ЄС буде вести переговори з РФ, і зняття – на столі 

У Росії розглядають два базові сценарії, які поки не передбачають жодної деескалації війни в Україні. Варіанти залежать перш за все від результатів виборів у США.

1. Якщо Трамп залишає за собою Сенат, базовим сценарієм для Путіна залишається план Дмитрієва, який передбачає: а) США отримають ексклюзивні посередницькі функції в торгівлі підсанкційними товарами; б) США тиснуть на ЄС задля зняття санкцій; в) як компенсацію ЄС отримають гарантії безпеки; г) Росія інтенсифікує удари по Україні і продовжить гібридні атаки на ЄС. Путін вважає, що в березні – травні він вийде на результативні переговори.

2. Якщо Трамп програє вибори в Сенат і входить у період імпічменту, план Дмитрієва може бути згорнутим. А логіка Путіна буде триматися на масштабному залякуванню ЄС. У Кремлі вважають, що інтенсифікація ударів по Україні та масштабування гібридних ударів по ЄС плюс зміна політичної ситуації в ряді країн ЄС і, головно, у Франції, не лише розвалять фінансову коаліцію, але й змусять ЄС сісти за стіл переговорів по зняттю санкцій. Як і в першому варіанті, Путін вважає, що це станеться в березні – травні. До цього часу вірогідність прямої агресії проти якоїсь європейської країни низька.

3. Паралельно росіяни вважають, що можуть розіграти іранську карту і спробувати обміняти Іран на Україну. Саме тому РФ пробує більш активно ввійти в питання мирного врегулювання в Ірані. Але тут ціль не стільки вирішити питання, скільки максимально потягнути час. Адже врегулювання іранського питання автоматично опустить ціни на нафту. У цьому контексті цікаво буде дивитися за перебігом премʼєріади в Ізраїлі.

4. Путін виходить із явно хибного уявлення, що Китай та США повністю толеруватимуть його методи кошмарення Європи. Звичайно, і КНР, і США хочуть слабкої Європи. Але їм потрібна слабка Європа, на якій вони будуть заробляти. Путін же одночасно ставить перед собою дві прямо протилежні цілі: заробляти на ЄС і розвалити ЄС. Звичайно, це можна списати на підняття ставок, але його ультиматуми по поверненню НАТО до кордонів 90-х є недопустимими ні для кого. Але при цьому маємо розуміти: європейці будуть вести переговори з РФ і задумуються над тим, як їм виходити з нинішньої ситуації. І зняття санкцій в тому чи іншому форматі також лежить на столі.

5. Путін виходить з того, що Європа слабка й не виступить проти його ініціатив. Зрештою, останні пʼять років показують нам, що його стратегія вибудовується на тезі, що він у сферичному вакуумі й ніхто не буде чинити спротиву. А якщо спротив зʼявиться, повертаємося до стану "перечекати, поки зʼявляться нові обставини". А тому життя обовʼязково внесе свої корективи в стратегію Кремля.