Ризики для майна й свободи слова. Понад 50 організацій і медіа закликали Раду не ухвалювати нового Цивільного кодексу 

До заяви приєдналися, зокрема, Інститут масової інформації, "Детектор медіа", "Дзеркало тижня", Центр прав людини ZMINA, "Голка", "Greenpeace Україна" й інші організації. Вони запропонували модернізувати чинний кодекс поетапно, а не замінювати його повністю.

"Ми підтримуємо необхідність модернізації цивільного законодавства та його наближення до європейських стандартів. Однак фундаментальна правова реформа не може відбуватися поспіхом, без належного суспільного обговорення та оцінки її наслідків для прав людини, судової системи, держави й громад", – ідеться в заяві.

Серед загроз для медіа автори назвали можливість судових заборон публікацій, розширення права на відповідь і використання "права на забуття" для приховування суспільно важливої інформації. На їхню думку, такі норми можуть посилити юридичний тиск на журналістів та обмежити розслідування.

Окремо підписанти висловили занепокоєння положеннями дев'ятої книги проєкту. За їхньою оцінкою, вони можуть послабити захист публічної власності – земель, лісів, узбереж, природоохоронних територій та об'єктів культурної спадщини, а також ускладнити повернення незаконно відчуженого майна.

Ще один аргумент авторів – ризик втрати правової наступності. Вони нагадали, що чинний кодекс застосовують понад 22 роки, а сформована за цей час судова практика допомагає громадянам, бізнесу й державним органам прогнозувати наслідки правових рішень.

"Повна заміна кодексу та істотна зміна структури правового регулювання можуть поставити під сумнів застосовність частини усталених правових висновків, спричинити нові суперечності в судовій практиці та збільшити тривалість розгляду спорів", – зазначили підписанти.

На їхню думку, для громадян це створює ризик довших судових процесів і додаткових витрат, для бізнесу – правової невизначеності, а для держави – перевантаження судової системи.

Організації та медіа закликали не ухвалювати проєкту у другому читанні й в цілому, провести незалежну правову експертизу потрібних змін і розпочати відкритий процес оновлення чинного законодавства. До роботи вони запропонували залучити суддів, правників, науковців і громадськість.

"Україні потрібне сучасне європейське цивільне право. Але сучасність законодавства вимірюється не кількістю нових статей і не масштабом переписаного кодексу. Вона вимірюється тим, наскільки закон захищає права людей, забезпечує справедливість і робить правові відносини передбачуваними", – наголосили автори заяви.