Націоналізація "Мотор Січі" могла відбутися в інтересах Шурми – ЗМІ
Вищий антикорупційний суд України заочно заарештував Ростислава Шурму
Фото: radiosvoboda.org
Націоналізація "Мотор Січі" у 2022 році, яка відбулася на фоні арешту його багаторічного керівника В’ячеслава Богуслаєва, могла бути використана для встановлення неформального контролю над підприємством в інтересах колишнього заступника керівника Офісу президента Ростислава Шурми. Такого висновку дійшли автори нового розслідування проєкту "Стоп Корупції".
За даними журналістів, після переходу "Мотор Січі" під контроль держави ключові керівні посади на підприємстві обійняли менеджери, яких автори розслідування пов’язують зі спільним професійним минулим і управлінським оточенням Ростислава Шурми. Автори також звертають увагу, що виконувачка обов’язків керівника підприємства Ольга Вагіс, директор з управління персоналом Віталій Хрол та голова наглядової ради Ігор Фоменко, на їхню думку, також мають професійні або політичні зв’язки із Шурмою.
Окрему увагу журналісти приділили фінансовим показникам підприємства. За їхніми даними, чисельність працівників скоротилася приблизно з 10 тис. до менш ніж 3 тис. осіб, а доходи "Мотор Січі" знижувалися у 2022-му, 2023-му та 2025 році, попри зростання попиту на продукцію підприємства під час повномасштабної війни. Водночас колишній президент підприємства В’ячеслав Богуслаєв, якого затримали восени 2022 року, досі не отримав вироку суду.
Крім того, автори згадують пов’язаний із групою "Мотор Січ" "Мотор-Банк". За їхніми даними, на початку 2022 року активи банку перевищували 2,5 млрд грн, однак після переходу під державний контроль його визнали неплатоспроможним, а навесні 2026 року – ліквідували. У зв’язку з цим журналісти ставлять запитання, чи не може аналогічний сценарій очікувати й саме підприємство.
За словами авторів, вони намагалися зв’язатися з Ростиславом Шурмою, однак отримати його коментар не вдалося. Під час поїздки до Німеччини, де, як стверджується, перебуває колишній посадовець, поспілкуватися з ним також не вийшло.
На думку журналістів, наведені кадрові та управлінські зв’язки є достатньою підставою для офіційної перевірки обставин націоналізації та подальшого управління підприємством.
Контекст
- Шурма обіймав посаду заступника керівника Офісу президента із 23 листопада 2021 року. Президент України Володимир Зеленський звільнив його у вересні 2024 року.
- Його згадували в розслідуванні Bihus.info від 17 серпня 2023 року у зв'язку з тим, що його брат Олег пов'язаний із деякими компаніями, яким Україна, імовірно, заплатила понад 320 млн грн за електроенергію від сонячних електростанцій, розташованих на тимчасово окупованій території Запорізької області.
- В інтерв'ю "Інтерфакс-Україна" 27 вересня Шурма прокоментував розслідування, заявивши, що весь бізнес його брата "побудований на принципах законності й на всіх найвищих морально-етичних стандартах".
- У липні 2025 року Spiegel повідомив, що в будинку Шурми у Штарнберзі (Німеччина) 15 липня провели слідчі дії. 1 серпня директор НАБУ Семен Кривонос підтвердив обшуки. Більше подробиць він не розкрив через ризик "нашкодити" справі.
- 21 січня 2026 року НАБУ розповіло про оголошення підозр дев'ятьом фігурантам у справі, серед яких колишній заступник начальника ОП, а також його брат.
- 3 лютого Шурма, коментуючи повідомлення НАБУ, заявив, що легально живе в Німеччині й готовий звідти співпрацювати зі слідством. Він зазначав, що не визнає себе винним.
- 12 лютого стало відомо, що братів оголосили в розшук. Вищий антикорупційний суд України 21 квітня заочно заарештував його.