Полон, тортури, приголомшливий кар'єрний зліт. Усе про Федорова, який дістав нову посаду

Федоров очолив Агентство держвідновлення, але не втрачає звʼязку із Запорізькою областю
Фото: Ivan Fedorov / Facebook
7 вересня в Державному агентстві відновлення та розвитку інфраструктури України відрекомендували нового очільника – Івана Федорова. Уряд призначив його на цю посаду перед вихідними, перед цим звільнивши з посади очільника прифронтової Запорізької обладміністрації. Федоров за останні шість років обіймав керівні посади, зокрема був мером міста в окупації, пережив російський полон і насилля окупантів, а також побудував успішну карʼєру. Видання "ГОРДОН" розповідає головне про топпосадовця, який займатиметься відбудовою держави.
Іван Федоров народився 29 серпня 1988 року у Мелітополі Запорізької області в сімʼї лікарів. Батько – отоларинголог у першій міській лікарні. Мати – завідуюча відділенням в пологовому будинку. Має три вищі освіти (в період з 2006 по 2015-й роки здобув ступінь бакалавра з менеджменту, магістра з економіки підприємства і магістра з державного управління та місцевого самоврядування). Неодружений, має брата.
Карʼєру будував як у приватному секторі, так і в органах державної влади, де працює щонайменше 10 років. Першу свою декларацію подавав 2016-го як заступник міського голови Мелітополя. Після кількох років роботи у мерії Мелітополя, 2019-го він ненадовго поїхав до Києва, де кілька місяців працював директором департаменту транспортної інфраструктури КМДА. Тоді повернувся на батьківщину і ще рік працював заступником голови Запорізької ОДА (головою обладміністрації тоді був Віталій Боговін).
2020-го Іван Федоров виграв місцеві вибори і у віці 32 років став наймолодшим мером Мелітополя. Ця посада стала доленосною для нього. 2022 року Федоров зустрів вторгнення РФ, працюючи міським головою Мелітополя. Місто опинилося в окупації у перші дні повномасштабної війни, а коли російські війська зайшли до 150-тисячного Мелітополя після боїв із силами оборони, місцеві жителі неодноразово проводили масові проукраїнські мітинги. Незважаючи на стрілянину, яку відкривали окупанти, городяни кричали в їхній бік: "На х...й додому!".
В коментарі, опублікованому 9 березня, він розповідав ВВС, що коли росіяни окупували місто, вони розграбували мерію. Тоді міський голова перевів свою команду в інше місце, звідки вони намагалися керувати містом, інформував жителів про ситуацію на власних сторінках у соцмережах.
"Ми ніяким чином не співпрацюємо з росіянами, – рішуче заявляв Федоров у розмові з ВВС. – Вони не намагалися нам допомогти, вони не можуть нам допомогти, і ми не хочемо їхньої допомоги".
А вже 11 березня група загарбників викрала Федорова з міського кризового центру Мелітополя. У МВС тоді наголошували, що він не пішов на співпрацю з РФ, а в кабінеті у мера був український прапор.
Під час викрадення росіяни наділи йому на голову пластиковий мішок. Містяни виходили на протести з вимогою, щоб його звільнили, але росіяни тоді захопили ще й організаторку мітингу.
Федорова катували в полоні, щоб він на відео заявив про підтримку окупантів, говорив президент України Володимир Зеленський. Такого відео росіянам не вдалося зняти. Федорова звільнили з полону 16 березня. Як сам посадовець потім розповідав в інтервʼю BFMTV, його обміняли на девʼятьох російських військовослужбовців. Допоміг врятувати Федорова, на його думку, розголос і реакція громадськості.
За словами Федорова, у полоні він зазнав психологічного насилля, і чув із сусідніх камер крики інших полонених, яких піддавали тортурам.
"У кімнаті для допитів зі мною було п’ятеро військових, – згадував він. – Вони були зовсім не підготовлені. Вони нічого не знали про Україну та місто Мелітополь. Вони запитували мене, як формується міський бюджет. Або хто є місцевими лідерами громадської думки".
