"Рассвет" над Україною. Чому система супутників Путіна може виявитися небезпечнішою за Starlink 

Про що йдеться

Технічно "Рассвет" – це низькоорбітальна група супутників на висоті приблизно 800 км, вище за Starlink. Наземні термінали важать до 15 кг і мають розмір 60х60 см, забезпечуючи швидкість передання даних до 1 Гбіт/с. Експерти вважають, що росіяни могли використати напрацювання від захоплених ще 2022-го супутників OneWeb, які готували до запуску з Байконуру. Це прискорило розроблення власної системи.

Проєктом займається компанія "Бюро 1440" – колишній "МегаФон 1440", що входить до підсанкційного ІКС Холдингу.

За інформацією Служби зовнішньої розвідки України, першим заступником гендиректора холдингу є 29-річний Борис Корольов – син заступника директора ФСБ Сергія Корольова, якого вже прогнозують на посаду директора відомства. Окрім того, радником гендиректора працює 76-річний генерал-полковник ФСБ Андрій Фетисов, а його сина призначили керівником департаменту закупівель.

На проєкт витрачено понад 100 млрд руб. (приблизно 53,16 млрд грн) з федерального бюджету плюс майже 330 млрд власних коштів компанії, повідомляли російські ЗМІ.

Хронологія розгортання проєкту була такою:

• Літо 2023-го – перший запуск: три тестові супутники серії "Рассвет-1" вийшли на орбіту, компанія почала перевірку базових технологій зв'язку.
• Весна – літо 2024-го – друга тестова партія, "Рассвет-2": ще три апарати, до випробувань додався лазерний міжсупутниковий зв'язок.
• 23 березня 2026-го – перший серійний запуск: одразу 16 супутників із космодрому Плесецьк. За наявними даними, один з апаратів згодом згорів в атмосфері.
• 20 липня 2026-го – друга серійна партія супутників вийшла на орбіту, кількості апаратів офіційно не називали.

Формально компанія позиціонує проєкт як цивільну інфраструктуру для інтернету у віддалених районах, на транспорті, у промисловості та для корпоративних клієнтів. Однак з огляду на технологічний профіль, державну підтримку, характер партнерств, запуск із військового космодрому, потенційне використання на мобільних платформах і зв’язки керівного складу із силовим блоком РФ, "Рассвет" має очевидний стратегічний і військово-прикладний вимір.

Окремо на це вказують заяви Путіна, який підтвердив, що Росія працює над розгортанням угруповання низькоорбітальних супутників для керування "важкими дронами".

"2023 року перші супутники, здатні розв'язувати такі завдання, про які ви сказали, у нас уже з’явилися в космосі. У 2024–2025 роках ця робота триває", – заявив він тоді.

Серед російських проєктів низькоорбітальних супутникових угруповань під цей опис підпадає лише система "Рассвет", зазначає "Мілітарний".

"Треба спрямувати всі сили на створення РЕБ"

Навесні, після запуску першої серії супутників, оцінки українських військових і експертів щодо цього проєкту були стриманими. Мадяр 14 травня припускав, що росіянам знадобиться щонайменше рік, щоб довести систему до ладу.

Бескрестнов наприкінці травня теж не бив на сполох: за його словами, застосування системи на той момент здавалося занадто складним організаційно.

Самі окупанти теж були не в захваті. 12 червня вийшло майже комічно: Путін двічі розповів окупантам, що аналог Starlink нібито вже працює, – а військові на тій самій зустрічі просили промисловість "нарешті вирішити питання".

Але влітку виявилося, що супутники вже забезпечують щонайменше два стабільні "вікна зв'язку" по годині щодня над українською територією – і з кожним новим запуском ці вікна ставатимуть довшими.

Заступник начальника ГУР Вадим Скібіцький заявив, що Росія розгортає "Рассвет" значно швидше, ніж передбачалося: на орбіті має бути 292 супутники до 2027 року і 924 – до 2035-го. Офіційно компанія заявляє, що 292 супутники виведе на орбіту лише до 2030 року.

А Бескрестнов застеріг: крім того, що у ворога покращиться зв'язок на фронті, головна небезпека в тому, що росіяни зможуть атакувати дронами з онлайн-керуванням всю територію України.

"Рішення я бачу лише одне – спрямувати всі сили на створення РЕБ проти "Рассвета". Поки є час. Я вважаю це завдання пріоритетним для себе", – наголосив радник президента. За його оцінками, в України є десь пів року – рік для того, щоб побудувати ефективні засоби РЕБ.

Чим саме небезпечний "Рассвет"

Український досвід засвідчує, що супутниковий зв’язок перетворює доступний безпілотник на інструмент системного оперативного впливу, здатний послідовно руйнувати ППО, паралізувати логістику й позбавляти противника безпечного тилу. Саме тому "Рассвет" становить надзвичайну небезпеку.

Дрони РФ зможуть залітати значно глибше в український тил і передавати чітку відеокартинку звідти. За даними Reuters, більшість українських місій middle strike – ударів 30–200+ км від лінії фронту здійснені із використанням Starlink. Росія після вимкнення Starlink втратила багато можливостей – і тепер може одержати їх назад.

Український Starlink не працює над територією Росії, тому дрони ЗСУ із супутниковим керуванням обмежені фронтом і окупованими територіями і не можуть, наприклад, бити по пускових російської балістики. У росіян такого обмеження не буде: теоретично вони зможуть атакувати дронами з онлайн-керуванням будь-яку точку України – включно з глибоким тилом і містами, а не тільки лінію фронту.

