цей удар є аж настільки важливим.
По-перше, ЦКЗ "Дубна" – це не звичайний об'єкт інфраструктури, а найбільша станція космічного зв'язку в Росії. Це один із п'яти центрів космічного зв'язку ФДУП "Космічний зв'язок", що забезпечує роботу супутникових каналів зв'язку і телерадіомовлення й обслуговує лінії урядового зв'язку. Тобто по факту це є одним із "центров принятия решений," як люблять казати росіяни.
По-друге, як ми бачимо, влучання не точкове, а одразу по двох ключових вузлах об'єкта. А саме – по антені MARK-IV і по головному апаратно-програмному корпусу, де розташовані центральна апаратна ліній зв'язку, наземний комплекс управління і центральний пульт управління всієї супутникової мережі. А це одночасний удар по "мозку і "нервовій системі" комплексу.
Наслідком цього є деградація функції управління супутниковими ретрансляторами одночасно у військовому зв'язку, розвідці та координації військ. Тобто комунікації, яка з'єднує командування з підрозділами на великих відстанях. Це принципово відрізняється від ударів по дронах чи ППО, бо там вибиваєш інструмент, а тут вибиваєш канал, через який інструменти отримують команди.
Відновлення такого об'єкта є складним. Комплекс функціонує з 1980 року та вважається одним із найбільших подібних об'єктів у Росії та Європі. Тобто його потужність і пропускна здатність накопичувалися десятиліттями, а заміна 32-метрової антени чи перебудова апаратного корпусу – це питання місяців і складного імпортозалежного обладнання, а не швидкого ремонту.
І тепер найголовніший результат – психологічний і організаційний ефект для російського командування. Об'єкт у Дубні розташований у Московській області, практично в зоні, яку Кремль вважав недосяжною. Те, що подібні об'єкти стратегічного рівня тепер регулярно потрапляють під удар, змушує Росію усвідомлювати, що безпечних місць залишається для росіян усе менше. І для їхнього захисту потрібно забирати ресурси ППО і РЕБ із фронту та Криму.
А це все призведе до неминучої ерозії російських бойових порядків на лінії бойового зіткнення, а отже, і до їхніх можливостей наступати чи вести оборонні дії.
Джерело: Viktor Taran / Facebook