В розмові з Reuters він висловлював думку, що окупанти хотіли зробити з нього "приклад того, що станеться, якщо ми не погодимося з тим, чого хочуть росіяни".
"Російські солдати вважали, що їх приймуть радо, але цього не сталося... і саме тому росіяни були дуже, дуже розлючені", – розказував він після звільнення з полону і наголошував, що у Мелітополі – гумантірана криза, немає їжі, ліків, а на вулицях небезпечно.
Після звільнення з полону Федорова 1 квітня 2022 року прийняв у Єлисейському палаці президент Франції Еммануель Макрон. Журналісти американського NPR тоді звертали увагу на вік Федорова. Вони писали про сміливість мера, який мав вигляд "підлітка", і цитували його відповідь окупантам про те, що за 30 років життя в Мелітополі він не бачив ні одного нациста.
За кілька тижнів, на Великдень, у складі української делегації він відвідав Ватикан і запрошував тодішнього папу римського Франциска відвідати Україну. Федоров сподівався, що нині покійний понтифік зможе допомогти зупинити війну.
Восени Федоров був серед українців, які (від імені всього народу) отримували премію Сахарова у Європарламенті.
На посаді мера Мелітополя Федоров був до лютого 2024 року, коли його призначили керівником Запорізької ОВА. На цій посаді він працював ще понад два роки, аж поки на початку вересня уряд не погодив його звільнення з посади в ОВА і призначення на пост голови Держагентства з відновлення та розвитку інфраструктури України, колективу Федорова представили 7 вересня.
Згідно з декларацією за 2025 рік, Федоров живе сам. У нього є будинок у Запоріжжі на понад 166 м² і земельна ділянка вартістю у 500 тис. грн, власником цієї нерухомості він став у 2013-му. Також у Федорова лишилася квартира площею майже у 62 м² у окупованому Мелітополі. Його зареєстроване місце проживання – теж у Мелітополі, у квартирі, що належить батьку.
Федоров за минулий рік отримав 2,2 млн грн зарплати у ОДА і взяв кредит – купив Toyota Camry 2025 року випуску за трохи більше ніж 2 млн грн. Також у нього задекларовано право на користування BMW X6 2015 року випуску, це авто належить братові посадовця Олександру. Із заощаджень нового очільника Агентства з держвідновлення задекларовано 1,45 млн грн готівкою і понад 345 тис. грн на банківських рахунках. $135 тис. він позичив братові.
Крім того, Івану Федорову належить торговельна марка "Інмедико". Як писало "Суспільне", його брату Олександру належить приватне підприємство з такою назвою, воно спеціалізується на перевезенні вантажів і наданні медичних послуг. Олександр Федоров працює у сфері охорони здоровʼя з 2006 року, був на керівних посадах у міських лікарнях Запоріжжя, 20 січня став новим генеральним директором міської лікарні екстреної та швидкої медичної допомоги.
На новій посаді його брат має кілька першочергових завдань. Це захист критичної інфраструктури від російських атак, відновлення основних обʼєктів і забезпечення прозорості процесів, а також впровадження єдиних правил для підрядників. Федоров очікує, що у питанні захисту критичної інфраструктури і швидкого відновлення після обстрілів РФ йому допоможе досвід роботи у прифронтовій Запорізькій області.
Звʼязку з Запоріжжям посадовець не втрачає, він залишився співголовою Ради оборони області, інформує "Суспільне".
"Буду відвертим, я отримав надскладну пропозицію очолити Агентство відновлення і взяти на себе відповідальність за захист та відновлення стратегічно важливих об'єктів по всій країні від Івано-Франківської та Донецької області. Але цей перехід не означає, що залишаю Запорізьку область. Навпаки, це поєднання двох рівнів відповідальності", – сказав Федоров 2 вересня, звітуючи про роботу в ОВА. 7 вересня він амбітно заявив: "Попереду велика робота".
Як читати ”ГОРДОН” на тимчасово окупованих територіях
Читати