Крім того, попри значно менший масштаб порівняно зі Starlink, "Рассвет" може виявитися небезпечнішим саме для воєнних завдань. Як пояснив військовий оглядач Василь Пехньо, на відміну від Starlink, який створювали як цивільний продукт, "Рассвет" від початку заточують саме під війну проти України – а отже, для вузького кола бойових завдань він може бути ефективнішим інструментом навіть із кількома десятками апаратів.

Не все так погано

Попри очевидну небезпеку, причини для оптимізму теж є.

Військовий експерт Юрій Федоров звертає увагу, що супутники "Рассвета" суттєво менші за апарати Starlink, а отже, здатні обробляти значно менший обсяг даних одночасно. Крім того, термінали важать 15 кг, а не від 1,5 до 4, як Starlink, – їх не так просто причепити до Shahed чи "Герані" і набагато важче тягнути із собою штурмовій групі.

Співзасновник кількох космічних проєктів Дмитро Хмара пояснював, що через вищу орбіту затримка сигналу в "Рассвета" буде більшою, ніж заявлено офіційно, – а це звужує сферу практичного застосування. Він же звертає увагу на вартість: термінал росіян може коштувати в сотні разів дорожче за термінал Starlink. Ще навесні військовий експерт Павло Нарожний звертав увагу, що у SpaceX на орбіті понад 10 тис. апаратів, тоді як Росія поки що не вивела навіть першу сотню.

Може допомогти і Захід: за словами експерта з телекомунікацій Олександра Глущенка, західні санкції на компоненти й можливе блокування видавання частот через Міжнародний союз електрозв'язку здатні суттєво ускладнити розбудову мережі. "Рассвет" уже потрапив до останнього санкційного пакету ЄС.

Головний конструктор Fire Point Денис Штілерман в інтерв'ю Дмитрові Гордону зазначив, що супутник на висоті 800 км – це не геостаціонарний апарат на 36 тис. км, у нього передбачувана траєкторія, і "влучити в нього легко". Заразом він пожартував, що у відповідь на російську програму "Рассвет" Україна цілком може влаштувати їй власну програму "Захід сонця".

Утім, цей варіант мало хто сприймає серйозно. Одна справа – збити один окремий супутник, інша – робити це масово й системно. Навіть сама Росія, попри неодноразові погрози знищити західні комерційні супутники, які допомагають Україні, жодного разу цього так і не зробила. Угруповання на кшталт Starlink налічують тисячі апаратів, і вибити їх усі фізично нереально.

А головне – космічне сміття від кожного такого збиття не залишається на місці. Коли 2021 року Москва випробувала протисупутникову ракету на власному старому апараті "Космос-1408", вибух розкидав уламки, які й досі становлять загрозу для Міжнародної космічної станції. Тоді МКС довелося змінювати орбіту, ухиляючись від цього сміття. Тобто будь-яке масове збиття супутників – хоч російське, хоч українське – ризикує вдарити не лише по цілі, а й по власній та й чужій космічній інфраструктурі, включно зі станцією, де працюють як росіяни, так і американці.

Як захищатись від "Рассвета"

Цього літа сили оборони України уразили кілька російських центрів космічного зв'язку. Це об'єкти держоператора "Космическая связь", який обслуговує геостаціонарні супутники "Экспресс", і міністерства оборони РФ. До власне наземних станцій "Рассвета" ЗСУ поки не діставалися. Утім, сам принцип уже випробуваний.

"Наземні станції великі, нерухомі й випромінюють електромагнітні сигнали, що ускладнює їх приховування... Навіть якби наземна станція "Рассвет" була в Сибіру, ніщо не завадить Україні її атакувати", – зазначив інженер космічних систем Маркус Мюрхед.

Серед можливих напрямів протидії власне "Рассвету" – точкова РЕБ і "купол" радіоелектронної боротьби вздовж лінії фронту. Так Росія намагається глушити український Starlink комплексом "Волна Купол Гарант", виробленим в окупованому Сімферополі (кілька таких комплексів ЗСУ вже знищили). Крім того, можна використовувати кібератаки на софт терміналів і наземних станцій, пеленгацію випромінювання терміналів для наведення на них артилерії й дронів, а також санкційний тиск на постачальників компонентів через ОАЕ, Китай і Туреччину, перераховує "Коротко про".

Утім, є проблема, зазначає "Мілітарний", – практично повний збіг частот "Рассвета" із частиною каналів Starlink. Робота РЕБ має бути ювелірною, інакше спроба заглушити російську мережу може завадити супутниковому зв’язку, яким користуються українські військові.

Замість висновку

Станом на літо 2026 року "Бюро 1440" має вже запущені експериментальні супутники, перші серійні партії апаратів, випробувані лазерні міжсупутникові канали, розроблені абонентські термінали, виробничі майданчики, зовнішні партнерства й доступ до пускової інфраструктури через російську ракетно-космічну кооперацію.

Вочевидь, "російський Старлінк" не здатен конкурувати зі справжнім сервісом Starlink як комерційне підприємство. Втім, навіть початкове виконання планів на 2026–2027 роки дасть змогу російській армії знову отримати у своє розпорядження надійний "старлінкоподібний" супутниковий зв’язок і позбавити ЗСУ значної переваги на фронті.

Якщо почати боротьбу із ним після масової появи "Рассвета", Росія вже матиме розгалужене угруповання й досвід його бойового використання. Україні потрібно не проґавити нинішнє обмежене вікно можливостей, застерігає "Мілітарний".

Як формулює це Флеш – час є. Питання лише в тому, наскільки ефективно його використають.