Обвинувачення у справі "Роттердам плюс" у ВАКС демонструє системний недолік – IAC ISHR 

За спостереженнями експертів, під час дослідження доказів як суд, так і сторона захисту неодноразово зверталися до прокурора із проханням конкретизувати, які саме обставини обвинувачення підтверджують досліджувані матеріали, яке доказове значення має кожен із них та як окремі документи інтегруються у загальну конструкцію обвинувачення.

Юристи місії наголосили, що зафіксували потребу додаткових уточнень із боку обвинувачення під час засідань 25-го і 29 травня, 2-го і 3 червня, 15-го і 17 липня.

На думку спостерігачів, потреба в постійному уточненні обвинувальної позиції вже під час судового розгляду безпосередньо впливає на ефективність права на захист, оскільки захисники мають чітко розуміти, які фактичні твердження покладено в основу обвинувачення і якими доказами вони підтверджуються.

"Експерти нагадують, що право бути детально поінформованим про характер і підстави обвинувачення гарантоване підпунктом "а" п. 3 ст. 6 Конвенції, а обов'язок довести винуватість, поза розумним сумнівом, лежить на стороні обвинувачення. За позицією [Європейського суду з прав людини] ЄСПЛ, будь-які обґрунтовані сумніви щодо узгодженості доказової конструкції не можуть тлумачитися на шкоду обвинуваченому (принцип in dubio pro reo)", – повідомило агентство.

За висновком місії, систематична потреба звертатися до прокурора по уточнення може обмежувати реальну можливість захисту ефективно спростовувати доводи обвинувачення.